Рішення № 84126773, 09.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2165/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФ України у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду роботи в ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та відмови у перерахунку розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06.08.2018, зобов`язання зарахувати до пільгового страхового стажу періоду роботи в ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 06.08.2018 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Нововолинсько-Іваничівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області, згідно рішення № 032450000795 від 03.12.2018 йому призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 2 813 грн. 66 коп.

В червні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» та про зарахування періоду роботи з 01.06.2015 по 06.06.2016 у ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду.

Листом від 21.06.2019 № 7772/02-39 відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії, у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що підставою для відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії слугувало те, що станом на 04.06.2019 після призначення пенсії згідно даних системи персоніфікованого обліку ОСОБА_1 не набув страхового стажу, оскільки страхувальником не сплачено страхові внески.

Крім того відповідач зазначив, що відповідно до документів пенсійної справи позивач звертався із заявою про призначення пенсії 09.08.2018, тобто право на перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітку, пенсіонер набуде при повній сплаті внесків за 24 місяці страхового стажу. Відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, а відмову в проведенні перерахунку пенсії обґрунтованою та законною.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.06.2019 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» та про зарахування періоду роботи з 01.06.2015 по 06.06.2016 у ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду.

Рішенням відділу з питань призначення, перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.06.2019 № 7772/02-39 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу, оскільки страхувальником не проводилась сплата страхових внесків.

Підставою для відмови слугувало те, що з 01.06.2015 по 30.06.2016 за період роботи у ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» за даними персоніфікованого обліку інформація про сплату внесків відсутня, тобто страхові внески не сплачені, а тому зазначений період не може бути зарахований до страхового та пільгового стажу позивача.

З копій трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та довідок ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» про доходи № 81, 82 від 01.02.2019, довідки ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» щодо надання інформації про сплату ЄСВ за період з 01.06.2015 по 30.06.2019 № 83/14 від 04.02.2019 вбачається, що позивач в період роботи з 01.06.2015 по 30.06.2016 працював в ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1956 № 461.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 вказаного Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи спір між сторонами виник щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи позивача з 01.06.2015 по 06.06.2016 у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 01.06.2015 звільнений з роботи на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України (по переведенню на ДП «Шахта № 1 «Нововолинська»); 02.06.2015 прийнятий на роботу гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею по переводу з ВП «Шахтоуправління» Нововолинське»; 02.06.2015 прийнятий по переводу гірником підземним 3 розряду, з повним робочим днем під землею; 06.06.2016 звільнений з роботи на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України.

Згідно довідок про доходи ОСОБА_1 № 81, 82 від 01.02.2019 та довідки ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» щодо надання інформації про сплату ЄСВ нарахованого і сплаченого ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» за період з 01.06.2015 по 30.06.2016 № 83/14 від 04.02.2019, виданих ДП «Шахта № 1 «Нововолинська», у спірний період (01.06.2015 по 30.06.2016) позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховано ЄСВ, а тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу період роботи позивача з 01.06.2015 по 30.06.2016 у ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» для перерахунку пенсії на пільгових умовах.

При цьому, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків з 01.06.2015 по 30.06.2016 на ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу під час перерахунку пенсії позивачу.

Відтак, на думку суду, відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду його роботи з 01.06.2015 по 30.06.2016 у ДП «Шахта № 1 «Нововолинська».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 в справі №857/268/18.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відтак, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду роботи в ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та відмови у перерахунку розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06.08.2018, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06.08.2018.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, судом встановлено, що матеріали справи містять договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом від 01.02.2019; акт виконаних робіт на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 01.02.2019; квитанцію до прибуткового касового ордеру від 08.07.2019 № 26/2019; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 366 від 12.05.2008.

Суд наголошує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, на переконання суду, розрахунок витрат на правову допомогу, який додано до матеріалів справи є необґрунтованим та не відповідає складності справи.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у адміністративній справі в розмірі 3 000 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Водночас, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 01.02.2019, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Також, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. згідно квитанції від 10.07.2019 № 13.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1 000 грн.00 коп.

В зв`язку з перебуванням судді Дмитрука В.В. в щорічній відпустці з 05.08.2019 по 06.09.2019 включно, рішення винесено в перший робочий день судді після відпустки - 09.09.2019.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 263 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду роботи в ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та відмови у перерахунку розміру пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06.08.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» на посаді гірника підземного 3 розряду з 01.06.2015 по 06.06.2016 та здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 06.08.2018.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук