Рішення № 84162156, 05.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9237/19

Провадження № 2/522/6046/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Романюк П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 30.05.2019 року звернувся позивач ОСОБА_1 із вказаною позовною заявою, зазначаючи, що 28.11.2018 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1400 доларів США, які відповідач зобов`язався повернути у строк до 01.02.2019 року, з нарахуванням пені в розмірі 1% від суми позики за кожен день прострочення у випадку несвоєчасного повернення позики.

У встановлений сторонами строк відповідач не повернув позивачу суму позики. Лише 01.03.2019 року перерахував на рахунок позивача 10 800,00 грн., на неодноразові вимоги позивача про повернення коштів не реагує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення на його користь залишку заборгованості за договором позики з урахуванням пені в розмірі 1652 долари США, що в загальному складає 71 728,31 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.06.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 05.09.2019 року позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, будь-яких пояснень та заперечень до суду не направив.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 10.09.2019 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.11.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір безпроцентної позики, за яким позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1400 доларів США, які відповідач зобов`язався повернути через два місяці.

Факт передачі грошових коштів підтверджується розпискою від 28.11.2018 року, оригінал якої позивачем було надано суду для огляду в судовому засіданні.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача щодо визначення строком повернення позики 01.02.2019 року, оскільки судом встановлено, що передача грошових коштів мала місце 28.11.2018 року, таким чином, враховуючи надання позики на 2 місяці, крайнім строком повернення має бути 28.01.2019 року.

Згідно п. 3.3 договору позики сторони домовились, що у випадку порушення позичальником строку повернення отриманої суми, зазначеної у п. 1.1 даного Договору, позичальник буде зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню з розрахунку 1% від вчасно неповерненої суми позики за кожен день прострочення.

Як зазначив позивач, у встановлений сторонами строк відповідач суму позики не повернув, лише 01.03.2019 року перерахував на рахунок позивача частково суму заборгованості в розмірі 10 800,00 грн.

Таким чином, позикодавець належним чином виконав взятий на себе обов`язок з передачі грошових коштів. Разом з тим, за відсутності доказів протилежного, судом встановлено невиконання відповідачем обов`язку з повернення суми позики у встановлений сторонами строк.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку встановленому договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач при розрахунку суми заборгованості та пені застосовує курс валюти станом на день надання позики та станом на день подання позову до суду.

Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 20 червня 2018 року у справі N 925/1049/13, зазначив, що у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суд у мотивувальній частині рішення наводить розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Так, станом на день ухвалення цього рішення курс долара США становить 25.02 грн. /дол. США, таким чином, сума позики в гривневому еквіваленті складала 35 028,00 грн. Сума заборгованості з урахуванням часткового виконання відповідачем обов`язку з повернення суми позики становить 24 228,00 грн.

Враховуючи відсутність доказів щодо належного виконання відповідачем взятого на себе обов`язку з повернення суми позики, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення суми позики в розмірі 24 228,00 грн.

Окрім цього, враховуючи положення п. 3.3 договору, відповідач зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню в розрахунку 1% від вчасно неповерненої суми позики за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач не повернув суму позики в строк до 28.01.2019 року, вся сума позики в розмірі 1400 доларів США вважається вчасно не поверненою та на цю суму слід нараховувати пеню в розмірі 1% від суми заборгованості в день.

Враховуючи, що сторонами погоджено пеню в розмірі 1% від вчасно не поверненої суми позики за кожен день прострочення, розмір пені в день складає 14 доларів США. Кількість днів прострочення з 28.01.2019 року по 30.05.2019 року становить 121, у зв`язку з чим розмір пені за вказаний період складає 1 694 доларів США.

При цьому, позивачем заявлено пеню в розмірі 1652 долари США. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1652 доларів США.

Таким чином, загальна сума заборгованості в гривневому еквіваленті складає 24 228,00 + 41 333,04 = 65561,04 грн.

Окрім того, зазначаючи про відповідальність відповідача за порушення грошового зобов`язання, позивач в тексті позовної заяви посилається на ч.2 ст.625 ЦК України, однак не заявляє про вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних, у зв`язку з чим суд не може вийти за межі позовних вимог та самостійно нарахувати вказані санкції.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1922 грн. згідно квитанції від 30.05.2019 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.06.2019 року позивачу повернуто суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1153 грн.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 13, 19, 258, 259, 263, 354 ЦПК України, суддя –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області 03.03.2015 року) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 24.09.2009 року) суму боргу за договором позики в розмірі 65 561 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області 03.03.2015 року) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 24.09.2009 року) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 10.09.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов