Ухвала суду № 84160311, 11.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 вересня 2019 року Справа 160/8648/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2019 року представник ОСОБА_1 – адвокат Шпак Володимир Іванович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 17.05.2019 року, винесену державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Удовиченко Д.С. по виконавчому провадженню № 52672513, якою було накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 47703,44 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина 4 статті 59 КАС України).

Згідно із частиною четвертою статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

За частинами, першою, третьою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з приписами ч .4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п.4 «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, зі змінами і доповненнями, яке застосовується до ордерів, виготовлених у паперовій формі, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з п.14 Положення №36 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги останній, або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Аналогічні норми містяться у Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41, яке застосовується до ордерів, згенерованих на офіційному веб-сайті НААУ, пунктами 10,11 якого визначено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, підписавши позов від імені ОСОБА_1 та завіривши всі додані до нього документи адвокатом ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень надано копію ордеру Серія ДП № б/н, в якому в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено «судах всіх інстанцій, слідчих, правоохоронних органах, установах, підприємствах».

Таким чином, ордер Серія ДП № б/н не відповідає вимогам вищезазначених нормативних актів та не є належним доказом на підтвердження повноважень представника, оскільки не містить конкретної назви суду, до якого подана позовна заява.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами 2, 4, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55 від 07.04.2003р., копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.

Суд зазначає, що позивачем не було завірено належним чином докази додані до адміністративного позову, у відповідності до норм ст. 94 КАС України та п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), а саме на копіях відсутня дата їх завірення, а копії додатків до позову для відповідача не завірені взагалі.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

В адміністративному позові позивачем заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що на даний час позивач має статус учасника бойових дій, а також є інвалідом 3-ї групи та не має матеріальної можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій у справах про порушення їх прав.

Проте, до позовної заяви не додано свідоцтво учасника бойових дій, на підтвердження наявності такого статусу у позивача.

Особи з інвалідністю ІІІ групи від сплати судового збору не звільнені (посвідчення, яке б могло підтвердити, що позивач має ІІІ групу інвалідності в матеріалах справи також відсутнє).

Щодо посилання представника позивача, що на даний час у позивача відсутня матеріальна можливість сплати судового збору суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів на свого скрутного фінансового стану.

Одночасно суд зазначає, що достатнім доказом для підтвердження скрутного майнового становища позивача, серед іншого, може бути довідка про доходи з органів державної податкової інспекції за останні 12 місяців.

Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для відстрочення йому від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 ч. 1 ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про скасування постанови про накладення штрафу в сумі 47 703,44 грн.

Отже, подання даного позову позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позивач просить суд скасувати постанову постанову про накладення штрафу від 17.05.2019 року, винесену державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Удовиченко Д.С. по виконавчому провадженню № 52672513, якою було накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 47703,44 грн.

Вказаний адміністративний позов представник позивача направив до суду засобами поштового зв`язку 16.08.2019 року. До суду позов надійшов 06.09.2019 року.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому в позовній заяві зазначено, що позивач дізнався про винесення оскаржуваної постанови 31.05.2019 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Таким чином, подавши позовну заяву 16.08.2019 року позивач пропустив встановлений десятиденний строк звернення до суду.

Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а також доказів поважності причин пропуску строку позивачем не надано.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду:

- оригінал або належним чином засвідчену копію ордеру адвоката Шпак Володимира Івановича, оформленого з урахуванням висновків суду,

- належним чином завірені копії доказів, які додані до адміністративного позову із зазначенням дати їх завірення, відповідно до кількості сторін та примірник для суду,

- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., сплаченого за наступними реквізитами:

отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра/22030101;

код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253;

банк отримувача: казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;

призначення платежу «судовий збір за заявою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд» або докази звільнення від сплати судового збору;

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна