Ухвала суду № 84167041, 10.09.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7301/19

(2/199/3265/19)

УХВАЛА

іменем України

10 вересня 2019 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Спаї В.В.,

ознайомившись з клопотанням позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви. Клопотання обґрунтоване тим, що його майновий стан не дозволяє сплатити вказані судові витрати через те, що він отримує малу пенсію та іншого доходу не має, окрім цього він має інвалідність третьої групи, про що надає довідку про розмір державної соціальної допомоги за період з березня 2019 року по серпень 2019 року. Окрім того, предметом його позову є захист сімейних прав.

Розглянув клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, розстрочення, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, позивачем до відповідного клопотання не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання позовної заяви (надано лише довідку про отриману соціальну допомогу, втім, не надано доказів про відсутність будь-якого іншого доходу та майна).

Під час розгляду клопотання суд також враховує, що Європейським судом з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з тим, що позивач має інвалідність третьої групи та його позов виник із захисту сімейних прав, не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження доводів, викладених у клопотанні, з урахуванням того, що позивач не є непрацездатною особою, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача належить відмовити.

Керуючись ст. 136, п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 260 - 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотанням позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана 10 вересня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В.Спаї

10.09.2019