Ухвала суду № 84126890, 10.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2019 року Справа № 160/8528/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

щодо невідкриття 24.05.2019 року виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №804/747/17 від 29.11.2017 року;

щодо ненаправлення 27.05.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження по негайному виконанню виконавчого листа №804/747/17 від 29.11.2017 року;

щодо непроведення 10.06.2019 року перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року;

щодо невинесення 10.06.2019 року постанови про накладення на боржника штрафу у зв`язку з невиконанням без поважних причин судового рішення №804/747/17 від 29.11.2017 року та про вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів, з попередженням про кримінальну відповідальність;

щодо непроведения 25.06.2019 року повторної перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року;

щодо ненадіслання 25.06.2019 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження;

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати на адресу позивача документи виконавчого провадження, відкритого за її заявою від 17.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконавчим листом №804/747/17, виданим 29.11.2017 року про зобов`язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати ОСОБА_2 документів виконавчого провадження №51826942.

Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172, 287 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що в порушення ч.2 ст.94 КАС України, всі подані позивачем копії додатків до позову, не засвідчені належним чином.

Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2019 року у справі №160/7887/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також, згідно із ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 ч.2 ст.287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В прохальній частині позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідкриття 24.05.2019 року виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №804/747/17 від 29.11.2017 року та щодо ненаправлення 27.05.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження по негайному виконанню виконавчого листа.

Отже, враховуючи, що позивачем 17.05.2019 року було направлено на адресу відповідача заяву про відкриття виконавчого провадження, яку 23.05.2019 року ним було отримано, а до суду ОСОБА_2 з даним позовом звернулася у вересні 2019 року, судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений ст.287 КАС України десятиденний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Також, в прохальній частині позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення 10.06.2019 року перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року та невинесення 10.06.2019 року постанови про накладення на боржника штрафу, у зв`язку з невиконанням без поважних причин судового рішення та про вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів, з попередженням про кримінальну відповідальність.

Звертаючись до суду з даним позовом у вересні 2019 року, судом встановлено, що ОСОБА_2 пропущено встановлений ст.287 КАС України десятиденний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Також, в прохальній частині позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведения 25.06.2019 року повторної перевірки виконання судового рішення у справі №804/747/17 від 29.11.2017 року та ненадіслання 25.06.2019 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення і винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Частинами 1, 5 ст.120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Суд вважає, що звертаючись до суду з даним позовом у вересні 2019 року ОСОБА_2 пропущено встановлений ст.287 КАС України десятиденний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Частиною 6 ст.161 КАС України чітко встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, в порушення ч.6 ст.161 КАС України, позивач не подає до позову заяву про поновлення пропущеного строку та письмових доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що позивач звернулася до суду з даним позовом після строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, та не подала до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не надала відповідні докази поважності причин пропуску такого строку або належні письмові докази подання позовної заяви у строк, з урахуванням вимог ч.1 ст.123 КАС України, суд вважає за необхідне позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду та відповідні письмові докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Разом з тим, відповідно до п.7 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивач в позовній заяві не зазначає відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Також, п.11 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві не зазначає власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.

Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.120-123, 160, 161, 169, 171, 287 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:

- всіх документів (їх копій) долучених позивачем до позову, засвідченими відповідно до вимог ст.94 КАС України;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- заяви про поновлення пропущеного строку та письмових доказів поважності причин його пропуску.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст. 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко