Рішення № 84132628, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 640/8886/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовичапроскасування постанови про стягнення основної винагороди за участі представника позивача - ОСОБА_5, відповідач - не прибув; встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Мілоцького О.Л. від 13.05.2019 у ВП №59096409 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 72033,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у виконавчому провадженні ВП №59096409, відкритому 13.05.2019 за виконавчим листом №2-925/13, виданим 03.10.2013 Солом`янським районним судом м. Києва, позивач є лише співвласником квартири АДРЕСА_1 , яка була передана в іпотеку відповідно до Іпотечного договору від 23.05.2008 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Терра-банк» в розмірі 720 336,27 грн. Тобто, заборгованість перед банком має інша особа, а не позивач. Крім того, у виконавчому листі не зазначено про солідарний обов`язок ОСОБА_1 щодо погашення боргу. Відповідно, приватний виконавець Мілоцький О.Л. без жодних на те підстав визначив позивачу солідарний статус боржника і постановою ВП №59096409 від 13.05.2019 про стягнення з боржника основної винагороди постановив стягнути з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 72033,62 грн.

Вважаючи такі дії приватного виконавця Мілоцького О.Л. та рішення протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 04.06.2019.

В судовому засіданні 04.06.2019 представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №2609/23229/12 (провадження №6/760/618/19), що розглядається в порядку цивільного судочинства Солом`янським районним судом м. Києва за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва №2-925/13 від 03.10.2013 таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2019 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.09.2019.

В судове засідання 10.09.2019 прибув представник позивача, який підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач до суду не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Надав відзив на позов, в якому звертав увагу суду на відповідність його дій вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази, дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08.05.2013 у справі №2-925/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , передану в іпотеку відповідно до Іпотечного договору від 23.05.2008 Закритому акціонерному товариству «Інвест-Кредит Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «Тарра Банк», у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» за Договором про іпотечний кредит №44-Ф07/04 в розмірі 720 336,27 грн., з яких: 621055,27 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 19158,94 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 74624,19 грн. - заборгованість по процентам; 2949,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1373,43 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 940,19 грн. - 3% річних та інфляційні втрати в зв`язку з несвоєчасною сплатою процентів;; 226,76 грн. - 3% річних та втрати від інфляції в зв`язку з несвоєчасним погашенням кредиту.

На підставі даного рішення суду 03.10.2013 виданий виконавчий лист.

В наявному у матеріалах справи виконавчому листі №2-925/13, виданому 03.10.2013 Солом`янським районним судом міста Києва стягувачем зазначено Публічне акціонерне товариство «Терра Банк», боржником ОСОБА_1 .

Також, в матеріалах даної адміністративної справи знаходиться ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2018 у справі №760/27003/18 за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 15.04.2014 у справі за її позовом до Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» про визнання недійсним іпотечного договору, в якій заявник просила роз`яснити судове рішення, посилаючись на те, що відмова суду у задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо недійсності Іпотечного договору від 23.05.2008, припускає декілька варіантів розуміння судового рішення, чим недобросовісно користується ПАТ «КРИСТАЛБАНК» при зверненні стягнення на її майно як боржника - іпотекодавця, за участю органів ДВС. Зокрема, у зв`язку з тим, що у резолютивній частині рішення не було відображено про нікчемність п. 2.1.6 Іпотечного договору, банк та державна виконавча служба хибно тлумачать розмір майнової відповідальності ОСОБА_1 , як іпотекодавця, виходячи за межі вартості 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності як предмет іпотеки. При цьому, органи ДВС припускаються помилки у накладенні арешту на все майно ОСОБА_1 , а банк висуває грошові вимоги щодо погашення усієї заборгованості за іпотечним кредитом згідно з відповідним (кредитним) договором, який з ОСОБА_1 не укладався, а був частково забезпечений нею як одним з іпотекодавцем.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2018 у справі №760/27003/18 заяву ОСОБА_1 задоволено та роз`яснено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва, ухваленим у справі №760/27003/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Терра Банк» про визнання недійсним Іпотечного договору від 23.05.2008, встановлено нікчемність п. 2.1.6 Іпотечного договору, у зв`язку з чим положення зазначеного пункту 2.1.6 не підлягають застосуванню до врегулювання відносин між сторони, тобто Іпотекодержатель не має права задовольняти свої вимоги за рахунок іншого майна Іпотекодавців, окрім предмета іпотеки.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пішковцій Оксани Вікторівни у ВП №40121102 від 01.03.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист №2-925/13, виданий 03.10.2013 Солом`янським районним судом м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в розмірі 720336,27 грн., та в якому зазначена боржником ОСОБА_1 , - повернуто стягувачу.

Втім, приватним виконавцем Мілоцьким Олегом Леонідовичем, виконавчий округ місто Київ, на підставі виконавчого листа №2-925/13 від 03.10.2013, 13.05.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59096409, де в якості боржника вказано ОСОБА_1 та постановою від 13.05.2019 про стягнення з боржника основної винагороди, з посиланням на статтю 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 72033,62 грн.

Оскільки позивач є лише співвласником квартири, на яку звернуто стягнення за іпотечним договором від 23.05.2008, а борг перед банком має інша особа - співвласник квартири, на яку звернуто стягнення за іпотечним договором від 23.05.2008, - ОСОБА_2 , на думку позивача, вона не є солідарним боржником, а відтак не вправі нести тягар основної винагороди приватного виконавця.

Вирішуючи спір суд виходив з такого.

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів визначені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999, що діяла на момент видачі виконавчого листа від 03.10.2013) передбачалось, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Аналогічного змісту є норма частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 02.06.2016, що діяла на момент відкриття приватним виконавцем ВП №59096409 13.05.2019), а саме, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», на яку посилається приватний виконавець, стягуючи з позивача основну винагороду у розмірі 72033,62 грн., встановлено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (частина перша статті 31 Закону).

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (частина друга статті 31 Закону).

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частини третя, четверта цієї статті).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону).

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина сьома цієї статті).

Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Закону солідарні боржники несуть солідарний обов`язок із сплати основної винагороди.

Так, в оскаржуваній постанові від 13.05.2019 відповідач зазначив, що «…основна винагорода, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Солідарні боржники несуть солідарний обов`язок із сплати основної винагороди. Виконавчим документом визначено суму до стягнення в розмірі 720336,27 гривень, основна винагорода приватного виконавця, в розмірі 10 відсотків, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом».

Як було наголошено позивачем, підтверджується матеріалами справи і з чим погоджується суд, - виконавчим листом від 03.10.2013 Солом`янського районного суду м. Києва у справі №2-925/13 позивача ОСОБА_1 не визначено солідарним боржником.

Більше того, жодним виконавчим документом не визначено будь-якої суми до стягнення з ОСОБА_1 , оскільки остання не має заборгованості за іпотечним кредитом від 23.05.2008, який з ОСОБА_1 не укладався, а був частково забезпечений нею як одним з іпотекодавцем, про що звернуто увагу ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.10.2018 у справі №760/27003/18.

В свою чергу, слід зазначити, що виконавчий лист №2-925/13 від 03.10.2013 саме про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 720336,27 грн., де боржником вказана ОСОБА_1 , - повернуто стягувачу постановою державного виконавця ВП №40121102 від 01.03.2019.

В подальшому, приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. постановою ВП №59096409 від 13.05.2019 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-925/13 від 03.10.2013 про звернення стягнення на предмет іпотеки та оскаржуваною постановою від 13.05.2019 постановлено стягнути з позивача основну винагороду .

Однак, зважаючи на відсутність солідарного зобов`язання та, відповідно, солідарного боргу, враховуючи, у тому числі, роз`яснення судового рішення ухвалою Солом`янського районного суду від 26.10.2018 у справі №760/27003/18, суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець Мілоцький О.Л. не вправі був висувати до позивача ОСОБА_1 постановою ВП №59096409 від 13.05.2019 вимогу щодо стягнення основної винагороди у сумі 72033,62 грн.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем по справі доведено обгрунтованість заявленого позову, в той час як відповідач не виконав покладеного на нього статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку.

У відповідності з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 287, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича від 13.05.2019 у ВП №59096409 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 72033,62 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок асигнувань приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича виконавчий округ місто Київ (04116, м. Київ, проспект Перемоги, 30, офіс 42, РНОКПП 2915320658 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 287, 296 - 297, з урахуванням перехідних положень, Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко