Ухвала суду № 84123513, 09.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

09.09.2019Справа № 910/7790/19За позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "СІГЕЙТ ПРОПЕРТІС"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "КРАТОС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віру Миколаївну

про визнання правочинів, рішень вищого органу управління та редакцій статуту товариства недійсними.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Вабіщевич Т.В. (адвокат);

від відповідача-1 - не з`явилися;

від відповідача-2 - Гера Р.Ю. (адвокат);

від відповідача-3 - Король Д.В. (адвокат);

від відповідача-4 - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/7790/19 за указаним позовом.

Як складова доказової бази на обґрунтування вимог позову, Позивачем до позову було додано висновок експерта №9310 від 04.06.2019 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, складений експертом Панчошнік І.З.

Відповідачем-2 на стадії підготовчого провадження заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_1 на договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.11.2018 та на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі від 29.11.2018; Відповідач-3 та Позивач проти клопотання заперечували.

Заявлене клопотання Відповідач-2 обґрунтовує тим, що вважає неналежним доказом висновок експерта №9310 від 04.06.2019 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, складений експертом Панчошнік І.З., оскільки даний експерт на момент проведення дослідження та складення висновку не працювала у державній спеціалізованій установі зі здійснення судово-експертної діяльності та не мала діючого кваліфікаційного свідоцтва на проведення відповідного виду почеркознавчих експертиз (видане їх раніше свідоцтво було визнано недійсним 01.02.2018 у зв`язку з звільненням з КНДІСЕ та анульовану за рішенням ЕКК КНДІСЕ 02.02.2018 №2), а отже, не відносилась до визначених Законом України «Про судову експертизу» суб`єктів, які мають право проводити почеркознавчу експертизу, яка є видом (підвидом) криміналістичної експертизи.

Також Відповідач-2 окремо зазначає, що експертизу Панчошнік І.З. проводила по електрофотокопії акта приймання-передачі частки в статутному капіталі від 29.11.2018, оригінали договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.11.2018 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі від 29.11.2018 нею не досліджувались.

Крім того, Відповідач-2 вказує, що у висновку експерта відсутнє посилання на договір між ним та Позивачем, і також що висновок містить інші невідповідності вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затв. Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 зі змінами та доповненнями, у редакцій, чинній на момент здійснення експертизи).

Суд дослідив вказані вище та інші обґрунтування клопотання Відповідача-2 та зазначає, що стаття 99 ГПК України надає суду право призначити експертизу за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Із сукупного аналізу положень наведеної вище норми вбачається, що першою умовою для призначення експертизи у кожному з випадків - за ініціативою суду чи за клопотанням сторони, буде те - чи за допомогою цієї експертизи можуть бути з`ясовані обставин, що мають значення для справи, і для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Наявність цієї умови заявником клопотання доведено, оскільки для справи має значення - чи підписував ОСОБА_1 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.11.2018 та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі від 29.11.2018, і ця обставина може бути встановлена висновком почеркознавчої експертизи, для проведення якої необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити чи ця особа розписалася, чи ні, неможливо.

Натомість другою умовою, яка повинна бути наявна у сукупності з першою описаною вище, у розумінні ст. 99 ГПК України для призначення експертизи є:

- якщо експертиза призначатиметься за ініціативою суду - що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності,

- якщо експертиза призначатиметься за клопотанням учасника справи - у клопотанні повинно бути мотивовано неможливість надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Проте заявлене Відповідачем-2 клопотання не містить мотивування, що вимагається п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України.

А саме, Відповідач-2 не обґрунтовує та не доводить перед судом належними засобами доказування - які причини унеможливили надання ним експертного висновку у строки, встановлені для подання доказів; не мотивує поважності цих причин, які (причини) просить визнані судом поважними, зокрема, але не виключно, не мотивує, чому матеріали, необхідні для проведення експертизи, він не зміг отримати самостійно не дивлячись на всі вжиті ним заходи, та докази, які саме заходи для їх отримання було вжито тощо.

Враховуючи наведене, оскільки Відповідачем-2 не доведено перед судом існування передбаченої ст. 99 ГПК України сукупності умов, за яких за клопотанням сторони може бути призначена судова експертиза, суд у задоволенні клопотання відмовляє.

Інші доводи заявника та сторін у справі, висловлені ними по суті заявленого Відповідачем-2 клопотання, судом розглянуті, але до уваги не приймаються як такі, що на результат розгляду клопотання не пливають (відмова у задоволенні клопотання у зв`язку з не доведеністю всіх передбачених ст. 99 ГПК України умов для призначення судової експертизи за клопотанням сторони).

Керуючись приписами ст.ст. 99, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення судової експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 255 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до ГПК України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.Б. Сташків