Ухвала суду № 84157207, 10.09.2019, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 489/1045/18

Провадження № 1-кп/477/195/19

УХВАЛА

10 вересня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючої судді Семенової Л.М.,

суддів –Полішко В.В. та Саукової А.А.,

при секретарі судових засідань Сірюк С.В.,

за участю прокурора Савченко І.А.,

захисника Тимошина Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

за кримінальним провадженням, що внесене до ЄРДР за №1201815004000287 від 22.01.2018 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.3, 263 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2019 року на підставі ухвали Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2019 року надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

27 червня 2019 року, за наслідками підготовчого судового засідання, колегією суддів вирішено питання про призначення судового розгляду у даному кримінальному проваджені.

10 липня 2019 року розглянуто питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, обраного у виді тримання під вартою.

В даному судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, мотивуючи наявністю обґрунтованих підстав вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухилитися від суду, а також продовжити злочинну діяльність.

Стороною захисту зі свого боку заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт із застосуванням заходів контролю.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 11 вересня 2019 р., при цьому розгляд даного кримінального провадження до цього часу не виявляється можливим через незабезпечення прокурором свідка сторони обвинувачення та потерпілих.

Вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, пославшись на недоведеність заявлених ризиків, та просили змінити запобіжний захід на непов`язаний із позбавленням волі, зокрема на домашній арешт. При цьому стороною захисту надано докази щодо оренди для обвинуваченого його сестрою ОСОБА_2 квартири у АДРЕСА_1 строком на шість місяців, та про це остання була допитана в ході судового засідання. Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що також проживає у АДРЕСА_2 з сім`єю та гарантувала належне дотримання її братом вимог суду щодо явки за першим же викликом.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність нових обставин, які не мали місце під час попереднього вирішення питання щодо продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому та, які мають суттєве значення.

Так, на даний час стороною захисту надано докази щодо наявності стабільного місця проживання у обвинуваченого на території м. Миколаєва. Допитана в судовому засіданні рідна сестра підтвердила про надання братові матеріальної підтримки та можливості пошуку роботи на дому, для забезпечення дотримання умов домашнього арешту, що спростовує обґрунтування наведене прокурором для існування ризику з продовження злочинної діяльності, зокрема таке, як відсутність у обвинуваченого доходу та місця проживання.

За наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку що актуальність заявлених прокурором ризиків втрачена.

Крім того, колегія суддів вважає невиправданим тривале перебування обвинуваченого під вартою, що має місце з 23 січня 2018 року без обвинувального вироку суду. Більш того, виникли складнощі з викликом потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , встановлення місця перебування яких за минуванням тривалого часу є утрудненим, та що впливає на термін розгляду справи.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Згідно з частиною 5 вказаної статті, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість запобігти ризику втечі обвинуваченого шляхом використання електронного засобу контролю.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 184, ч. 3 ст. 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 та його захисника про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , з застосуванням електронного засобу контролю.

Тривалість дії ухвали встановити у 60 діб, тобто до 08 листопада 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» та Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області (вул.12 Повздовжня, 42-А, м. Миколаїв) для виконання в частині домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. Про прийняття ухвали до виконання та встановлення засобів контролю негайно повідомити суд.

Головуюча суддя Л.М. Семенова

Судді

А.А. Саукова

В.В. Полішко