Рішення № 84146700, 10.09.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.09.2019

Справа № 497/853/19

Провадження № 2/497/627/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.

за участю секретаря - Стоянової І.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі МТСБУ) до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з названим позовом, та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь:

- сплачену в рахунок страхового відшкодування суму в розмірі 9 412.98 гривен;

- судовий збір в розмірі 1921.00 гривен.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 10.04.2016 року о 14:50 годині, громадянин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_1 , по вул. М.Жукова в м. Одесі, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Шкода», державний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 13.1 «Правил дорожнього руху України».

30.05.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Відповідно до Звіту за №148/16 власнику автомобілю марки «Шкода», державний номер НОМЕР_2 завдано збитків в розмірі 9 412.98 гривен, які особисто винуватцем ДТП не були відшкодовані потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, яке у подальшому виплатило йому 9412.98 гривен за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, МТСБУ стверджує, що виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та скоїв ДТП.

Після проведення виплати потерпілій особі, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 .

З цих підстав просить позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.54-55). Згідно наданої до суду письмової заяви представник позивача просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку (а.с.58-60).

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся згідно вимог чинного законодавства (а.с.48).

Судова повістка виклик адресована відповідачу на адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , повернулося до суду без вручення з відміткою листоноші «За закінченням терміну зберігання» (а.с.56-57).

Також суд повідомляв відповідача за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с.37), за якою відповідач отримав судову повістку-виклик (а.с.44).

В судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на спростування доводів, викладених в позовній заяві до суду не надав.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України (а.с.58).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 89 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України.

Судом встановлено, що 10.04.2016 року о 14:50 годині, громадянин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мітсубісі» державний номер НОМЕР_1 , по вул. М.Жукова в м.Одесі, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Шкода», державний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортного засобу.

Вказані обставини встановлені постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.05.2016 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, яка набрала законної сили (а.с.4).

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців (а.с.4). Постанова не оскаржувалася.

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина даної особи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль «Шкода» державний номер НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_2 (а.с.9), отримав механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована при використанні транспортного засобу «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_1 за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується витягом з бази МТСБУ (а.с.27).

За умовами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.

11.04.2016 року ОСОБА_2 , потерпілий в даній ДТП звернувся до МТСБУ з заявою про отримання страхового відшкодування (а.с.8).

Відповідно до звіту за № 148/16 від 24.05.2016 року, який складено ФОП ОСОБА_3 О ОСОБА_4 . вартість матеріальних збитків, які завдані власнику автомобілю SKODA FABIA, державний номер НОМЕР_2 складають 9 118.18 гривен (а.с.12-18).

Згідно наказу МТСБУ № 5529рв від 13.07.2016 року було прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 – 8 828.18 гривен за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Наказано Департаменту врегулювання здійснити заходи для компенсації витрат МТСБУ в добровільному порядку особою, відповідальною за шкоду (а.с.23).

МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8828.18 гривен, платіжне доручення № 5529рв від 13.07.2016 року (а.с.25).

Також МТСБУ понесло затрати на послуги з врегулювання цього спору рахунок №148/16 від 12.07.2016 року, справа 32596, що підтверджується платіжним дорученням №148/16рв (а.с.26).

Так, зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства …

Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон), який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 39 Закону встановлено, що Моторно (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно п.22.1. ст. 22 названого Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Підпунктом а п.41.1. ст. 41 цього ж Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність…

Згідно п. 38.2.1. ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Статтею 1191 ЦК України також встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Відповідно до ст.81 ч.1, ч. 6 ЦПК України, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.76 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Відповідачу достовірно було відомо про наявність зазначеного спору в суді (а.с.44), йому також пропонувалось подати пояснення, заперечення та усі наявні у нього докази по справі. Проте на час розгляду справи, від відповідача до суду не надійшло будь-яких пояснень, заперечень, тощо на спростування доводів викладених в позовній заяві.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, сплаченого Моторно (транспортним) бюро України в сумі 9 412.98 гривен (8828.18 гривен + 584.80 гривен).

Позовна заява була надіслана до суду поштовим листом, дата на штемпелі якого значиться 30.05.2019 року (а.с.32), тобто відповідно до ст.316 ЦК України без порушення строку позовної давності.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору у розмірі 1921.00 гривен (а.с.1).

Керуючись ст.ст.11, 1191 ЦК України, ст.ст.22, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 128, 131, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ): Русанівський бульвар, а/с 272, м. Київ, 02000, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_4 в АТ Укрексімбанк м.Київ, МФО 322313,

- суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 412.98 гривен (дев`ять тисяч чотириста дванадцять гривен дев`яносто вісім копійок);

- суму судових витрат в розмірі 1 921 гривен (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Всього: 11 333.98 гривен (одинадцять тисяч триста тридцять три гривні дев`яносто вісім копійок).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Кодінцева