Ухвала суду № 84175486, 11.09.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1792/19

Провадження № 1-кп/645/547/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

за участю прокурора – Довгаль О.В.,

захисників – Плотнікової І.Ю., Донець О.О.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження № 12019220460000510 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

На виконання вимог ч. 3 ст. 331 та ч. 6 ст. 181 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, а також доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурор просила про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній раніше судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового строку, зареєстрований в Полтавській області, а тому продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого впливати на свідків, вчинити новий злочин. Також просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечували.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Як зазначено у ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 23 вересня 2019 року.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, тобто суд вбачає наявність розумної підозри відносно обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкримінований обвинуваченому ОСОБА_1 діяння.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені, ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, зважаючи, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, а також вчинити новий злочин.

В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого спливає 23 вересня 2019 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризики, передбачені п.п. 3, 5 ст. 177 КПК України не зникли, строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом закінчується, суд вважає за доцільне продовжити строк домашнього арешту, що не може перевищувати двох місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 181, 194, 197, 331КПК України, суд,-

постановив:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 листопада 2019 року.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк домашнього арешту до 08 листопада 2019 року, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 21:00 год. до 07:00 год. та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за вказаною вище адресою.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» та Новобоварського ВП ГУНП в Харківській області для відома.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 11 вересня 2019 року.

Суддя -