Рішення № 84142361, 10.09.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3020/19

Номер провадження 2-о/629/98/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Миролюбівський старостинський округ Лозівської міської ради Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернулася до суду з заявою, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що з червня 1985 року по 14 вересня 2005 року вона і ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. В період спільного проживання в 1996 році ОДГ «Комсомолець», де вони з чоловіком працювали, надав їм двокімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вони проживали весь час. Протягом спільного проживання вони мали взаємні права та обов`язки, вели сумісне господарство, піклувались один про одного, розпоряджались грошовими коштами, у них був спільний бюджет, який складався з заробітних плат та пенсій, доходів від підсобного господарства, разом володіли і користувались майном. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ј частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно зі ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Тому визнання факту сумісного проживання з ОСОБА_2 має для заявника важливе юридичне значення, а саме прийняття спадку. В зв`язку з чим заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з червня 1985 року по 14 вересня 2005 року, тобто по день смерті.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заявлених вимог наполягала. Також зазначила, що з ОСОБА_2 вона почала проживати однією сім`єю з 1985 року. Під час спільного проживання мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство, піклувались один про одного, мали спільний бюджет, який складався з заробітних плат, пенсій, орендних плат за земельні ділянки, доходів від підсобного господарства, разом вододіли і користувались своїм майном. Коли ОСОБА_2 помер, вона займалася його похованням. Після його смерті вона вчасно звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини. Інших спадкоємців немає.

Представник заінтересованої особи Миролюбівського старостинського округу Лозівської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву в якій просила розглянути справу без участі представника заінтересованої особи, вирішити справу на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В ст. 55 Конституції України зазначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.

Пункт 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно до п. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з червня 1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16 вересня 2005 року Комсомольською сільською радою Лозівського району, Харківської області, актовий запис №08.

Після смерті ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 , через свого представника, звернулася до ОСОБА_3 , державного нотаріуса Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області, в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заявнику відмовлено в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинний зв`язок із спадкодавцем.

Із копії свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_4 , виданого 16 травня 1996 року комісією по приватизації житлового фонду ОДГ «Комсомолець», зареєстрованого в Лозівському БТІ 30.05.1996 року, в реєстрі за №23 р №245, вбачається, що ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В довідці Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» від 29 липня 2019 року за № 57 зазначено, що згідно архівних реєстраційних матеріалів підприємства, серед зареєстрованих будинків (квартир) в місті Лозова та Лозівському районі, станом на 01.01.2013 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 оформлена та зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією по приватизації житлового фонду ОДГ «Комсомолець» 16 травня 1996 року.

Як зазначила заявник у своїй заяві, протягом їх спільного проживання з ОСОБА_2 , вона була єдиною рідною людиною, яка піклувалася про нього. Вони мали взаємні права та обов`язки, вели сумісне господарство, піклувались один про одного, розпоряджалися грошовими коштами, мали спільний бюджет, який складався з заробітних плат, доходів від підсобного господарства та пенсій.

Даний факт також підтверджується довідкою Миролюбівського старостинського округу Лозівської міської ради Харківської області за №469 від 01.07.2019 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 на протязі 20 років (з червня 1985 року по день смерті), вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, піклувались один про одного, розпоряджалися грошовими коштами, мали спільний бюджет, разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Коли ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його похованням займалась цивільна дружина ОСОБА_1 , яка після смерті розпоряджалась його особистими речами.

В заяві, наданої на адресу суду свідком ОСОБА_6 зазначено, що він є сусідом сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Дійсно з 1985 року вони проживали однією сім`єю по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вели спільно господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, проводили ремонт в квартирі, працювали. Проживали дружно, ОСОБА_2 відносився до своєї дружини з повагою та любов`ю, і вона дуже добре ставилася до нього, поважала.

Встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне заявниці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 у вигляді ј частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи, що відповідно до ст. 1264 ЦК України вона може бути віднесена до четвертої черги спадкоємців за законом, так як проживали зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01.01.2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років), мета встановлення факту (розподіл спільного набутого майна, спадкування за законом), тощо. Доказами про наявність факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу також можуть бути спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, тощо.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, з червня 1985 року по 14 вересня 2005 року, вели спільне господарство, несли спільні витрати на організацію спільного існування, несли спільні витрати та у відповідності до чинного законодавства України. Наведене свідчить про досить тривалі стосунки між сторонами та усталені відносини між ними, які притаманні подружжю.

Як зазначено в Постанові № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд, проаналізувавши все в сукупності, прийшов до висновку, що в судовому засіданні встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_2 з червня 1985 року по 14 вересня 2005 року, тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, а саме оформлення спадщини, і встановити його іншим шляхом неможливо.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, ст.ст. 3, 74 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

Вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали з червня 1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто по день смерті однією сім`єю як чоловік і жінка без шлюбу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Володимирівка, Сахновщинського району, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Миролюбівський старостинський округ Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Лозівський район, с. Миролюбівка, вул.. Дружби, буд. 18 «А».

Суддя Н.А.Смірнова