Рішення № 84141439, 05.09.2019, Великобілозерський районний суд Запорізької області

2/312/50/2019

312/122/19

05.09.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

05 вересня 2019 року с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Рогоза А.Ю.

при секретарі Біряк І.В.

за участю преставника позивача адвоката Фролова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Велика Білозерка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій зазначає, що в квітні 2019 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 березня 2019 року, ВП № 58705393, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною щодо стягнення з нього 17302 грн. 28 коп. заборгованості на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником АТ «Банк Ренесанс Капітал». Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 12.02.2019 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 4273 щодо стягнення з позивача на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником АТ «Банк Ренесанс Капітал», заборгованості за кредитним договором № GB-5732692 від 26.12.2013 року у сумі 16802 грн. 28 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 8046 грн. 73 коп.; простроченої заборгованості за комісією в сумі 2270 грн. 31 коп.; простроченої заборгованості за процентами в сумі 884 грн. 48 коп.; неустойки за порушення зобов`язань по кредиту в розмірі 5600 грн. 76 коп.

Позивач вважає, що приватний нотаріус вчинив вищенаведений виконавчий напис з порушенням чинного законодавства, не пересвідчившись у безспірності заборгованості перед Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та не врахувавши пропуску банком строку позовної давності.

Ухвалою від 08.05.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 26.06.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Фролов Микола Миколайович позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, у встановлений ухвалою строк відзив на позовну заяву або зустрічний позов не подав.

За наявності умов визначених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна у судове засідання не з`явилася надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 640/2704/16-ц (провадження № 61-9125св 18).

В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», було укладено кредитний договір № GP-5732692.

20.02.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис № 4273, за яким пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № GP-5732692 від 26.12.2013 року, укладеним між ним та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк». Стягнення проводиться за період з 12.02.2018 року по 12.02.2019 року. Сума заборгованості складає 16802,28 грн. Також вказаним виконавчим написом з ОСОБА_1 стягнуто суму плати, що була здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 гри., тобто загалом стягуванню підлягала сума у розмірі 17302,28 грн.(а.с.15).

Постановою приватного виконавця від 22.03.2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису (а.с.12).

Як вже зазначалось вище нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, у тому числі і з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат»

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.

Разом з тим відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України.

Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Кредитним договором не встановлений інший строк позовної давності , а отже до вказаних правовідносин застосовується загальна позовна давність - три роки з дня виникнення права вимоги (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 справа №916/3006/17)

Згідно п. 3.4 гл. 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов`язання боржником порушено. Строк, пропущений стягувачем навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачем строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.

Вчиняючи виконавчий напис нотаріус не пересвідчився у тому, що з дня виникнення права вимоги по вказаному кредитному договору минуло не більше трьох років, а з наданих нотаріусу документів убачається, що за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», позивачу було надано кредит з 26.12.2013 року по 26.12.2015 року строком на 24 місяці.

Строк з якого обчислюється строк позовної давності складає з моменту кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто з 26.12.2015 року.

Отже кінцевий термін погашення по кредиту - 26.12.2015 року.

Строк позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі відповідачу закінчився у грудні 2018 року.

На переконання суду, у даному випадку оспорюваний виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки заявлені вимоги за строк, що перевищує строк позовної давності, з дня виникнення права вимоги, минуло більше трьох років.

В судовому засіданні стороною позивача доведено обставини, на які позивач посилається у позовній заяві, тобто те, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено, що заборгованість боржника є безспірною.

Враховуючи зазначене, суд, відповідно до встановлених обставин та вищезазначених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, дійшов висновку що вимоги позовної заяви щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 141, 247, 263-265, 272, 280-284, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 34,87,88 Закону України «Про нотаріат»,Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.

Виконавчий напис від 20 лютого 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 4273, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 17 302 грн. 28 коп. - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ( код ЄДРПОУ 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великобілозерський районний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 05 вересня 2019 року.

Повне рішення суду виготовлено 10 вересня 2019 року.

Суддя : А.Ю. Рогоза