Рішення № 84161013, 06.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2019 року справа № 320/3018/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо порядку обчислення, нарахування та виплати пенсії відповідно до вимог чинного законодавства;

- зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплати додаткову пенсію по рішенню суду у справах №2-а-15653/2008 та №2а-7759/2009, ст.39,50 та 54 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що він є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю та доплату за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796) та відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008 та постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009.

Позивач зазначає, що у квітні 2019 року йому стало відомо про те, що за період 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідач нарахував та виплатив позивачу пенсію у розмірі, що є меншим за розмір, визначений Законом №796, а саме: державна пенсія по інвалідності мала бути виплачена у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а доплата за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

При цьому, позивач стверджує, що положеннями Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VIII в редакції, яка була чинна у період з 01.01.2014 по 02.08.2014, не було передбачено жодних обмежень щодо застосування статей 39, 50 та 54 Закону №796, а тому нарахування та виплата пенсії мала бути здійснена саме відповідно до норм вказаного Закону.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про те, що Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області виконано вимоги постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008 та від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009 у повному обсязі.

Так, відповідач зазначив, що Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області на виконання вимог постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-6911/2008 було здійснено відповідний перерахунок пенсій та нараховано позивачу доплату у розмірі 2439,00 грн., яка була виплачена у січні 2010 року.

Також, відповідач зазначив про те, що на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-15653/2008 від 01.12.2018 Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області був поведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 та у жовтні 2010 року було виплачено позивачу доплату за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 у сумі 102916,75 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що з метою виконання вимог постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-7759/2009 від 25.05.2009 Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було здійснено нарахування відповідних сум пенсійного забезпечення і нараховано заборгованість у сумі 28527,87 грн. Виплата відповідних сум не була здійснена, проте, відповідний пакет документів для проведення виплати суми боргу був переданий до ГТУЮ у Київській області.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Також відповідач зазначив про те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без наведення поважних причин пропуску відповідного строку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 замінено відповідача - Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом №1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 10 грудня 1999 року (а.с.7).

20.02.2003 Київською обласною адміністрацією було видано позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_2 (а.с.8).

Судом встановлено, що 03.02.2003 Пенсійним фондом України було видано позивачу пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с.8-а).

Як вбачається з витягу із довідки сер.КИО-І №249807 від 01.12.2005, виданої обласною спеціалізованою МСЕК, ОСОБА_1 встановлено з 01.01.2006 довічно ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.12).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду в м.Біла Церква провести перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 згідно вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком з розрахунку прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України «Про Державний бюджет» з 1 жовтня 2007 року.

Зобов`язано провести нарахування та виплату коштів ОСОБА_1 за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в межах, передбачених ст.39 вищевказаного закону щомісячно в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (а.с.13-15).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві Київської області - залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 - залишено без змін (а.с.16-20).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009 визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області, починаючи з 22 травня 2008 року провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно (а.с.22-24).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14.04.2011 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області - залишено без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 - залишено без змін (а.с.27).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою від 18.04.2019, в якій просив перерахувати і виплатити йому грошові кошти по постановах суду №2-а-15653/2008 та №2-а-7759/2009 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року та надати письмові відповідь по цим нарахуванням (а.с.9).

Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 17.05.2019 №415/С-01 повідомило позивачу про те, що на виконання постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2009, винесеної на підставі виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду у справі №2а-6911/2008 від 12.11.2009 у грудні 2009 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок підвищення до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, встановивши в розмірі однієї мінімальної пенсії заробітної плати, визначеної законодавством на відповідний період, відповідно до ст.39 Закону України «Про статусу і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За період з 09.07.2007 по 31.12.2007 нараховано доплату в сумі 2439,00 грн., виплату якої проведено в січні 2010 року.

На виконання постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2010 та постанови Білоцерківського міськрайонного суду у справі №2а-15653 від 01.12.2008 з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-6669/09 від 27.05.2010, у вересні 2010 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок державної пенсії, встановивши її у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, встановивши у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого законодавством на відповідний період прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, відповідно до ст.ст.50,54 Закону. За період з 01.10.2007 по 30.09.2010 нараховано доплату в сумі 102916,75 грн., виплату якої проведено в жовтні 2010 року. В період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року виплата пенсії проводилась у розмірах, визначених згідно рішення суду. Перерахунок підвищення за проживання на території посиленого радіологічного контролю на виконання даної постанови суду не проводилось, оскільки такий перерахунок було проведено на виконання постанови суду №2а-6911/2008 від 12.11.2009, про що зазначено вище.

На виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-7759/2009 від 25.05.2009 у вересні 2011 року ОСОБА_1 було проведено щомісячні доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством на відповідний період, відповідно до ст.39 Закону. За період з 22.05.2008 по 22.07.2011 нараховано доплату в сумі 28527,87 грн., яку не виплачено у зв`язку з відсутністю фінансування.

У листі вказано, що виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний з внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень у період дії постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745 та від 23.11.2011 №1210 здійснюється у розмірах, визначених цими нормативними актами.

На адресу Головного управління юстиції в Київській області була надіслана належним чином оформлена довідка про здійснення нарахування на виконання рішення суду по справі №2а-7759/2009 від 25.05.2009 в сумі 28527,87 грн.

У листі також зазначено про те, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні будь-які рішення, якими би управління було зобов`язано провести перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (а.с.10).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю у відповідності до статей 39, 50, 54, 67 Закону №796, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008 та від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 39 Закону №796 (тут і далі - у редакції, чинній у період з 01.01.2014 по 02.08.2014) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 50 Закону №796 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною першою статті 54 Закону №796 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796 обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною четвертою статті 54 Закону №796 передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 67, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".

Крім того, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Натомість, з 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій та доплати за проживання в зоні радіоактивного контролю, встановлених статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю та доплати за проживання в зоні радіоактивного контролю повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст.39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відтак, з 3 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року нарахування та виплата особі пенсії, додаткової пенсії та доплати за проживання в зоні відчуження має здійснюватись у розмірах, які визначені статтями 39,50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі №344/14522/17, від 12.09.2018 у справі №522/6810/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У відзиві на позовну заяву позивач зазначив про те, що Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було виконано судові рішення у справах №2а-7759/2009 та №2а-15653/2008 у повному обсязі, а тому вимоги позивача щодо повторного виконання відповідних судових рішень є необґрунтованими та безпідставними.

Так, відповідач зазначив, що Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області на виконання вимог постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-6911/2008 було здійснено відповідний перерахунок пенсій та нараховано доплату у розмірі 2439,00 грн., яка була виплачена позивачу у січні 2010 року.

Також, відповідач зазначив про те, що на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-15653/2008 від 01.12.2008 Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області був поведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 та у жовтні 2010 року було виплачено позивачу доплату за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 у сумі 102916,75 грн.

Крім того, з метою виконання вимог постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-7759/2009 від 25.05.2009, Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було здійснено нарахування відповідних сум пенсійного забезпечення і нараховано заборгованість у сумі 28527,87 грн. Виплата відповідних сум не була здійснена, проте, відповідний пакет документів для проведення виплати суми боргу був переданий до ГТУЮ у Київській області, з приводу чого суд зазначає таке.

Як зазначено вище, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду в м.Біла Церква провести перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 згідно вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком з розрахунку прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України «Про Державний бюджет» з 1 жовтня 2007 року.

Зобов`язано провести нарахування та виплату коштів ОСОБА_1 за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в межах, передбачених ст.39 вищевказаного закону щомісячно в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2010 головним державним виконавцем Кравченко Оленою Григорівною було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №20857875 щодо виконання виконавчого листа №2а-15653, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 12.08.2010 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду в м.Біла Церква провести перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 згідно вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком з розрахунку прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України «Про Державний бюджет» з 1 жовтня 2007 року. А також зобов`язання провести нарахування та виплату коштів ОСОБА_1 за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в межах, передбачених ст.39 вищевказаного закону щомісячно в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (а.с.46).

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві від 01.09.2010 №181568 встановлено провести нарахування та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних розмірів пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком з розрахунку прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України «Про Державний бюджет» з 1 жовтня 2007 року. Встановлено провести нарахування та виплату коштів ОСОБА_1 за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в межах, передбачених ст.39 вищевказаного закону щомісячно в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (а.с.47).

Так, відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві від 15.09.2010 №181568 розмір пенсії позивача станом на 01.10.2007 становить 3158,22 грн., з яких: 2490,66 грн. - основна пенсія, 207,56 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, та 460,00 грн. - підвищення за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю (а.с.48).

Відповідно до довідки Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 02.03.2018 №5132/08 постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008 виконана, а заборгованість відсутня (а.с.50).

Також, як зазначено вище, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009, яка залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14.04.2011, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії неправомірними.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області, починаючи з 22 травня 2008 року провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві із заявою про прийняття до виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009 та виконавчого листа від 19.08.2011 №2а-7759/2009 (а.с.51).

З матеріалів справи вбачається, що Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було видано виконавчий лист від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області, починаючи з 22 травня 2008 року провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно (а.с.52).

Як вбачається з протоколів Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області від 21.09.2011 та від 22.09.2011, сума доплати за проживання в зоні відчуження за вказаним рішенням суду була нарахована позивачу за період з вересня 2008 року по вересень 2011 року у розмірі 28527,87 грн. (а.с.53-54).

Відповідно до довідки Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про здійснення нарахування на виконання рішення суду №24723/08, на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009 нараховано 28527,87 грн. з урахуванням виплачених сум (а.с.55).

Відповідачем під час розгляду справи не було надано доказів на підтвердження виплати позивачу заборгованості за період з вересня 2008 року по вересень 2011 року у розмірі 28527,87 грн., що свідчить про те, що на момент розгляду даної справи постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009 не є виконаною.

Суд наголошує на тому, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008 встановлено лише початкову дату (01.10.2007), з якою має бути розпочате нарахування та виплата позивачу пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не визначено кінцеву дату, по яку мають бути здійснені відповідні нарахування.

У постанові Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009 також встановлено лише початкову дату (22.05.2008), з якої має бути здійснене нарахування позивачу доплати за проживання в зоні радіоактивного контролю, передбаченого ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, у вказаних судових рішеннях не зазначений конкретний період, за який ОСОБА_1 мають бути нараховані та виплачені пенсія, додаткова пенсія та доплата за проживання в зоні радіоактивного забруднення відповідно до ст.ст.39, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що в свою чергу, свідчить про те, що період виплати позивачу відповідних пенсійних виплат є триваючим і необмеженим у часі, тобто й охоплює період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у вищевказаних судових провадженнях не досліджувалися та не могли бути досліджені ті обставини, які є підставою для заявлення позивачем позову у цій справі, а саме: відсутність у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 будь-яких законодавчих обмежень для виплати у повному розмірі пенсійних виплат, передбачених статтями 39, 50 та 54 Закону №796.

У зв`язку з цим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на виконання ним вказаних судових рішень у повному обсязі.

Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовляючи позивачу у нарахуванні пенсії, додаткової пенсії та доплати за проживання в зоні радіоактивного контролю, передбачені ст.39, 50, та 54 Закону України «Про статусу і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у листі від 17.05.2019 №415/С-01 зазначило про відсутність в матеріалах пенсійної справи позивача будь-яких рішень, яким би управління було зобов`язано провести перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Проте, як зазначено вище, обов`язок щодо виплати позивачу пенсії, додаткової пенсії та доплати за проживання в зоні посиленого радіоактивного забруднення відповідно до ст.ст.39, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у тому числі і за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 був встановлений у постановх Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2008 у справі №2а-15653/2008 та від 25.05.2009 у справі №2а-7759/2009.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що право особи на отримання пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю та доплати за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року не залежить від наявності рішення суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити відповідні суми, оскільки таке право безпосередньо встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Окрім того, нарахування та виплата особі пенсії, додаткової пенсії за шкоду, за заподіяну здоров`ю, та доплати за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року має здійснюватись у розмірах, які визначені статтями 39,50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дослідивши розпорядження на перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2013, судом встановлено, що розмір пенсії позивача становить 1219,92 грн., у тому числі додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 170,82 грн. та доплата за проживанні в зоні відчуження - 5,20 грн. (а.с.62).

Отже, розмір основної пенсії позивача з 01.12.2013 становить 1043,90 грн. (1219,92 - (170,82 грн. + 5,20 грн.).

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вих.№99/102-04 від 11.07.2019, позивачу за період з січня по серпень 2014 була нарахована та виплачена пенсія у такому розмірі: січень 2014 року - 1219,92 грн., лютий 2014 року - 1219,92 грн., березень 2014 року - 1219,92 грн., квітень 2014 року - 1219,92 грн., травень 2014 року - 1248,39 грн., червень 2014 року - 1280,66 грн., липень 2014 року - 1280,66 грн., липень 2014 року - 1318,62 грн. та серпень 2014 року - 1318,62 грн. (а.с.65).

Відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мінімальний розмір пенсії становить для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема, III групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» (в редакції до 21.03.2014) розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 949 гривень, з 1 липня - 974 гривні, з 1 жовтня - 1014 гривень.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» (в редакції з 21.03.2014) розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: осіб, які втратили працездатність, - 949 гривень.

Отже, розмір основної пенсії особи, яка є інвалідом ІІІ групи становить з січня 2014 року становила 1043,90 грн. (949,00 грн.х110%/100%).

Згідно з пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 24.04.2014) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: з 1 липня 2012 р.: інвалідам I групи - 36 відсотків; інвалідам II групи - 24 відсотки; інвалідам III групи - 18 відсотків.

Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції з 24.04.2014) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.

Отже, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особи інваліда ІІІ групи, який є потерпілим від Чорнобильської катастрофи до 24.04.2014 становив - 170,82 грн. (949,00 грн. х 18%/100%), а з 24.04.2014 - 170,82 грн.

Пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснюється в таких розмірах: тим, що проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення, - 13,2 гривні; тим, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, - 10,5 гривні; тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, - 5,2 гривні.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що пенсія, додаткова пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю та доплата за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 були виплачені позивачу у розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виплата відповідних пенсійних виплат за вказаний період мала бути здійснена відповідно до ст.ст.39, 50, та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо посилань відповідача у відзиві на судове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2а-6911/2008, то суд не приймає до уваги відповідні пояснення в цій частині, оскільки вказане судове рішення не є предметом розгляду у даній справі.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується правомірність вимог позивача про визнання протиправними дій Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю та доплати за проживання в зоні відчуження за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі, що не відповідає вимогам статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, суд вважає, що зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії у даному випадку не є втручанням у здійснення дискреційних повноважень, з огляду на таке.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях та чітко обмежені нормами статей 39, 50 та 54 Закону №796, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (включно), з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, та доплати за проживання в зоні радіоекологічного контролю у розмірі однієї заробітної плати з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання протиправними дій відповідача з виплати позивачеві державної пенсії як особі, віднесеній до категорії 1, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеній до 1 категорії та доплату за проживання в зоні відчуження за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі меншому, ніж передбачено вимогами статей 39, 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Факт протиправності таких дій відповідача встановлений під час розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд переконаний, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Такий висновок суд робить, виходячи з наступного.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Відповідно до статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Оскільки судом встановлено, що виплата позивачеві державної пенсії як особі, віднесеної до категорії 1, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеної до 1 категорії, та доплати за проживання в зоні відчуження за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 є наслідком протиправних дій суб`єкта владних повноважень - Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, то відповідно до спірних правовідносин має застосовуватися друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.

В свою чергу, відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, як підставу відмови у задоволенні позову, у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія.

За таких обставин суд не погоджується із тим, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки це має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 та від 05.04.2018 у справі №809/248/18.

Таким чином, позивач не пропустив строк звернення до суду з позовною заявою.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з позовною заявою до суду позивач не сплачував судовий збір, оскільки позивач в силу вимог частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011№3674-VI звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи та як громадянин, віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням належного їй права на пенсію по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та доплати за проживання в зоні посиленого контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного управління України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням належного їй права на пенсію по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, та на доплату за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 06.09.2019 року.

Суддя Дудін С.О.