Рішення № 8410887, 04.03.2010, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-152 – 10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року м. Мелітополь

Запорізької обл.

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В.,

При секретарі - Якімові С.П.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТВО”,

Про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

В позові позивач зазначає, що в період з 28 листопада 2007 року по 30 грудня 2008 року він працював у відповідача на посаді начальника фінансового бюро.

Позивач вказує, що до теперішнього часу відповідач не провів з ним розрахунок по заробітній платі, а саме: йому не була виплачена заробітна плата за жовтень-грудень 2008 року у сумі 5899,16 грн.

Позивач зазначає, що оскільки кінцевий розрахунок при звільненні відповідачем йому не був сплачений, то в порядку ст. 117 КЗпП України йому повинний бути сплачений середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, позивач вважає, що відповідач повинен виплатити йому компесацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, яка складає суму у розмірі 574,25 грн.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 5899,16 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, компесацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 574,25 грн.

13 жовтня 2009 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 5899,16 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 22 337, 64 грн., компесацію (індексацію) за порушення термінів виплати заробітної плати в сумі 530,92 грн., що разом становить суму 28 767,72 грн.

У судове засідання сторони не з’явились.

Від позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов. Також позивач просить суд у разі неявки відповідача винести заочне рішення.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідє положенням ст.ст. 224-227 ЦПК України.

Від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло заперечення на позов, в якому він вказує, що відповідач позовні вимоги позивача визнає частково, тобто із заборгованістю по заробітній платі у розмірі 5899,16 грн. та з компенсацією втрати частиною заробіної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 574,25 грн. вони згодні, оскільки ці вимоги є законними і підтверджені належними доказами. Щодо позовних вимог про стягнення суми середнього заробітку, то просить суд відмовити в цій частині позову, оскільки підставою для виплати середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП України є вина відповідача, але вини відповідача немає, оскільки кошти на розрахункових рахунках підприємства були заарештовані, у зв'язку з чим на підприємстві було скрутне фінансове становище. Тому представник відповідача просить суд частково задовольнити позовні вимоги позивача, а саме: в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку на користь позивача – відмовити, а в іншій частині позову позовні вимоги позивача визнають.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає необхідним позовні вимоги позивача задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 листопада 2007 року позивач прийнятий на посаду начальника фінансового бюро до ТОВ “Литво”, наказ № 169 від 28.11.2007 року. 30 грудня 2008 року він звільнений за згодою сторін за ст. 36 п. 1 КЗпП України, наказ № 511 від 30.12.2008 року. \а.с. 49\

Відповідно до довідки № 3975 від 25 серепня 2009 року з ТОВ “Литво”, заборгованість ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати станом на 25 серпня 2009 року складає 5899,16 грн., середньоденна зарплата складає 115,44 грн., середньомісячна зарплата складає 2481,96 грн. \а.с. 21\

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 5899,16 грн. виплачена не була.

У наданому суду запеченні представник відповідача не заперечував проти стягнення вказаної суми заборгованості, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України вказана обставина доказуванню не підлягає.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р. із змінами та доповненнями “Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати” підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу в разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Відповідно до вказаної Постанови сума компенсації становить 530,92 грн.

Проти стягнення цієї компенсації відповідач також не заперечував в запереченні на позов, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України вказана обставина також доказуванню не підлягає.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розмір середньомісячної заробітної плати розраховується у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 “Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати”, зокрема за два останні повні місяці \а.с. 21\: за листопад – 1647,92 грн., за грудень – 3465,09 грн. Відповідачем встановлена середньомісячна зарплата у сумі 2481,96 грн., середньоденна зарплата – 115,44 грн.

Суд стягує з відповідача на користь позивачки середній заробіток за весь час затримки невиплати зарплати за період з 30 грудня 2008 року (день звільнення) по 04 березня 2010 року (день ухвалення рішення): 429 днів х 115,44 грн. = 49 523,76 грн.

Суд критично відноситься до доводів представника відповідача щодо відсутності вини відповідача у невиплаті позивачці належних сум при звільненні, що є підставою для відмови у стягнення сум середнього заробітку, оскільки відсутність грошей на розрахункових рахунках, фінансові труднощі підприємства не виключають вину власника або уповноваженого ним органу у разі невиплати належних звільненому працівнику сум.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає сума середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні по час винесення рішення у сумі 49 523,76 грн.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 19 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Отже, виплата всіх належних позивачу від відповідача сум не проведена з часу звільнення до часу ухвалення рішення у справі, тому позивачем строк для звернення до суду про вирішення спору не пропущений.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивачки необхіно стягнути нараховану, але не виплачену зарплату у сумі 5899,16 грн.; середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у сумі 49 523,76 грн.; компесацію (індексацію) за порушення термінів виплати заробітної плати в сумі 530,92 грн.

Також стягненню з відповідача на користь держави підлягають держмито у розмірі 559,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 “Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати”, п. 4 Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р. із змінами та доповненнями “Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року “Про судову практику застосування законодавства про оплату праці”, ст.ст. 3, 8, 10, 60, 88, 179, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТВО” про стягнення невиплаченої заробітній платі, середнього заробітку за час затримки, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати – задовольнити частково:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТВО”, ідентифікаційний код 25482075, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 5899 \п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять\ грн. 16 коп . .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТВО”, ідентифікаційний код 25482075, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 49 523 \сорок дев'ять тисяч п'ятсот двадцять три\ грн. 51 коп .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТВО”, ідентифікаційний код 25482075, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, компесацію (індексацію) за порушення термінів виплати заробітної плати у розмірі 530 \п'ятсот тридцять\ грн. 92 коп .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТВО”, ідентифікаційний код 25482075, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27, судовий збір на користь держави в розмірі 559 грн. 54 коп. (р\р 31412537700013, Код ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, Банк ГУДКУ у Запорізькій області).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТВО”, ідентифікаційний код 25482075, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн. (р\р 3121725970013, Код бюджетної класифікації 22050000, ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, Банк ГУДКУ у Запорізькій області).

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: Л.В. Колодіна