Рішення № 84170470, 11.09.2019, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1514/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача за ордером - адвоката Біланинець І.І., представника відповідача Міністерства оборони України за довіреністю Гудима В.О., який брав участь в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», концерну «Військессетменеджмент» Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про видачу наказу про звільнення, стягнення заборгованості по заробітної платі, коштів на відрядження та виплату вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», концерну «Військессетменеджмент», в якому просив зобов`язати відповідачів видати наказ про звільнення його з роботи, довідку про його середній заробіток, довідку про заборгованість по заробітній платі та відрядженнях. Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», концерну «Військессетменеджмент» заборгованість по заробітній платі, середній заробіток з дня звільнення, з 30 травня 2016 року по день прийняття судового рішення, вихідну допомогу, кошти витрачені на відрядження, моральну шкоду в сумі 50 000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 2000 гривень.

Позов мотивований тим, що він, ОСОБА_1 , сумлінно, чесно та без нарікань працював у відповідачів ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», концерну «Військессетменеджмент» на посаді юрисконсульта, помічника начальника з правових питань. В порушення ст.21 КЗпП України та ст.43 Конституції України відповідачі не створили для нього належні умови праці, порушили законодавство про працю, а саме не забезпечили своєчасну виплату нарахованої заробітної плати та інших платежів. 30 травня 2016 року він подав заяву на звільнення, яку відправив рекомендованим листом керівництву підприємства. Однак наказ про звільнення, трудову книжку відповідач не видав, повний розрахунок із ним не здійснив, що і слугувало мотивом подачі згаданого позову. Моральна шкода мотивована тим, що тривалий час він, позивач, не отримував заробітну плату, змушений був із-за цього звільнитись, втратив нормальні життєві зв`язки і це вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідачем - концерном «Військессетменеджмент» було подано заперечення, згідно якого вони не погодились з доводами позивача та просили у позові відмовити, оскільки вважали себе неналежними відповідачами у справі, так як позивач у них не працював та трудовий договір між ними не укладався (том 1 а.с. 22-23).

Позивачем та його представником було подано письмове клопотання про витребування доказів у справі, яке ухвалою суду від 06.09.2016 року задоволено та витребувано у відповідача ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» довідку про нарахування заробітної плати, довідку про середній заробіток та наказ про звільнення з роботи позивача (том 1 а.с. 31-32, 34).

Представник відповідача ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» у письмових клопотаннях і поясненнях стверджував, що витребувані судом документи знаходяться у позивача, який з лютого по травень 2016 року фактично виконував обов`язки керівника підприємства, був відповідальним за ведення бухгалтерського обліку, та не передав його новому керівнику, крім того, виконання обов`язків начальника підприємства 25.05.2016 року було покладено на Біланинець І.І. , представника позивача, тобто саме вони зупинили роботу на підприємстві, її господарську діяльність, створили перешкоди веденню бухгалтерського обліку, вивезли у невідоме місце установчі та інші документи підприємства, із-за цих підстав нарахування та виплата заробітної плати не проводилась, підприємство стало неплатоспроможним. У зв`язку з цим, нове керівництво ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» зверталось із заявами до поліції про вчинення кримінального правопорушення, у тому числі, позивачем ОСОБА_1 (том 1 а.с. 91-92, 94-98).

Також наведеними доводами ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» пояснювало не можливість виконання ухвали райсуду про витребування довідки про нарахування заробітної плати, довідки про середній заробіток та наказу про звільнення з роботи позивача, і вказані документи суду такі не надало.

Ухвалою райсуду від 22.09.2016 року в задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автонавантажувач, а також на все майно Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» відмовлено (том 1 а.с. 48).

Ухвалою Берегівського районного суду від 24.10.2016 року клопотання представника позивача було задоволено та залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 як співвідповідача Міністерство оборони України (том 1 а.с. 76-77).

Іншою ухвалою, тоді ж, в заявленому відводі представника позивача - Біланинець І.І. судді Гал Л.Л. відмовлено (том 1 а.с. 78-79).

05 січня 2017 року ухвалою суду позов ОСОБА_1 у зв`язку з повторною неявкою позивача був залишений без розгляду, яку ухвалою від 31.05.2017 року апеляційний суд Закарпатської області залишив без змін (том 1 а.с. 144-145, 202-204).

27 березня 2019 року постановою Верховного Суду касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвали Берегівського райсуду від 05.01.2017 року та апеляційного суду Закарпатської області від 31.05.2017 року скасовані, а справа передана для продовження розгляду до суду першої інстанції (том 1 а.с. 251-253).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він був звільнений з посади начальника з правових питань ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» 20.06.2016 року згідно наказу т.в.о. начальника підприємства від 30.06.2016 року, що заборгованість по його заробітній платі за січень, лютий, березень 2016 року складає 8197,03 гривень, а за квітень, травень та 20 днів червня взагалі заробітну плату не отримав, що підтверджується наданими ним письмовими доказами. З часу звільнення з ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» ніде не працював, тому просить стягнути з відповідача ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» середній заробіток за весь час затримки виплати заборгованості по заробітній платі.

Крім того, згідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач ОСОБА_1 від вимоги про стягнення ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», концерну «Військессетменеджмент» моральної шкоди в сумі 50 000 гривень відмовився.

В судовому засіданні представник позивача Біланинець І.І . позовні вимоги, уточнені позивачем, підтримав.

Представника відповідача Міністерства оборони України за довіреністю Гудима В.О., який брав участь в режимі відеоконференції, позовні вимоги заперечив, пояснив, що позивач із Міністерством оборони України у трудових відносинах не був. ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» є окремим підприємством, окремою юридичною особою. Міністерство оборони лише брало участь у його створені. В зв`язку з цим, позовні вимоги до Міністерство оборони України є безпідставними та в цій частині даних вимог слід відмовити.

Інші представники відповідачів в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені, після передання Верховним Судом справи для продовження розгляду відзиву на позов не подали.

Заслухавши вступне слово учасників справи, які з`явились, та дослідивши докази у справі, суд встановив наступні обставини та зміст спірних правовідносин.

Так, згідно наказу т.в.о. начальника ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» від 19.08.2015 року №25 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду юриста з 20.08.2015 року (том 1 а.с. 10).

Із заяви позивача вбачається, що він просить роботодавця звільнити його з 30 травня 2016 року на підставі ст. 38 КЗпП України (том 1 а.с. 5).

Відповідно до наказу №29 т.в.о. начальника ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» від 30.06.2016 року позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади помічника з правових питань ДП МОУ з 20.06.2016 року за прогул без поважних причин за період з 20.06.2016 року по 30.06.2016 року ст. 40 п. 4 КЗпП України (том 2 а.с. 8).

Отже, судом встановлено, що позивач дійсно з 20.08.2015 року по 20.06.2016 року працював у відповідача ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця».

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приходить до висновку, що встановленого судовим рішенням вини позивача ОСОБА_1 , тобто належних доказів, у фактах неналежного ведення службовими особами ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» в 2016 році виробничої діяльності, недотримання порядку ведення належного бухгалтерського обліку, табелю обліки робочого часу, порядку нарахування та виплати працівникам заробітний платі відповідачами не надано.

Так, із наданого відповідачем ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» копії витягу з ЄРДР вбачається, що 06.05.2016 року розпочате досудове розслідування відносно неправомірних дій їх посадових осіб по ст. 175 КК України - із-за невиплати заробітної плати (том 1 а.с. 106).

Обставина про наявність заборгованості заробітної платі за січень, лютий і березень 2016 року доведена також листом головного бухгалтера ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» Кравчено Н.Н. (том 1 а.с. 111).

Крім того, однозначним доказом наявності заборгованості по заробітній платі є надане позивачем копія акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №07-14-009\176 Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», складеного головним державним інспектором праці згідно перевірки у період з 20.04.2016 по 25.04.2016 рік. Згідно даного доказу дійсно встановлено, що на підприємстві наявна невиплачена заробітна плата працівникам за січень-березень 2016 року, крім інших, ОСОБА_1 - 8197,03 грн., яка складається за січень - 124,61грн., за лютий - 3970,14 грн., за березень - 4102,28 грн.. За першу половину квітня заробітна плата не виплачувалась (том 2 а.с. 4-7).

Інших доказів про наявність або відсутність заборгованості по заробітній платі сторони не представили. Представник позивача посилався, що їм відповідач не надає ці документи, а представник відповідача - на неналежне виконання попереднім керівництвом підприємства своїх службових обов`язків та про відсутність про це якої-небудь документації.

Оскільки відповідачем ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» нічим не спростовано факт наявності заборгованості по заробітній платі позивача і не надано довідку про його середній заробіток, та врахував обставину, що відповідач ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» безповажно не виконало ухвалу суду про витребування вказаних доказів протягом тривалого часу, суд вважає за можливе встановити із акту перевірки додержання ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» належний доказ про наявність такої заборгованості в загальній сумі - 8197,03 гривень. Крім того, середній заробіток, в зв`язку з об`єктивною неможливості отримати або витребувати від сторін чи встановити іншим шляхом такий доказ, слід визначити із суми заборгованості за лютий та березень 2016 року: 3970,14 та 4102,28 гривень. Отже, щоб обчислити середню заробітну плату у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, загальну суму заробітної плати за два цих місяці слід поділити на кількість робочих днів (врахував, що на підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу і неділю): 3970,14 + 4102,28грн. : 43 роб. днів = 4065,54 грн..

Так, згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 за квітень, травень та за період з 01 по 20 червня 2016 року, до дати звільнення, заробітна плата відповідачем ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» не виплачена, тому заборгованість по заробітній платі за цей період складає 4065,54 +4065,54+2710,36=10841,44грн..

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Така правова позиція зазначена у постановах Верховного суду України від 03.07.2013 року у справі № 6-64цс13 та від 22.01.2014 року у справі № 6-159цс13.

Таким чином, весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 червня 2016 року по 11 вересня 2019 року при п`ятиденному робочому тижню складає 806 робочих днів. Середньоденна заробітна плата позивача вираховується із суми 8131,08грн.(4065,54 +4065,54) : 40 робочих днів = становить 203,28 гривень. Отже, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні позивача ОСОБА_1 складає 163 843,68 гривень = (806 робочих дня x 203,28 гривень середньоденного заробітку).

За таких обставин вимога позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку з дня звільнення, з 20 червня 2016 року по день прийняття судового рішення з відповідача ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», підлягає до задоволення. Отже слід стягнути з відповідача ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» заборгованість по заробітній платі в сумі 10841,44 гривень та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 163 843,68 гривень.

Суд вважає необхідним аргументувати, що вимоги позивача до відповідачівконцерну «Військессетменеджмент» та Міністерства оборони України необґрунтовані, оскільки вказані відповідачі права та інтереси позивача не порушували, тому у вимогах до вказаних відповідачів слід відмовити. Так, позивач ОСОБА_1 з вказаними відповідачами у трудових відносинах не перебував. Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» є окремою юридичною особою. Дійсно, наказом Міністра оборони України від 27.05.1998 року №212 створено вказане державне підприємство, надано йому статус юридичної особи, закріплено за ним відповідне майно, яке утримується за рахунок господарської діяльності, затверджено його статут. Згідно підпункту 1.1 пункту 1 статуту ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» створене Міністерством оборони України і підпорядковане йому, однак воно є самостійним господарюючим суб`єктом, з метою одержання прибутку. Згідно до підпункту 4.5 п.4 Статуту зазначено, що орган управління майном, тобто Міністерство оборони і Держава не несуть відповідальності за зобов`язаннями підприємства (том 1 а.с. 102-104, 67-75).

Щодо інших позовних вимог суд вважає необхідним застосувати наступні норми права та мотиви їх застосування.

Згідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Суд констатує, що позивачем належно не доведено, що трудовий договір припинений із ним саме внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом - ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» законодавства про працю, колективного чи трудового договору, тому вимога про стягнення вихідної допомоги та вимога про визначення іншого формулювання звільнення його за ст. 38 КЗпП України - а саме за частиною 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавство про працю, задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення коштів витрачених на відрядження документально не підтверджена та нічим не доведена, позивач сам ствердив у судовому засіданні, що вказані витрати довести не може, а тому задоволенню дана вимога не підлягає.

Позовна вимога про зобов`язання відповідачів видати довідку про його середній заробіток, довідку про заборгованість по заробітній платі та відрядженнях підлягає до часткового задоволення, слід саме відповідача - роботодавця ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» зобов`язати видати вказані довідки, що прямо передбачено ст. 49 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що у вимозі про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 гривень відмовити, позаяк ні позивач, ні його представник детального опису наданих послуг адвоката не подав.

Згідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, врахував задоволення майнових вимог та однієї немайнової вимоги з відповідача ДП МОУ «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» слід стягнути судовий збір в користь держави у сумі 2298,05 гривень = (1746,85 +551,20).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 352, 354, 355, п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. 49, 116, 117 КЗпП України,

рішив:

Уточнений позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», м. Мукачево, вул. Берегівська - об`їзна, буд. 1-а, код ЄДРПОУ 22995957, в користь ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , заборгованості по заробітній платі в сумі 10841 (десять тисяч вісімсот сорок одну) гривню 44 копійок та його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 163 843 (сто шістдесят три тисячі вісімсот сорок три) гривні 68 копійок.

Зобов`язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» видати ОСОБА_1 довідку про його середній заробіток, довідку про заборгованість по заробітній платі та відрядженнях.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» в користь держави судовій збір в розмірі 2298 (дві тисячі двісті дев`яносто вісім) гривень 05 копійок.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 4065 (чотири тисячі шістдесят п`ять) гривень 54 копійок підлягає негайному виконанню.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або може бути подана через Берегівський районний суд до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя Гал Л. Л.