Ухвала суду № 84162043, 11.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4593/19

УХВАЛА

11 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання протиправними дій та бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання незаконними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в частині: призначення позапланової перевірки ОСОБА_2 В., №000758 від 15.04.2019 року; складення акту про недопущення посадових осіб органу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 04.06.2019 року; складення протоколу про адміністративне правопорушення від 04.06.2019 року; складення припису про усунення порушень вимог законодавства від 04.06.2019 року; складення постанови №482/19 по справі про адміністративне правопорушення від 18.06.2019 року, про притягнення ОСОБА_3 До адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень; визнання незаконною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в частині не проведення позапланової перевірки замовника будівництва ОСОБА_4 , на вимогу правоохоронних органів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

20 серпня 2019 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 , надійшла заява про усунення недоліків (вх.№29868/19 від 20.08.2019р.) разом з позовною заявою, яка була передана судді Балан Я.В., після виходу з відпустки.

У позовній заяві від 20 серпня 2019 року, ОСОБА_1 звертається з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про:

визнання протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, щодо проведення позапланової перевірки об`єктів нерухомого майна власника ОСОБА_1 , в частині: вимагання від неї забезпечити безперешкодний доступ до належної їй нерухомості та надати правовстановлюючі та дозвільні документи;

визнання протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, щодо не проведення позапланової перевірки замовника будівництва ОСОБА_5 , в частині облаштування ним огорожі х дерев`яних дощок на вікні будинку ОСОБА_1 , під час виконання ОСОБА_5 , підготовчих та будівельних робіт.

Розглянувши вищевказану позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, а недоліки зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року – не усунуті.

Відповідно до статті 4 КАС України, позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Суд наголошує, що захисту належить вже порушене право, а не те, що можливо буде порушено у майбутньому.

Згідно з п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 , зазначає: «…управління в особі інспектора Заїченко С.А., в телефонному та у письмовому режимі, а також за допомогою правоохоронних органів, посилаючись на заяву ОСОБА_5 , як на достатній фактор, який надає їй повноваження щодо перевірки, намагалася провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, для чого інспектор ОСОБА_6 , вимагала від позивача бути присутньою в її будинку в визначений час, надати безперешкодний доступ до свого об`єкту нерухомості та надати низку правовстановлюючих та дозвільних документів….».

Крім того: «… відповідач допустив грубу бездіяльність, яка полягає в тому, що посадовими особами відповідача не була проведена перевірка відповідності дій замовника будівництва ОСОБА_5 , вимогам закону в частині облаштування ним на початку виконання будівельних робіт огорожі з дерев`яних дощок на вікні житлового будинку, належного на праві власності ОСОБА_1 , яке слід було здійснити на підставі звернення Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (вх.№01-10/141-ЗУ від 14.05.2019 року) в межах перевірки доводів, викладених ОСОБА_1 , в скарзі, яка стала підставою для відкриття кримінальної справи №12019160480001714 з приводу порушених замовником будівництва ОСОБА_5 , прав потерпілої ОСОБА_1 ….».

У тексті позовної заяви відсутнє обґрунтування порушеного права, свободи або законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Поміж іншим, суд зазначає, що відповідно до статті 16 Цивільного Кодексу України, до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої цієї статті).

Крім того, позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.5 ст.160 КАС України).

Суд звертає увагу, що відповідно до листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-6/353-пр від 30.05.2019 року, представнику позивача було надіслано, зокрема, копію звернення громадянина ОСОБА_5 , (яке стало підставою для проведення перевірки позивача), копію наказу про організацію проведення позапланових перевірок у І півріччі 2019 року та інші. Проте даних доказів не було надано до позовної заяви ОСОБА_1 , у порушення ч. 4 статті 161 КАС України.

Також, у порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував з посиланнями на норми законодавства у чому полягає його порушене право.

Зокрема, відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №533 від 23.05.2011 року, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, згідно з ч.1, ч.2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач не надано копій документів доданих до позовної заяви для відповідача.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного - направляється сторонам, та саме за поданим належним чином оформленим позовом, суд вирішує питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд роз`яснює, що вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду:

належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України та його копій відповідно до кількості учасників справи; копій документів додатних до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; доказів по справі зазначених судом.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/4593/19.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.