Рішення № 84162587, 10.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 р. № 520/6836/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Зеленохатова І.Е.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/6836/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, зупинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточненого позову, просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2507 від 03 квітня 2019 року про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 ; до розгляду справи зупинити проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при винесенні наказу № 2507 від 03 квітня 2019 року податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

31.01.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області складено та направлено на адресу позивача запит № ФОП/20-40-13-04-11, в якому зазначено, що контролюючим органом отримано податкову інформацію щодо ФОП ОСОБА_2 , яка протягом 2017-2018 років реалізовувала товар, доставку якого здійснювало ТОВ "Нова Пошта", а розрахунки за товар проводились із залученням ТОВ "Пост Фінанс". Так, в ході проведеного аналізу встановлено, що ФОП ОСОБА_2 отримала грошові кошти у 2017 році - 1291,3 тис. грн, у 2018 році - 3210,3 тис. грн, при цьому, згідно декларації платника єдиного податку у 2017 році задекларувала - 929,38 тис. грн, за 2018 рік станом на теперішній час декларація не надана (граничний строк подання до 09 лютого). Враховуючи викладене, у вказаному запиті податковий орган просив протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження за 2017 - 2018 роки) з приводу наведених вище фактів щодо недостовірності даних, що містяться у декларації, зокрема, але не вичерпно: договори та угоди; видаткові накладні; розрахунки банку, розрахункові документи; акти виконаних робіт; книга обліку доходів та витрат.

18.02.2019 до контролюючого органу надано відповідь, в якій ФОП ОСОБА_2 зазначила, що на протязі 2017 - 2018 років позивачем з метою здійснення підприємницької діяльності придбавалась уживана техніка у приватних осіб, з умовою можливості повернення такої техніки продавцю у разі виявлення недоліків та несправностей, які унеможливлювали використання та продаж придбаного товару; після проведення технічної перевірки такої техніки, якщо було виявлено недоліки техніку було повернуто продавцю, шляхом поштового відправлення, яке здійснювалось через ТОВ "Нова Пошта"; витрати пов`язані з поверненням товару, покладалися на продавця; продавець повинен відшкодувати витрати покупця у зв`язку з поверненням технічно несправного товару; повернення грошових кошт проводилося через послуги компанії ТОВ "Пост Фінанс". Також, у вказаній відповіді ФОП ОСОБА_2 вказала, що статтею 165 Податкового кодексу України встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів. Враховуючи викладене, позивачем повідомлено податкового органу, що суми, які поверталися за несправний товар не були включені до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу, оскільки такі кошти є доходом, а тому, не відображалися при подачі річної декларації платника єдиного податку.

У зв`язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на запит № ФОП/20-40-13-04-11 від 31.01.2019, 03 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ № 2507 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 ", відповідного до якого на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 49.2 ст. 49, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ОСОБА_2 , податкова адреса: АДРЕСА_1 ) з 05 квітня 2019 року тривалістю 5 робочих днів, перевірку провести за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 з питання дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Не погоджуючись із винесеним податковим органом наказом № 2507 від 03.04.2019 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятого відповідачем наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного наказу від 03.04.2019 слугувало неотримання пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит № ФОП/20-40-13-04-11 від 31.01.2019.

Поряд з цим, судовим розглядом встановлено, що позивач надав обґрунтовані пояснення, проте, запитуваних документів не надав, що по суті узгоджується із приписами п.п. 781.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки із змісту наданого запиту не вбачається, яке саме допустила порушення вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_2 У такому випадку надання позивачем документів первинного бухгалтерського обліку, ведення яких не передбачено в наслідок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не передбачено приписами зазначеної норми ПК України.

Оскільки запит не містив посилань на порушення позивачем вимог податкового законодавства, у ФОП ОСОБА_2 і не виникало обов`язку надання і відповідних письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Враховуючи викладене, підстави для винесення спірного наказу в Головного управління ДФС у Харківській області були відсутні, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 2507 від 03 квітня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 ".

Стосовно позовної вимоги зупинити проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 до розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, заборона відповідачу вчиняти певні дії реалізовується шляхом подання заяви про забезпечення позову.

Проте, суд звертає увагу на те, що із такою заявою ФОП ОСОБА_2 до суду не зверталась, у зв`язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) про визнання незаконним та скасування наказу, зупинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2507 від 03 квітня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 ".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 39599198) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 вересня 2019 року.

Суддя А.С. Мороко