Постанова № 8415092, 03.12.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

Категорія статобліку 2.11.13

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 року о 14 год. 38 хв. Справа № 2а-5981/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Міроновій К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Новомиколаївського районного споживчого товариства,

смт. Новомиколаївка Запорізької області

до відповідача: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької

області, м. Вільнянськ Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Чулаков П.І., довіреність №129 від 19.10.2009 р.

від відповідача: Тверденко Д.О., довіреність № 3819/10 від 29.09.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Новомиколаївське районне споживче товариство звернулося із адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000881502/0 від 12.10.2009 р. про сплату штрафу 50 % у розмірі 26281,53 грн., винесене на підставі акту перевірки № 70/15-01752297 від 12.10.2009 р.

В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт перевірки Новомиколаївського районного споживчого товариства № 70/15-01752297 від 12.10.2009 р. не розкриває суті порушення, які були допущені підприємством, а викладені в ньому факти стосовно несплати підприємством податку на додану вартість з вересня 2008 р. по лютий 2009 р. є неправдивими та не відповідають дійсності. Натомість стверджує, що підприємством своєчасно та в повному обсязі були проведені перерахування податку на додану вартість за період з вересня 2008 р. по лютий 2009 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 12.11.2009 р. (вх. № 22459) зазначає, що відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Тобто, при сплаті поточних зобовязань звітного періоду в особовому рахунку проводяться погашення існуючого податкового боргу попереднього періоду, що в свою чергу призводить до несвоєчасної сплати податкових зобовязань у наступних періодах. Вказує, що при подальшій сплаті податкових зобовязань Новомиколаївським РСТ сум податку на додану вартість, зарахування коштів здійснюватиметься відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 218-ІІІ від 21.12.2000 р., тобто попередньо погашатиметься податковий борг, а вже потім податкові зобовязання, що не є податковим боргом. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

За результатами проведеної 12.10.2009 р. Вільнянською МДПІ Запорізької області документальної невиїзної перевірки Новомиколаївського районного споживчого товариства з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість, складено акт № 70/15-01752297.

Перевіркою встановлено порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата податку на додану вартість.

12.10.2009 р. на підставі акта перевірки Вільнянською МДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000881502/0, яким позивачу на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 232 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 52563,00 грн., накладено штраф у розмірі 50 % в сумі 26281,53 грн. за платежем: податок на додану вартість.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішення від 12.10.2009 р. № 0000881502/0, Новомиколаївське районне споживче товариство звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) (надалі за текстом Закону України № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Із наявних документів судом встановлено, що позивачем подана декларація з податку на додану вартість № 6032 від 18.08.2008 р. в якій визначено податкове зобовязання в сумі 6954 грн., граничний термін сплати якого 01.09.2008 р. Фактично позивачем сплачено платіжним дорученням № 420 від 01.09.2008 р. 6954,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за липень 2008 р.»; позивачем подана декларація з податку на додану вартість № 6554 від 19.09.2008 р. в якій визначено податкове зобовязання в сумі 6085 грн., граничний термін сплати якого 30.09.2008 р. Фактично позивачем сплачено платіжним дорученням № 451 від 24.09.2008 р. 6085,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за серпень 2008 р.»; позивачем подана декларація з податку на додану вартість № 7492 від 20.10.2008 р. в якій визначено податкове зобовязання в сумі 5630 грн., граничний термін сплати якого 30.10.2008 р. Фактично позивачем сплачено платіжним дорученням № 510 від 20.10.2008 р. 5630,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за вересень 2008 р.»; позивачем подана декларація з податку на додану вартість № 8557 від 20.11.2008 р. в якій визначено податкове зобовязання в сумі 9847 грн., граничний термін сплати якого 01.12.2008 р. Фактично позивачем сплачено платіжним дорученням № 663 від 01.12.2008 р. 9847,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за жовтень 2008 р.»; позивачем подана декларація з податку на додану вартість № 9110 від 18.12.2008 р. в якій визначено податкове зобовязання в сумі 5732 грн., граничний термін сплати якого 30.12.2008 р. Фактично позивачем сплачено платіжним дорученням № 738 від 22.12.2008 р. 5732,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за листопад 2008 р.»; позивачем подана декларація з податку на додану вартість № 9986 від 19.01.2009 р. в якій визначено податкове зобовязання в сумі 7569 грн., граничний термін сплати якого 30.01.2009 р. Фактично позивачем сплачено платіжним дорученням № 81 від 26.01.2009 р. 7569,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2008 р.»; позивачем подана декларація з податку на додану вартість № 1195 від 18.02.2009 р. в якій визначено податкове зобовязання в сумі 10746 грн., граничний термін сплати якого 02.03.2009 р. Фактично позивачем сплачено платіжними дорученнями № 90 від 02.02.2009 р. 3750,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2008 р.» (помилка в зазначені року) та № 153 від 20.02.2009 р. в сумі 6996,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2009 р.».

Тобто, Новомиколаївським районним споживчим товариством своєчасно та в повному обсязі сплачено самостійно визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість з липня 2008 р. по лютий 2009 р.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Як зазначалося вище, платник податку протягом граничних строків та в повному обсязі сплатив суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з липня 2008 р. по лютий 2009 р. , тому підстав для застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 у відповідача не було.

Суд вважає необґрунтованими висновки Вільнянською МДПІ Запорізької області, викладені в акті від 12.10.2009 р. № 70/15-01752297 про результати документальної невиїзної перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету Новомиколаївським районним споживчим товариством податку на додану вартість, з огляду на таке.

Відповідач, не заперечуючи факт сплати позивачем податку на додану вартість в сумі 58742,00 грн. у той же час, посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, на виконання якого Вільнянською МДПІ Запорізької області самостійно змінено призначення платежу та направлено суми за платіжними дорученнями № 420 від 01.09.2008 р., № 451 від 24.09.2008 р., № 510 від 20.10.2008 р., № 663 від 01.12.2008 р., № 738 від 22.12.2008 р., № 81 від 26.01.2009 р., № 90 від 02.02.2009 р. та № 153 від 20.02.2009 р. в рахунок існуючого податкового боргу позивача.

Відповідно до положень п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, на який посилається відповідач у запереченнях, п одатковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Аналіз положень вказаної норми дає підстави стверджувати, що вона не встановлює права податкового органу на самостійну зміну контролюючим органом призначення платежу, яке було самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні на сплату податкових зобовязань по податку на додану вартість, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період. Слід зазначити, що не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України № 2181, або іншими законами з питань оподаткування. Тому посилання відповідача на приписи п. 1.6 Розділу І Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276 також є безпідставними.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5. добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10. своєчасно, тобто проятгом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штраф в розмірі 50 % у сумі 26281,53 грн. за платежем податок на додану вартість, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000881502/0 від 12 жовтня 2009 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Новомиколаївського районного товариства до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і нечинним податкове повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області № 0000881502/0 від 12 жовтня 2009 року про зобовязання Новомиколаївського районного споживчого товариства сплатити штраф у сумі 26281,53 грн. за платежем податок на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Новомиколаївського районного товариства (70100, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул.. Комсомольська, буд. 78, код ЄДРПОУ 01752297) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова

Постанову складено у повному обсязі 07 грудня 2009 р.

Постанова не набрала законної сили

Суддя Н.В. Стрельнікова