
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2179/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в незастосуванні пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 під час визначення позивачу середньоденного заробітку, починаючи з 01.12.2015; зобов`язати відповідача нарахувати позивачу середній заробіток за період з 01.12.2015 по 02.11.2016 із застосуванням пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 та виплатити заробіток за мінусом раніше виплаченого розміру.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно при розрахунку середнього заробітку при збільшенні посадового окладу з 01.12.2015 та з 01.05.2016 не застосовувався пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, що призвело до зниження розміру середнього заробітку за період з 01.12.2015 по 02.11.2016.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки при нарахуванні середнього заробітку за період мобілізації позивача були допущені неточності під час здійснення бухгалтерських розрахунків щодо коригування заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, на коефіцієнт її підвищення, однак зниження розміру середнього заробітку, що виплачувався позивачу за період з 01.12.2015 по 02.11.2016 не є наслідком умисних дій. Вважає, що в даному випадку відсутні обов`язкові умови настання правової відповідальності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Начальником Управління Державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області від 07.07.2015 № 5-ОС звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Управління Державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області, від виконання посадових обов`язків з 08.07.2015 на період проходження військової служби у зв`язку з мобілізацією, але не більше одного року від дати призиву, зі збереженням місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати (а.с. 20).
23.04.2019 позивач звернувся до відповідача з листом про надання інформації щодо періоду нарахування середнього заробітку, як мобілізованому на особливий період, розміру посадового окладу, який брався для обчислення середнього заробітку з детальним порядком його обчислення та змін розміру посадових окладів в Управлінні державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області (а.с. 16).
Відповідач листом від 03.05.2019 № 01-48/63 повідомив позивача про те, що на момент його звільнення від виконання посадових обов`язків начальника відділу видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Управління державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області з 08.07.2015 для проходження військової служби у зв`язку з мобілізацією, середній заробіток як мобілізованому розраховувався виходячи з посадового окладу у розмірі 1218,00 грн., який встановлено згідно штатного розпису Управління державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області введеного в дію з 01.01.2015 (а.с. 17).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України установлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон).
Так, частиною другою статті 39 Закону встановлено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».
Згідно частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу викладених норм слідує, що за особою зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток у разі призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці.
За приписами абзаців третього та четвертого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Згідно абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
З матеріалів справи слідує, що середній заробіток позивачу станом на 08.07.2015 розраховувався з посадового окладу у розмірі 1218,00 грн, який встановлено згідно штатного розпису введеного в дію з 01.01.2015.
В подальшому по посаді начальника відділу видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Управління державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області, на якій перебував позивач, у зв`язку з затвердженням нового штатного розпису: з 25.09.2015 (введеного в дію з 01.09.2015) посадовий оклад становив - 1378,00 грн.; з 21.03.2016 (введеного в дію з 01.05.2016) посадовий оклад становив - 3963,00 грн.
Відповідач у відзиві визнав факт невірного здійснення нарахування середнього заробітку за період мобілізації позивача, в зв`язку з допущенням бухгалтерських неточностей під час здійснення розрахунків щодо коригування заробітної плати, включаючи премії та інші виплати на коефіцієнт її підвищення.
Таким чином, проводячи обчислення середнього заробітку не у відповідності до вимог пункту 10 Порядку № 100, відповідач порушив право позивача на додержання гарантій щодо його перерахунку в зв`язку з підвищення посадового окладу в період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області (вул. Партизанська, буд. 2-А, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300, код ЄДРПОУ 37888512) щодо незастосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 під час визначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку, починаючи з 01.12.2015.
Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області (вул. Партизанська, буд. 2-А, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300, код ЄДРПОУ 37888512) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за період з 01.12.2015 по 02.11.2016 із застосуванням положень пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 вересня 2019 року.
Суддя В.О. Непочатих
Судове рішення № 84132289, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/2179/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: