Рішення № 84161943, 04.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2019 року м. Рівне №460/1036/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Припешнюк С.П.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/00495;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/000490/2.

Мотивуючи вимоги позову позивач зазначав, що 15.03.2019 ним було придбано транспортний засіб марки VOLKSWAGEN-VW, модель TOURAN, ідентифікаційний номер (VIN- код ) НОМЕР_2 за ціною 2 689,10 євро (з ПДВ 3200,0 євро), та подано через представника на Рівненську митницю ДФС митну декларацію від 02.04.2019№UA204010/2019/211280разом з документами, необхідними для розмитнення вказаного автомобіля. Вказував, що в процесі здійснення митного оформлення декларанту направлено електронне повідомлення, де зазначено, що митниця володіє інформацією, що викликає сумнів у достовірності визначення вартості імпортованого товару, з огляду на що у декларанта витребувано додаткові документи. У відповідь на такий запит декларантом 04.04.2019 додатково надано копію експертної митної декларації країни відправлення та повідомлено, що інших документів надаватися не буде.Проте, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю, в результаті чого складено картку відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом, внаслідок чого вартість автомобіля збільшена. На переконання позивача, такі рішення є незаконними та протиправними, оскільки посадовою особою митниці ДФС не було наведено жодної із передбачених Митним кодексом України конкретних підстав, що дозволяють витребовувати додаткові документи. Наголошував, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Надані ж позивачем до митниці документи на підтвердження вартості митного товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 03.06.2019 о 09:15 год.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, поданому 24.05.2019, у встановлений судом строк, відповідно до змісту якого він заперечує проти їхнього задоволення. На обґрунтування своїх заперечень зазначав, що при проведенні у відповідності до ст.54 Митного кодексу України контролю визначення митної вартості товару, заявленої позивачем до митного оформлення за митною декларацією від 02.04.2019 №UA204010/2019/211280, в результаті спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Також зазначав про наявність виправлень у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) б/н від 19.03.2019, що вплинуло на ціну товару. Тому, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів.Враховуючи ненадання декларантом додаткових документів, витребовуваних митницею, прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товару на підставі інформації, що міститься у формах митного контролю за індексом 105-2 та 106-2, згенерованих АСАУР, на рівні 5800 євро. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.46-50).

03.06.2019 підготовче судове засідання відкладено до 12.06.2019 до 14:30 год.

Ухвалою суду від 12.06.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 15.07.2019 о 09:15 год.

15.07.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2019 до 11:00 год., з метою надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 26.07.2019 розгляд адміністративної справи №460/1036/19 відкладено до 04.09.2019 до 11:15 год.

У судовому засіданні 24.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.07.2019 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами п. 1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п.1 ч.1 ст.4 КАС України).

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та з`ясовано наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу вживаного автомобіля, 15.03.2019 ОСОБА_1 придбано у громадянина Німеччини (нерезидента) транспортний засіб марки VOLKSWAGEN-VW, модель TOURAN, ідентифікаційний номер (VIN- код ) НОМЕР_2 за ціною 2 689,10 євро (з ПДВ 3200,00 євро), у зв`язку з чим оформлено митну декларацію країни відправлення від 29.03.2019 №19PL301010E0264937 (а.с.29-30).

02.04.2019 уповноваженою декларантом особою (митним брокером -ФОП ОСОБА_2 ) Рівненській митниці ДФС подано до митного контролю електронну митну декларацію №UA204010/2019/211280 на легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN-VW, модель TOURAN, ідентифікаційний номер (VIN-код) НОМЕР_2, загальна кількість місць включаючи водія 7, призначення: для використання по дорогах загального користування, тип двигуна: дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна: 1598 см3, колісна формула: 4 х 2, календарний рік виготовлення: 2012, модельний рік виготовлення: 2012, тип кузова: універсал (а.с.104-105).

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 3200,00 євро (графа 42 митної декларації) (а.с.21-22).

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема:

-рахунок-фактура (інвойс) або договір від 19.03.2019 (а.с.23-24), акт проведення огляду (переогляду) товарів №UA204010/2019/211189 від 02.04.2019, № UA205010/2019/216984 від 30.03.2019 (а.с.32-33), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.01.2012 (а.с.25-28), довідку про транспортні витрати від 02.04.2019 (а.с.35), копія митної декларації країни відправлення MRN 19PL301010E0264937 від 29.03.2019 (а.с.29-30).

У процесі здійснення процедури митного контролю, 04.04.2019 Рівненською митницею ДФС надіслано декларанту повідомлення №912572, яким для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів відповідач вимагав надати:

- касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації країни відправлення; висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо), який можливо поширити на заявлену партію товару.

У відповідь на такий запит декларантом додатково було надано листом №04/04 від 04.04.2019 копію експертної митної декларації країни відправлення та повідомлено, що інших документів надаватися не буде (а.с.34).

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації від 02.04.2019 №UA204010/2019/211280та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що було зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00495.

Відповідно до змісту даної картки відмови, митна вартість товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку із ненаданням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3 ст.53 Митного кодексу України (а.с.17-18).

Відповідач, не погоджуючись із задекларованою митною вартістю транспортного засобу, 04.04.2019 здійснивїї коригування з прийняттямвідповідногорішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000490/2.

У даному рішенні вказано про те, що з урахуванням ст.31 Митного кодексу України, наказу МФУ від 31.07.2015 №684 "Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю", наказу ДФСУ від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів - згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 5800,00 євро, що перевищує заявлену основним методом визначення митної вартості товару митну вартість КТЗ в 3200,00 євро. При цьому, як зазначено в рішенні, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано актуальну на дату оцінки КТЗ вартість, що наявна у митниці ДФС. Вказано, що числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення, становить 117199,62 грн., або у валюті за якою подано МД - 5800,00 євро (а.с.19-20).

Поряд з цим, судом встановлено, що 05.04.2019 декларантом, з метою виписку товару у вільний обіг, було подано нову електронну митну декларацію №UA204010/2019/211647, в якій ціну товару визначено на рівні 3200,00 євро. У лівому підрозділі графи 43 "код МД" проставлено "1", тобто декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару, а в правому підрозділі графи 43 проставлено "6", тобто вказано на другорядний метод визначення митної вартості товару, обраний митним органом(а.с.21-22).

02.04.2019 та 05.04.2019 ОСОБА_1 здійснено доплату за митне оформлення транспортного засобу, що підтверджується квитанціями, що містяться в матеріалах справи (а.с.37-39).

Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки не погоджувався з карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС за митною декларацією від 02.04.2019 №UA204010/2019/211280.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у ч.2 ст.53 МК України.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами ч.3 ст.53 МК України передбачено можливість органу доходів і зборів письмово витребувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи у разі, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 55 МК України визначено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Як встановлено судом, 05.04.2019, відповідно до приписів ч.7 ст.55 МК України, товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №UA204010/2019/211647.

Суд погоджується із твердженням представника позивача, підтвердженим матеріалами справи, про те, що посадовою особою митниці ДФС не наведено жодної із передбачених МК України підстав, що дозволяють витребовувати додаткові документи, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем, керуючись вимогами ст. 53 МК України для митного оформлення позивачем були надані документи, які за назвою та змістом відповідали вимогам п.1, 3, 5 ч.2 ст.53 МК України.

Щодо неподання позивачем інших документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, то у спірних відносинах не мало місце укладення зовнішньоекономічного контракту (договору) з придбання товару, а також його переміщення до митного кордону України за допомогою перевізника, у зв`язку з чим подання документів, визначених п.2, 6 ч.2 ст.53 МК України є об`єктивно неможливим; перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин взагалі; надати банківські платіжні документи, визначені п.4 ч.2 ст.53 МК України, необхідність подання яких при процедурі консультації із декларантом вимагав відповідач, надати було неможливо, так як сплата за автомобіль здійснена готівкою, що не заперечувалось стороною відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченні ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 по справі №21-53а15.

Суд касаційної інстанції дотримується позиції, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що при здійсненні процедур митного контролю за митною декларацією від 02.04.2019 №UA204010/2019/211280посадовою особою митниці ДФС не наведено визначених ст.53 МК України підстав для витребування додаткових документів, проте зазначено про наявність у митниці інформації про вартість імпортованого товару в сумі 5800,00 Євро, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.

Як встановлено судом, така інформація отримана митним органом із джерел довідкової інформації з мережі Інтернет, зокрема, зелектронного довідника www.schwackenet.de.

Разом з тим,суд зазначає, що узагальнена інформація, що надає Schwacke інформує про поточну залишкову вартість автомобілів. Програмний продукт Schwacke містить інформацію щодо більше ніж 30000 типів транспортних засобів і більше 10 мільйонів функцій обладнання. Ціни, зазначені в Schwacke, є середніми цінами та визначаються для кожної моделі транспортного засобу з урахуванням дати реєстрації, об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, пробігу, терміну експлуатації транспортного засобу, додаткової комплектації тощо. Оскільки вартість колісного транспортного засобу є комплексною величиною, тобто залежить від об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, додаткової комплектації, терміну експлуатації транспортного засобу (року випуску/років експлуатації), величини пробігу, зазначені критерії є основною складовою, що впливає на визначення кінцевої вартості транспортного засобу. У разі відсутності інформації по одному із зазначених вище критеріїв, можливе допущення похибки у встановлені об`єктивної вартості транспортного засобу.

Програмний продукт Schwacke не враховує дійсного технічного стану конкретного автомобіля та його пошкодження, оскільки ці обставини є унікальними у кожному конкретному випадку.

Таким чином, відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з електронного довідника www. schwackenet.de. з середніми цінами моделі транспортного засобу позивача, в той час,коли наданими до митного оформлення документами цілком підтверджена вартість конкретного товару, визначена за основним методом.

Твердження сторони відповідача про обґрунтованість витребовування у позивача додаткових документів, з огляду на виправлення у рахунку від 19.03.2019 без засвідчення продавцем такого виправлення, є також безпідставними, оскільки таке виправлення жодним чином не впливає на загальну вартість придбаного транспортного засобу, зазначену у такому рахунку.Так, оглядом єдиного документу, який міститься в матеріалах справи з незначним виправленням, а саме: договору купівлі - продажу від 19.03.2019 (а.с. 23-24) встановлено, що вартість автомобіля без ПДВ складає 2689,10 євро (виправлення вбачається саме в 10 центах), сума ПДВ 510, 90 євро, загальна сума 3200,00 євро, що відповідає виправленому (2689,10 + 510,90 = 3200,00).

Отже, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості автомобіля, придбаного позивачем, та коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Крім того, суд зазначає, що п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що орган доходів і зборів у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/000490/2 даним вимогам не відповідає, оскільки не містить докладної інформації про визначення митної вартості, а також конкретної інформації про джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховним Судом підтримується правова позиція, напрацьована Вищим адміністративним судом України, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Такий підхід суду касаційної інстанції узгоджується з положеннями п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладено на суб`єкта владних повноважень. При цьому митний орган лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Договір купівлі-продажу вживаного автомобіля від 19.03.2019 - це єдиний документ, який був виданий продавцем, в рахунку до якого 19.03.2019 засвідчено дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 3200 євро з ПДВ, в результаті чого видано митну декларацію країни відправлення MRN 19PL301010E0264937 від 29.03.2019.Інші документи, які б визначали числові значення митної вартості придбаного транспортного засобу у позивача відсутні.

Стороною відповідача не спростовано, що розрахунок через фінансову установу не здійснювався, а тому обґрунтованими також є доводи позивача про відсутність будь-яких банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на необхідності подання яких наполягав відповідач.

Суд зазначає, що інформацію щодо митної вартості придбаного позивачем товару у розмірі 3200,00 євро також підтверджено ТОВ "МС ЛОДЖІСТІК", яке здійснювало оформлення експортного товаросупровідного документа 29.03.2019 після придбання транспортного засобу на території Євросоюзу (а.с.91-103).

Разом з тим, відповідач не навів доводів на підставі чого в нього виникли сумніви у достовірності визначеної позивачем вартості транспортного засобу.

Отже, враховуючи вищенаведене та проводячи системний аналіз правових норм, суд дійшов висновку щодо відповідності вимог позивача чинному законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може приймати рішення лише на підставі пояснень позивача, які не підтверджуються доданими доказами, та без дослідження всіх обставин справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача не надано доказів законності дій посадових осіб митниці ДФС при винесенні оскаржуваних рішень, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено свої доводи та вимоги.

Відповідно, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст. 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінал квитанції від 02.05.2019 №П1256 про сплату судового збору знаходиться у матеріалах справи (а.с.4).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Рівненської митниці ДФС №UA204000/2019/00495.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС від 04.04.2019 №UA204000/2019/000490/2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 вересня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.