
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2019 р. справа № 300/1407/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області про визнання нечинним та скасування п.3 рішення від 25.01.2019, -
ВСТАНОВИВ:
27.06.2019 представник ОСОБА_1 (надалі, також - позивач), звернувся до суду з позовною заявою до Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області (надалі також - відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення від 25.01.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.03.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 11.05.2018 на другому пленарному засіданні вісімнадцятої сесії Витвицької сільської ради ОТГ дану заяву розглянуто не було, у зв`язку з цим ОСОБА_1 30.07.2018 звернулася в Долинський районний суд Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання розглянути заяву від 07.03.2018. Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01.08.2018 даний позов передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 відкрито провадження у справі, за результатами якого прийнято рішення від 25.10.2018, яким позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, що полягає у неприйнятті рішення щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.05.2018 та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 10.12.2018 позивач звернулася до відповідача із повторною заявою та на двадцять сьомій сесії відповідач своїм рішенням від 25.01.2019 №772-27/2019, беручи до уваги рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №343/1400/18, вирішив: 1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.; 2, гр. ОСОБА_1 виготовити в ліцензованій проектній організації проект землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, погодити його у встановленому законодавством порядку та подати на затвердження сесії сільської ради; 3. ОСОБА_1 укласти договір про земельний сервітут з гр. ОСОБА_2 . Позивач вважає, що п. 3 вказаного рішення таким, що суперечить вимогам закону та підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.31-33).
Позивачем у зазначений строк недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 15.08.2019. У даному відзиві на позовну заяву представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки згідно записів в обліковій картці об`єкта погосподарського обліку, книзі №11, на даній земельній ділянці знаходиться житловий будинок ОСОБА_3 , а адресою згідно якої позивачка користується земельною ділянкою є АДРЕСА_1 , що також підтверджує копія Витягу "Про реєстрацію права власності на нерухоме майно" від 29.09.2008 №2039672.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №343/1400/18 позов ОСОБА_1 до Витвицької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Витвицької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, що полягає у неприйнятті рішення щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.05.2018 та зобов`язано Витвицьку сільську раду Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.51-56).
10.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться в її користуванні (а.с. 58).
25.01.2019 Витвицька сільська рада об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області на двадцять сьомій сесії прийняла рішення за №772-27/2019, у якому зокрема зазначила, що розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , жительки с. Витвиця, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельну ділянку орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування Житлового будинку господарських будівель і споруд, викопіювання з Генерального плану с. Витвиця, беручи до уваги рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №343/1400/18, керуючись статтями 12, 118,121 Земельного кодексу України, п. 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" Витвицька сільська рада об`єднаної територіальної громади вирішила: 1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 2. гр. ОСОБА_1 виготовити в ліцензованій проектній організації проект землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, погодити його у встановленому законодавством порядку та подати на затвердження сесії сільської ради; 3. ОСОБА_1 укласти договір про земельний сервітут з гр. ОСОБА_2 .
08.05.2019 до Витвицького сільського голови ОТГ звернувся керівник ГО "Автомайдан Долинщини" з заявою щодо облаштування дороги через лісництво для безперешкодного проходу і проїзду (а.с. 60).
08.05.2019 Витвицькою сільською радою об`єднаної територіальної громади сьомого скликання тридцятої сесії за результатами відкритого поіменного голосування з питання про розгляд звернення керівника ГО Автомайдан Долинщини дане питання було розглянуто та прийнято рішення. У відповідності до результатів відкритого поіменного голосування від 08.05.2019 з питання про розгляд звернення керівника ГО Автомайдан Долинщини із 23 депутатів проголосували "за" "16", "проти" "-", "утримався" - "5" (а.с.62). Голова лічильної комісії ОСОБА_7, заступник голови лічильної комісії ОСОБА_6, секретар лічильної комісії ОСОБА_8 підписали даний документ.
Не погоджуючись із п. 3 рішення двадцять сьомої сесії Витвицької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області сьомого скликання №772-27/2019 від 25.01.2019, яким покладено зобов`зання на гр. ОСОБА_1 укласти договір про земельний сервітут з гр. ОСОБА_2 , позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам, суд виходить із такого.
Вирішуючи даний адміністративний спір, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує приписи законів та нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зокрема: Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі, також Закон №280). У спірних правовідносинах суд також застосовує нормативні акти органу місцевого самоврядування, які чинні в момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Абзацом 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Згідно із статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону №280 передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктами 1, 34 частини 1 статті 26 Закону №280, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження регламенту ради; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частинами 1, 5, 14 статті 46 Закону №280 передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Згідно з приписами частин 1, 2, 3, 10 статті 59 Закону №280, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У відповідності до частин 1, 2, 6, 7, 10 статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Так, аналіз усіх вищенаведених положень дозволяє суду дійти висновку про те, що відповідач розглядаючи заяву позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен у місячний строк прийняти одне з двох рішень: надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Суд зазначає, що виходячи з приписів статей 116, 118 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за своїм правовим змістом не є рішенням, на підставі якого позивач автоматично отримує дозвіл на оформлення речового права на відповідну земельну ділянку, а відтак не створює для відповідної територіальної громади додаткового тягаря в частині розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частинами 9 та 10 ст. 59 вказаного Закону визначено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Конституційним Судом України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
В той же час, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням відповідача від 25.01.2019 № 772-27/2019 надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд при умові встановлення сервітуту на право проходу, проїзду.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 186-1 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Системний аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що позитивний висновок щодо погодження проекту землеустрою є підтвердженням законності рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в момент його прийняття.
Наступним етапом відведення земельної ділянки є присвоєння їй кадастрового номера та реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та стає об`єктом цивільних прав.
Суд зауважує, що рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є актом індивідуальної дії та вичерпує свою дію, якщо у встановленому законом порядку така земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав та їй присвоєно кадастровий номер.
У своїй оцінці щодо факту виконання рішення відповідача від 25 січня 2019 року №772-27/2019, суд враховує, що метою надання дозволу на складання проекту землеустрою є його безпосереднє виготовлення, погодження та затвердження рішенням відповідної місцевої ради. Саме затвердження проекту землеустрою рішенням відповідної місцевої ради свідчить про завершення стадії складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а отже, свідчить про повне виконання рішення місцевої ради про надання відповідного дозволу.
Судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів того, що проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд погоджений та затверджений на сесії відповідної місцевої ради, а отже пункти 1 та 2 рішення №772-27/2019 двадцять сьомої сесії сьомого скликання Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області є невиконаними.
Отже, Витвицькою сільською радою об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " поспішно винесено пункт 3 даного рішення, яким зазначено: ОСОБА_1 укласти договір про земельний сервітут з гр. ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з Витвицької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області слід стягнути судові витрати на корить ОСОБА_1 в розмірі 768,40 грн., які підтверджуються квитанцією №65 від 25.06.2019 про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с. 3). Оскільки відповідачем у справі документально не підтверджено понесення будь-яких інших судових витрат, то відшкодуванню підлягає лише сплачена сума судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним та скасувати п.3 рішення двадцять сьомої сесії Витвицької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області сьомого скликання №772-27/2019 від 25.01.2019 (код ЄДРПОУ - 04355898), яким покладено зобов`зання на гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) укласти договір про земельний сервітут з гр. ОСОБА_2
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Витвицької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 04355898, вул. З. Красівського, 63, с. Витвиця, Долинський район, Івано-Франківська область) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач: Витвицька сільська рада Об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, адреса: вул. З. Красівського, 63, с. Витвиця, Долинський район, Івано-Франківська область, 77533, код ЄДРПОУ 04355898.
Суддя Микитюк Р.В.
Судове рішення № 84160979, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1407/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: