Рішення № 8417462, 16.12.2009, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 2-3056\09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 грудня 2009 р. м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Баличевої М.Б.

при секретарі : Сабліної Г.М.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснодоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Краснодонтеплосервіс" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

13.05.2009 року позивач звернулась до суду з уточненим позовом, в обґрунтування якого вказала, що з 20.10.2008 року вона працювала у КП "Краснодонтеплосервіс" на посаді апаратника ХВО 2-го розряду. 17.12.2008 року позивач звільнилась з підприємства на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України - в зв»язку з невиплатою заробітної плати. Позивач вказує, що в порушення вимог ст.. 116 КЗпП України, при звільненні з нею не був проведений остаточний розрахунок: їй не була виплачена заробітна плата та вихідна допомога у сумі 3484.80 грн, частково виплата провадилась на суму 1867.36 грн, позивачка провела розрахунок середнього заробітку за весь час затримки у сумі 18 571.14 грн. Остаточно заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена після її звільнення з підприємства. Посилаючись на ст.. 117 КЗпП України, позивач вважає, що відповідач повинен виплатити їй заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу у сумі 3484.80 грн, її середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку у сумі 18 571.14 грн. Позивач навела розрахунки, з яких вбачається, що підприємство повинно виплатити їй 52.02 грн (середній заробіток) х 357 грн (період затримки розрахунку). Вказані суми позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

В судовому засіданні позивачка уточнені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов, підтвердила, що відповідача на її користь робив виплати на сум 1867.36 грн, однак, остаточно розрахунок не провів.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився, надав письмову заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі; просив задовольнити позов у повному обсязі та розглянути справу без нього.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав; вказав, що дійсно позивач працювала у КП "Краснодонтеплосервіс" на посаді апаратника ХВО 2-го розряду. Вона звільнилася на підставі п.3 ст. 38 КЗпПУ в зв»язку з невиплатою заробітної плати. Не заперечує того, що при звільненні з позивачем не був проведений остаточний розрахунок - їй не була сплачена заборгованість по заробітній платі та вихідна допомога. Але зазначає, що вини підприємства у цьому немає, оскільки на підприємстві були відсутні кошти для виплати заборгованості по заробітній платі у повному обсязі; сплата заборгованості по зарплаті проводилась працівникам підприємства, в тому числі і позивачу, по мірі надходження коштів на рахунки підприємства. Представник відповідача вважає, що через відсутність вини підприємства у тому, що з позивачем при звільненні не був проведений остаточний розрахунок, просить відмовити позивачу в зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ст.15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, дійшов до наступного.

Із записів в трудовій книжці позивача вбачається, що з 21.10.2008 року вона була прийнята на посаду апаратника ХВО 2-го розряду КП "Краснодонтеплоенерго".

01.11.2008р. підприємство КП «Краснодонтеплоенерго» було ліквідовано шляхом приєднання до КП «Краснодонтеплосервіс», у зв’язку з чим КП «Краснодонтеплосервіс» є правонаступником всіх прав та обов’язків КП «Краснодонтеплоенерго».

17.12.2008 року позивач була звільнена з підприємства за п.3 ст. 38 КЗпП України - в зв»язку з невиплатою заробітної плати.(а.с.5-6), витягу з наказу ( а.с.7).

Відповідно до ст.. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов"язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст.. 116 КЗпП України.

Згідно зі ст.. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з довідкою, виданою КП "Краснодонтеплосервіс", заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 по заробітній платі та вихідної допомоги станом становить 3484.80 грн., при її звільненні не був проведений повний розрахунок по заробітній платі; заборгованість становила 3484.80 грн.

Ст.. 44 КЗпПУ передбачає, що в разі припинення трудового договору з підстав порушення власником чи роботодавцем законодавства про працю працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

В судовому засіданні це не заперечувалась, у довідці відповідача надана загальна сума щодо заборгованості по невиплаченій заробітній платі та вихідній допомозі, позивачка згодна з цим розміром.

Вимоги позивачки про стягнення з відповідача заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за весь час затримки зарплати є обґрунтованими, оскільки невиплата їй зарплати сталась з вини КП «Краснодонтеплоенерго». Підприємство КП «Краснодонтеплоенерго» було ліквідовано шляхом приєднання до КП «Краснодонтеплосервіс», у зв’язку з чим КП «Краснодонтеплосервіс» є правонаступником всіх прав та обов’язків КП «Краснодонтеплоенерго». Дана обставина визнана представником відповідача у судовому засіданні, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно зі ст.. 43 Конституції України, право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов"язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки у суді доведений факт порушення відповідачем вимог ст.. 115 КЗпПУ,тобто заробітна плата не виплачувалась регулярно у строк передбачені колективним договором, в з»язу з чим позивачка і звільнила з підприємства, також при звільненні ОСОБА_1 порушено вимоги ст.. 116 КЗпП України при відсутності спору про розмір суми розрахунку, суд вважає необхідним задовольнити позов в частині стягнення також середнього заробітку позивача за весь час затримки виплати зі дня звільнення (18.12.2008 року) по день перебування справи на розгляді в суді (08.12.2009 року).

Для розрахунку позивач бере середньоденну заробітну плату, вказану відповідачем та помножує її на кількість днів затримки ( за весь період з моменту звільнення по день розгляду справи у суді).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 52.02 грн. х 357 ( період затримки) = 18 571.14 грн. ОСОБА_2 ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства, відсутність коштів на розрахункових рахунках підприємства, оскільки у суді представником відповідача не доведений факт відсутності вини підприємства у несвоєчасній виплаті ОСОБА_1 належних їй коштів. Наданий відповідачем баланс руху коштів за 2008 рік по підприємству "КП Краснодонтеплосервіс" свідчить по порушення відповідачем вимог ч.5 ст. 97 КЗпП України, оскільки із вказаного документу видно, що при наявності заборгованості по заробітній платі, підприємством здійснювались погашення поточної заборгованості по оплаті за газ, електричну енергію, та інше, чим порушувалась першочерговість виплати заборгованості по зарплаті.

Підприємство відповідач здійснює свою діяльність на підставі господарської самовпорядності; банкрутом не визнавалось, є діючим підприємством, зареєстрованим у реєстрі юридичних осіб. Наявність непогашеної кредиторської заборгованості по підприємству не є поважною підставою порушення норм КЗпП України та порушення конституційних прав громадян на отримання винагороди за працю. Надані відповідачем документи свідчать про наявність дебіторської заборгованості по підприємству; із пояснень представника відповідача вбачається, що підприємством ведеться претензійна робота з отримання дебіторської заборгованості, тобто відповідач має можливості отримувати належні підприємству кошти та виконувати свої зобов"язання щодо працівників підприємства. Виплати, передбачені ст.. 117 КЗпП України, є санкцією, яка застосовується до роботодавця за порушення прав робітника на своєчасне отримання повного розрахунку при звільненні з підприємства.

Також суд визнає необґрунтованими вимоги представника відповідача на відмову у позові через пропуск позивачем строку звернення до суду з приводу трудового спору, визначеного ст.. 233 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗПП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

Відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України „стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати”.

Відповідно до положень ч.2 ст.88 ЦПК України „якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог”.

Таким чином, на підставі положень ст.88 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає також сума державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі, пропорційній частині задоволених позовних вимог, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн..

Керуючись ст. ст.ст.10,11,60,88, 212-215, 367 ЦПК України, України, ст..ст.44, 73,47,97, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Краснодонтеплосервіс" про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Краснодонтеплосервіс" (р/р 26002568489282 в АКБ «Укрсоцбанк, МФО 304018) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу у сумі 3484 ( три тис. чотириста вісімдесят чотири) грн 80 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Краснодонтеплосервіс" (р/р 26002568489282 в АКБ «Укрсоцбанк, МФО 304018) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 18 571 ( вісімнадцять тис. п»ятсот сімдесят одна) грн. 14 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення сум заробітної плати в межах платежів за один місяць в розмірі 1099 ( одна тис. дев»яносто дев»ять ) гривень 89 копійок.

Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс» судовий збір у доход держави в розмірі 220 ( двісті двадцять ) гривень 55 копійок.

Стягнути з КП «Краснодонтеплосервіс» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Краснодонському міськрайонному суді Луганської області у сумі 30 (тридцять) гривень на р/р 31211259700028 в УДК в Луганській області, код 24048922, МФО 804013.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.

С У Д Д Я : ОСОБА_4