Ухвала суду № 84158573, 11.09.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9967/19

2-з/357/242/19

У Х В А Л А

11 вересня 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, –

В С Т А Н О В И В:

09.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, яку обґрунтовує тим, що він звернувся з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк», про визнання валютного кредитного договору, додаткової угоди №1 та договору іпотеки недійсними. На забезпечення виконання умов кредитного договору в іпотеку відповідачу надано квартиру, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Ним, було отримано лист №9088/17-18-19 від 21.09.2019 року ДП «Сетам» про реалізацію квартири АДРЕСА_2 9, як предмету іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на електронних торгах, що мають відбутися 13 вересня 2019 року. Наголошує на тому, що такі торги не можуть відбутися, оскільки зазначена квартира є майном, яке надавалося для забезпечення кредиту в іноземній валюті. В Україні на сьогодні діє ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до даного закону: протягом дії цього Закону:1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140кв. м. для квартири та 250 кв. м. для житлового будинку. Так, квартира АДРЕСА_1 використовується ним і його сім`єю, як місце постійного проживання і її площа становить 69,2 кв. м. про що і зазначено в листі СЕТАМ та підтверджено техпаспортом, а отже вона не може бути реалізована на електронних торгах. Оскільки продаж квартири, яка є предметом спірних відносин між Позивачем та Відповідачем, є незаконною та може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому він і звертається до суду про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані навідчуження квартири АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, просить заборонити ПАТ «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , зобов`язати ДП «СЕТАМ» припинити підготовку до проведення торгів 13 вересня 2019 року щодо продажу квартири, що розташована заадресою: АДРЕСА_4 та заборонити ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , в тому числі, але невиключно проводити підготовчі заходи та безпосередньо торги.

Ухвалою від 11.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та Державне підприємство «СЕТАМ».

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пункт 2,4 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи вбачається, що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним позовним вимогам, між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Також, у пункті 2 розділу XI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року передбачено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

Отже, суд враховуючи розумність та співрозмірність заходів забезпечення позову, наслідки зупинення проведення торгів щодо реалізації нерухомого майна, правову підставу для зупинення торгів, вважає, що вимоги про заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири, підлягають до задоволення.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), про забезпечення позову, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», про визнання валютного кредитного договору, додаткової угоди №1 та договору іпотеки недійсними, шляхом заборони АТ КБ «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 та заборони ДП «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії (підготовчі заходи та торги) спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена 11.09.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко