Рішення № 8417463, 16.12.2009, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-3059/2009 р.

16 грудня 2009 року Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Сабліної Г.М., за участю позивача ОСОБА_1 ., представника відповідача ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні, у залі суду м.Краснодону, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Краснодонтеплосервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки зарплати, індексації зарплати та моральної шкоди –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який був ним уточнений під час розгляду справи, в обґрунтування якого вказав, що він з 27.07.2007 року працювала в КП «Краснодонтеплоенерго» в якості інженера КІПіА, де працював до 23.06.08 р. 23.06.2008р. вона була звільнена за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП України. 01.11.2008р. підприємство КП «Краснодонтеплоенерго» було ліквідовано шляхом приєднання до КП «Краснодонтеплосервіс», у зв’язку з чим КП «Краснодонтеплосервіс» є правонаступником всіх прав та обов’язків КП «Краснодонтеплоенерго». На момент звільнення позивачу не було проведено розрахунок в повному обсязі, в зв»язку з чим створилась заборгованість у сумі 20 385.75 грн. На момент подання позову відповідач з позивачем не розрахувався, позов подано в травні 2009 р. Вона вважає, що відповідно до ст..117 КЗпП України відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за весь час затримки зарплати, який згідно з її розрахунком складає 20 385.75 грн. Вказані суми позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь. Крім того ним проведена індексація заробітної плати за весь час затримки виплати зарплати, яка складає 2792.84 грн. Також позивач вважає, що йому заподіяна моральна шкода, тому що йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, що заподіює їй моральні страждання. Моральну шкоду вона оцінює у 1000грн., яку й просить стягнути з відповідача на її користь, а також індексацію зарплати в сумі 2792.84 грн., усього просить стягнути на його користь 24178.59 грн.

У судовому засіданні позивач свої уточнені вимоги підтримала у повному обсязі, суду надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки зарплати у сумі 20385.75 грн., індексацію заробітної плати у сумі 2792.84 грн, моральну шкоду у сумі 1000грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 з уточненими позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден, просить в задоволенні позову відмовити, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду, передбачений ст..233 КЗпП України.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1, з урахуванням їх уточнення, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.07.2007р. працювала в КП «Краснодонтеплоенерго» на посаді інженера КІПіА, 23.06.2008р. вона була звільнена за власним бажанням, що підтверджено копією трудової книжки (а.с.5-6).

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Заборгованість по заробітній платі у повному обсязі була виплачена відповідачем ОСОБА_1 01.06.2009р.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разу невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У зв’язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки зарплати є обґрунтованими, оскільки невиплата ОСОБА_1 зарплати сталась з вини КП «Краснодонтеплоенерго». Підприємство КП «Краснодонтеплоенерго» було ліквідовано шляхом приєднання до КП «Краснодонтеплосервіс», у зв’язку з чим КП «Краснодонтеплосервіс» є правонаступником всіх прав та обов’язків КП «Краснодонтеплоенерго». Дана обставина визнана представником відповідача у судовому засіданні, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

При розрахунку середньої заробітної плати позивач ОСОБА_1 брала для розрахунку середній заробіток за останні 2 місяця за 2008р. - 1765 грн. та 1765 грн, розділивши на кількість робочих дінв отримує середньоденний заробіток - (1765 грн + 1765 грн) ( средньомісячна зароітн плата) : 40 ( кількість робочих днів) = 88.25 ( середньоденний заробіток) грн. * 231 днів ( кільскість днів по затримкі заробітної плати) = 20385.75 грн. Суд, перевіряючи даний розрахунок, встановив, що днем фактичного розрахунку з ОСОБА_1 є 01.06.2009р., суд важає,що проведний розрахунок позивачкою вірно за період з 24.06.08 р. по 01.06.09 р. ( період затримки) Дану суму суд вважає обгрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 про стягнення індексації за несвоєчасно виплачену зарплату в сумі 2792.84 грн., суд вважає їх необгрунтованими, оскільки положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003р. №491-ІУ зі змінами та доповненнями та положення Постанови КМУ «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003р. №1078 зі змінами та доповненнями, на які посилається позивачка та згідно з якими нею зроблений розрахунок, на несвоєчасно виплачену зарплату не поширюються. У зв»язку з чим в задоволенні даної вимоги слід відмовити за необгрунтованістю.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди у сумі 1000грн., суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування їй моральної шкоди, тому що відповідачем було порушено її конституційні права на заробітну плату, передбачені ст..43 Конституції України. Моральну шкоду суд оцінює у 1000грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

Посилання представника позивача на те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки він пропустив строк звернення до суду, передбачений ст..233 КЗпП України, є необґрунтованими, тому що ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки зарплати у сумі 20385.75 грн. та моральну шкоду у сумі 1000грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць, який складає 1765 грн. з розрахунку 3530 грн. (зарплата за останні два місяці роботи) : 2 місяці = 1765 грн.

Керуючись ст..43 Конституції України, ст.ст.5-11, 60, 61, 88, 212-215, 292, 367 ЦПК України, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року, на підставі ст.ст.47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Краснодонтеплосервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки зарплати, індексації зарплати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс», р/р 26002568489282 в АКБ «Укрсоцбанк, МФО 304018 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки зарплати у сумі 20 385 ( двадцять тис. триста вісімдесят п»ять ) гривні 75 копійок, моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а всього стягнути 21 385 (двадцять одна тис. триста вісімдесят п»ять ) гривні 75 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення сум заробітної плати в межах платежів за один місяць в розмірі 1765 ( одна тис. сімсот шістдесят п»ять ) гривень.

Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс» судовий збір у доход держави в розмірі 203 ( двісті три) гривні 85 копійок.

Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Краснодонському міськрайонному суді Луганської області у сумі 30 (тридцять) гривень на р/р 31211259700028 в УДК в Луганській області, код 24048922, МФО 804013.

На рішення може бути подана заява до апеляційного суду Луганської області про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Краснодонський міськрайонний суд.

Головуючий: