Ухвала суду № 84127029, 02.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 вересня 2019 р. Справа № 160/7108/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 Семчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання представника відповідачів 1, 2 про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Добровільна спілка судноводіїв-любителів «ВОЛНА» до відповідача - 1: Дніпровської міської ради, відповідача - 2: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішень, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2019 року Громадська організація "Добровільна спілка судноводіїв-любителів «ВОЛНА» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача - 1: Дніпровської міської ради, відповідача - 2: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, у якій просила:

- визнати протиправними та скасувати п.1 рішення Дніпровської міської ради від 25.07.2019 року за № 43/34 в частині, де визначено балансоутримувача об`єкта нерухомого майна човнового причала по вул. Набережній Заводській, будинок 70 Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.10.2018 року за №1030 «Про передачу з балансу на баланс об`єктів нерухомого майна» в частині де визначено відповідно до пп.1-5 та п. 3 додатку об`єкт нерухомого майна будівлі та споруди по вул. Набережній Заводській, 70 передати з балансу КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради на баланс Комунального підприємства «Міські причали» Дніпровської міської ради;

- визнати протиправними та скасувати п.4 рішення Дніпровської міської ради від 25.07.2019 року за № 43/34, де зазначено, що визнати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 18.11.1999 року №2373 «Про передачу в безкоштовне користування громадської організації «Добровільна спілка судноводіїв-любителів «ВОЛНА» споруд стоянки для човнів по вул. Набережній Заводській, 70.

Ухвалою суду від 30.07.2019р. було задоволено заяву позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, відкрито провадження у справі №160/7108/19, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

02.09.2019 року від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог у адміністративній справі, в якій позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати: п.1., п.2., п.3. Рішення Дніпровської міської ради від 25.07.2018 року за № 43/34 в частині, де визначено балансоутримувача об`єкта нерухомого майна човнового причала по вул. Набережній Заводській будинок 70 Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради та п.1., п.2., п.3.п.п.3.1, п.п.3.2., п.4. Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.10.2018 року за №1030 «Про передачу з балансу на баланс об`єктів нерухомого майна» в частині будівель та споруд по вул.Набережна Заводська, 70 та п.3 Переліку об`єктів нерухомого майна, що передаються з балансу на баланс у Додатку до рішення виконавчого комітету міської ради від 23.10.2018 №1030;

- визнати протиправними та скасувати п.4 Рішення Дніпровської міської ради від 25.07.2018 року за № 43/34, де зазначено, що Визнати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 18.11.1999 року №2373 «Про передачу в безкоштовне користування громадської організації «Добровільна спілка судноводіїв-любителів «ВОЛНА» споруд стоянки для човнів по вул. Набережній Заводській, 70.

28.08.2019 року від представника Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України. В клопотанні, з посиланням на п. 6 ч.1 ст. 20 ГПК України, вказано про те, що Дніпровська міська рада, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради вважають, що на спірні правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється, розгляд спору має вирішуватися у порядку господарської юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право між юридичними особами.

02.09.2019 року в судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні проти закриття провадження у справі заперечував, наголошував на тому, що рішення не стосується речового права.

Суд, заслухавши думку представників сторін щодо вказаного клопотання та вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, зазначає нижченаведене.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У постанові Верховного Суду від 12.07.2018 у справі №296/7213/14-а зазначено, що не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, хоч у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Верховний Суд у низці постанов висловив правову позицію, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії суб`єктів владних повноважень.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії (постанови від 30 травня 2018 року у справі № 523/16876/14-а, від 31 липня 2018 року справа №495/8001/16-а, від 12 липня 2018 року у справі №296/7213/14-а).

Суд вважає за доцільне зауважити, що у даному випадку предметом для дослідження є саме правомірність прийняття суб`єктами владних повноважень – Дніпровською міською радою рішення від 25.07.2018 року № 43/34 в частині, та в частині рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.10.2018 №1030.

Як вбачається з матеріалів справи, члени ГО «ВОЛНА» побудували човновий причал за адресою по вул. Заводській Набережній, будинок 70 у м.Дніпро і протягом тривалого часу користуються човновим причалом.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.11.1999 року № 2373 човновий причал, а саме споруди А-1, Б-1, В-1, Г-2, Д-2, Е, Ж, З, И, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, №1-5 стоянки для човнів по вул. Заводській Набережній, 70 були передані позивачу у безкоштовне користування.

25.07.2018 року Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 43/34 «Про визначення балансоутримувача об`єктів нерухомого майна човнового причалу по вул. Набережній Заводській, 70.

Пунктом 4 зазначеного рішення визнано таким, що втратило чинність, рішення Виконавчого комітету міської ради від 18.11.1999 № 2373 «Про передачу у безкоштовне користування громадській організації «Добровільна спілка судноводіїв- любителів «Волна» споруд стоянки для човнів по вул. Набережній Заводській, 70».

Як вважає сам позивач та зазначає у позовній заяві: «п. 1 Рішення ДМР від 25.07.2018 № 43/34, яким визначено балансоутримувача об`єкта нерухомого майна човнового причалу по вул. Набережній Заводській, 70 КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР порушує наше право безоплатного користування об`єктом нерухомого майна човновим причалом по вул. Набережній Заводській, 70, яке було надано нам рішенням виконавчого комітету міської ради від 18.11.1999 № 2373».

Також, позивач у заяві про поновлення строку на оскарження рішень зазначив: «Наша громадська організація» Добровільна спілка судноводіїв-любителів «Волна» 20 років відкрито на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 18.11.1999 року № 2373 «Про передачу в безкоштовне користування громадської організації «Добровільна спілка судноводіїв-любителів «Волна» споруд стоянки для човнів по вул. Набережній Заводській, 70, протягом всіх років користувалась безоплатно приміщеннями за адресою вул. Набережна Заводська, 70 у місті Дніпро і позбавлення цього права порушує наші інтереси та права, які були надані нам рішенням органу місцевого самоврядування».

Таким чином, суд зазначає, що, заявляючи позовні вимоги щодо скасування певних пунктів рішення Дніпровської міської ради від 25.07.2018 № 43/34 та визначених пунктів рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.10.2018 №1030, позивач оскаржує саме рішення, що стосується права вільного користування майном, яке йому було надано рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.11.1999 № 2373, тобто захищає відповідне цивільне право.

Отже, позовними вимогами у цій справі є, зокрема, визнання протиправними та скасування пунктів рішень суб`єктів владних повноважень. Однак підстави, з яких позивач просить визнати протиправними та скасувати оспорювані рішення в частині обумовлені не порушенням суб`єктами владних повноважень – Дніпровською міською радою та Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради вимог закону при реалізації нею публічно-владних управлінських функцій у правовідносинах з позивачем, а порушенням нібито права вільного користування майном позивача.

З позиції суду, спір в частині повернення майна чи оспорювання правомірності набуття права на володіння та користування майном (речових прав) не може бути розглянутий адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства, а в даному випадку повинен вирішуватися у порядку господарського судочинства.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, даний спір, з огляду на його суб`єктний склад, відноситься до юрисдикції господарського суду і має бути вирішений на підставі норм цивільного і господарського законодавства за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Оцінивши підстави вказаного клопотання, дослідивши письмові докази на його обґрунтування та спростування, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідачів 1, 2, а відтак, і про необхідність його задоволення.

Керуючись ст.ст.238, 239, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про закриття провадження - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації "Добровільна спілка судноводіїв-любителів "ВОЛНА" до відповідача - 1: Дніпровської міської ради, відповідача - 2: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішень - закрити.

Копію ухвали про закриття провадження по справі направити учасникам справи.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцати днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 09.09.2019 року.

Суддя В.В. Кальник