Постанова № 8413525, 25.01.2010, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2а-23/10/1111

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Кісельовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення заборгованості з державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради про визнання управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради бездіяльності щодо недоплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по січень 2009 року неправомірною, стягнення з відповідача заборгованості з виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по січень 2009 року в сумі 9 105 грн. 19 коп., а також зобовязання відповідача в подальшому нараховувати та сплачувати державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з встановленого законом поточного розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину - доньку ОСОБА_2, та відповідно до ст.13 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” є особою, яка здійснює догляд за дитиною та має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” в редакції від 22 березня 2001 року та п.22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 „Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми” в редакції від 01 серпня 2006 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, при цьому, відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до шести років з січня по вересень 2007 року складав 463 грн. 00 коп. на місяць, з жовтня по грудень 2007 року 470 грн. 00 коп. на місяць, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до шести років з січня по березень 2008 року складав 526 грн. 00 коп. на місяць, з квітня по червень 2008 року 538 грн. 00 коп. на місяць, з липня по вересень 2008 року 540 грн. 00 коп. на місяць, з жовтня по грудень 2008 року 557 грн. 00 коп. на місяць, Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до шести років з січня 2009 року складав 557 грн. 00 коп. Разом з тим, ст.56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” було встановлено інший розмір допомоги по догляду за дитиною, однак рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення згаданої статті було визнано такими, що не відповідають Конституції України, разом з тим всупереч вказаному рішенню Конституційного Суду України і ст.15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” відповідач з квітня 2007 року по грудень 2008 року нараховував та виплачував їй державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, значно меншому, ніж передбачено Законом, у звязку з чим розмір недоплати за період з січня 2007 року по січень 2009 року складає 9105 грн. 19 коп.

З огляду на зазначене, позивач просила визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради щодо недоплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по січень 2009 року, стягнути з відповідача заборгованість з державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2007 року по 31 січня 2009 року в розмірі 9105 грн. 19 коп., а також зобовязати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради в подальшому нараховувати та сплачувати на її користь державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з встановленого законом поточного розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на підставі, викладені в позові, просила позов задовольнити. Крім того, представник позивача заявила клопотання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, який був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки позивачу не було відомо про прийняття Конституційним Судом України рішення 09 липня 2007 року, яким було визнано неконституційними положення ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та відновлено дію ст.15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, більш того, сам відповідач проявив бездіяльність та не повідомив позивачу про відновлення зазначеного виду соціальних гарантій, зокрема, державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, який складає розмір, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, крім того в письмових запереченнях проти позову, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначивши в обгрунтування заперечень, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст.14 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” має особа (один з батьків дитини, усиновлювач опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету у вигляді субвенції до місцевих бюджетів. Статтею 5 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” визначено, що всі види державних допомог сімям з дітьми виплачують органи соціального захисту населення. Виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу розпочато відповідно до п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше з дня, що настає після закінчення відпустки у звязку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб субєктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Щодо виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році, представник відповідача в запереченнях зазначив, що ст.95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються законом про державний бюджет України, при цьому норми, які вводяться цим законом діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Відповідно до ст.30 Бюджетного кодексу України виключно Законом про державний бюджет України затверджуються повноваження на реалізацію у відповідному році державних програм і заходів на здійснення платежів з конкретною метою. Зокрема, показники Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” сформовано на підставі чинної нормативно-правової бази та повністю розділено між головними розпорядниками коштів, в той час як витрати, повязані з прийняттям рішення Конституційним Судом України від 09 липня 2007 року не враховані у вищезазначеному законі, у звязку з чим взяття зобовязань щодо проведення соціальних виплат згідно з зазначеним рішенням можливе лише у разі внесення відповідних змін до Закону України про державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки, в той час як зазначені зміни ще не внесені. Представник відповідача також вважає, що позивачем пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, при цьому поважності причин пропуску позивачем не зазначено, що, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову. Крім того, представник відповідача в запереченнях проти позову відзначив, що виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2008 року та у січні, 2009 року здійснювалася на підставі частини 3 прикінцевих положень Закону України „Про державну допoмогу сімям з дітьми”, де визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року 50 відсоткам, з 01 січня 2009 року 75 відсоткам, з 01 січня 2010 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Зазначена норма Закону була чинна протягом 2008 та 2009 років, зміни до неї не вносилися, у звязку з чим законних підстав для здійснення перерахунку державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 року та січень 2009 року управління не має.

Заслухавши пояснення представника позивача в обгрунтування позовних вимог, зваживши доводи, викладені в письмових запереченнях проти позову представника відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правовідносини між сторонами та надавши їм відповідну правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Частиною 2 ст.100 КАС України визначено, що, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом 06 квітня 2009 року та в судовому засіданні представник позивача просила поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, зазначивши як на поважність причин пропуску ті обставини, що позивачу не було відомо про прийняття Конституційним Судом України 09 липня 2007 року рішення за №6-рп/2007, більш того, сам відповідач не повідомив позивача про поновлення з 09 липня 2007 року дії ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначав на пропущенні позивачем строку на звернення до адміністративного суду, що, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, і, крім того, наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи, що зверненню позивача до суду за межами визначеного Законом річного строку сприяла також і бездіяльність самого відповідача по справі, яким не було вжито будь-яких дій, направлених на надання належної соціальної підтримки та відповідної інформації у період, коли були відновлені права позивача на отримання законодавчо встановленого у ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд визнає наведені у позові обґрунтування причин пропуску строку звернення позивача до суду поважними, що є підставою для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Відповідно до ст.13 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” від 21 листопада 1992 року №2811-12 право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” від 21 листопада 1992 року №2811-ХІІ, оскільки вона здійснювала догляд за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.9).

Відповідно до ст.14 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у звязку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб субєктів підприємницької діяльності, отже, раніше закінчення відпустки у звязку з вагітністю та пологами допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не надається.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради та з 01 січня 2007 року їй була призначена виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у звязку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки ОСОБА_2. Зазначена допомога призначена з 01 січня 2007 року по 03 вересня 2009 року. (а.с.10-11).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень зазначеного вище Закону розмір державної допомоги сімям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону. визначається Верховною Радою України в законі про державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25% відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 01 січня 2006 року 50% відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до шести років встановлений з 1 січня - 434 грн. 00 коп., з 1 квітня - 463 грн. 00 коп., з 1 жовтня - 470 грн. 00 коп.

Однак, п.14 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року №489-V було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Абзацом 3 частини 2 ст.56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданими відповідачем довідками про отримання допомоги, - ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому, де їй відповідно до Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” була призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 01 січня 2007 року по 03 вересня 2009 року, при цьому позивачу відповідно до Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми” за період з 01 січня, 2007 року по 31 січня 2009 року фактично виплачено допомогу по догляду за дитиною у наступних розмірах (за період з січня, 2007 року по березень, 2007 року по 122 грн. 44 коп. щомісячно, за період з квітня по липень, 2007 року в розмірі по 129 грн. 03 коп. щомісячно, в серпні, 2007 року - 132 грн. 64 коп., у вересні, 2007 року - 134 грн. 45 коп., у жовтні, 2007 року - 136 грн. 13 коп., у листопаді, 2007 року - 140 грн. 05 коп., за період з грудня, 2007 року по січень, 2009 року по 144 грн. 10 коп. щомісячно). (а.с.10-11).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України. Відповідно, цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обовязків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони.

Також, зазначеним Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50% відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; пункт 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, ч.1 ст. 15 та п.3 розділу 8 “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Положення ст. ст.56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України N6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється, у звязку з чим підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання бездіяльності відповідачем неправомірною та зобовязання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року відсутні, при цьому, починаючи з 09 липня 2007 року дати ухвалення рішення Конституційним судом України №6-рп/2007, вищевказані норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність, а отже, з цього часу повністю відновлено дію ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року відповідачем управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради не здійснено перерахунку та не виплачено позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 року, в розмірах, визначених ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”, з урахуванням фактично отриманої позивачем суми за вказаний період, тим самим, відповідач допустив бездіяльність, яка виразилася у не направленні відповідної заяви про збільшення фінансування до головного розпорядника бюджетних коштів, та, відповідно, у не нарахуванні та не виплаті позивачу вказаного виду допомоги в розмірах, передбачених законодавством, у звязку з чим, бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради щодо нездійснення перерахунку позивачу ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 року, в розмірах, визначених ст.15 Закону України „По державну допомогу сімям з дітьми” слід визнати протиправною та зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, визначеному ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”, з урахуванням фактично отриманої суми за цей період.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання бездіяльності управління праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому м. Кіровограда неправомірною та зобовязання відповідача перерахувати та виплатити їй щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей відповідного віку, за період з 01.01.2008 року по 31 січня 2009 року задоволенню не підлягають, оскільки є необґрунтованими з посиланням на норми чинного законодавства, так як положення законів про бюджет на 2008 та 2009 роки неконституційними визнано не було, зміни до них не вносилися, при цьому розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначався у 2008 році та у січні 2009 року на підставі ч.3 Прикінцевих положень Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, якою передбачено, що допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року 50 відсотками, з 1 січня 2009 року 75 відсотками, з 1 січня 2010 року 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, та виплачувався відповідачем у повному обсязі, крім цього, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обовязкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно правових відносин, правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), у звязку з чим суд вважає за необхідне стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 71, 86, 99, 102, 159-163, 167 КАС України, Законом України „Про державну допомогу сімям з дітьми”, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/07, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення заборгованості з державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, - задовольнити частково.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 року, в розмірах, визначених ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Зобовязати yправління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Кіровограді ради здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, визначеному ст.15 Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми”, з урахуванням фактично отриманої суми за цей період.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Присудити ОСОБА_1 з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 01 лютого 2010 року.

Суддя: підпис Л.А. Іванова

Згідно з оригіналом:

Суддя

Ленінського районного

суду м. Кіровограда Л.А. Іванова