Рішення № 84108688, 06.09.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/1523/19

Провадження № 2/644/1152/19

06.09.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2019 року м. Харків.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Черняка В.Г.,

за участі:

секретаря судових засідань - Красовської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості по аліментам на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 33 000 грн., пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 6 695 грн. та суму додаткових витрат, пов`язаних з витратами на відпочинок дитини у розмірі 7 446 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішеннями суду з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 500 грн. щомісячно, проте відповідач аліменти на утримання дитини не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 33 000 грн., яка розрахована держаним виконавцем. У зв`язку з наявною у відповідача заборгованість зі сплати аліментів позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з січня 2015 року по серпень 2018 року у розмірі 6695 грн. Розрахунок пені здійснений позивачем за формулою: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати понесені нею на відпочинок дитини, а саме на поїздку до Єгипту з 19.01.2018 року по 25.01.2018 року вартістю 7446 грн.

В судове засідання позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

19.04.2019 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. Відповідач посилається на те, що він щомісячно сплачує кошти на утримання дитини, однак у нього не збереглися всі квитанції. Відповідач посилається на те, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів має бути здійснений державним виконавцем, а не позивачем. У свою чергу державний виконавець не повідомляв його про розмір існуючої заборгованості зі сплати аліментів. Щодо компенсації витрат на відпочинок дитини відповідач вказує, що туристична поїздка до Єгипту є добровільною волею позивача, вартість путівки з ним не погоджувалась, як не обговорювалась і необхідність даного туру. Даний відпочинок не викликаний особливими обставинами, як це передбачено ст.185 Сімейного Кодексу України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03.04.2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п`ятсот) грн. з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду (01.02.2013 року) і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачем надано до позову розрахунок заборгованості по сплаті аліментів. Згідно розрахунку державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Дудка А.А. від 16.08.2018 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 за період з 01.02.2013 року по 01.08.2018 року у розмірі 33000, 00 грн.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 33 000 грн. суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 74 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIX «Про виконавче провадження», розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому Сімейним Кодексом України.

Згідно ч. 9 ст. 74 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIX «Про виконавче провадження», спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Оскільки аліменти на користь позивача вже стягнуті рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03.04.2013 року, то повторному стягненню вони не підлягають, а визначена державним виконавцем заборгованість за аліментами підлягає стягненню з відповідача у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». При відсутності спору про розмір заборгованості, заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів за період з січня 2015 року по серпень 2018 року у розмірі 6695,00 грн. суд зауважує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Позивачем ОСОБА_1 розраховано розмір пені за прострочення відповідачем ОСОБА_2 сплати аліментів за період з січня 2015 року по серпень 2018 року у розмірі 6695,00 грн. виходячи із формули: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% та помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість.

Проте, такий розрахунок позивача є хибним та не ґрунтується на законі виходячи з наступного.

Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn ), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Вказаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц.

Крім того, розрахунок пені за несплату аліментів має починатися не з січня 2015 року, як розраховано позивачем, а з лютого 2015 року, оскільки рішенням суду ухвалено стягувати аліменти з 01.02.2013 року.

Виходячи із наведеної формули розмір пені за несплату аліментів за період з лютого 2015 року по серпень 2018 року складає 144 045, 00 грн. із розрахунку:

ПеріодРозмір аліментів, що підлягали сплаті, грн.Кількість днів у місяціКількість днів простроченняРозмір пені за розрахунковий місяць, грн.1 лютого 2015 р.500,002813086 540,001 березня 2015 р.500,003112806 400,001 квітня 2015 р.500,003012496 245,001 травня 2015 р.500,003112196 095,001 червня 2015 р.500,003011885 940,001 липня 2015 р.500,003111585 790,001 серпня 2015 р.500,003111275 635,001 вересня 2015 р.500,003010965 480,001 жовтня 2015 р.500,003110665 330,001 листопада 2015 р.500,003010355 175,001 грудня 2015 р.500,003110055 025,001 січня 2016 р.500,00319744 870,001 лютого 2016 р.500,00299434 715,001 березня 2016 р.500,00319144 570,001 квітня 2016 р.500,00308834 415,001 травня 2016 р.500,00318534 265,001 червня 2016 р.500,00308224 110,001 липня 2016 р.500,00317923 960,001 серпня 2016 р.500,00317613 805,001 вересня 2016 р.500,00307303 650,001 жовтня 2016 р.500,00317003 500,001 листопада 2016 р.500,00306693 345,001 грудня 2016 р.500,00316393 195,001 січня 2017 р.500,00316083 040,001 лютого 2017 р.500,00285772 885,001 березня 2017 р.500,00315492 745,001 квітня 2017 р.500,00305182 590,001 травня 2017 р.500,00314882 440,001 червня 2017 р.500,00304572 285,001 липня 2017 р.500,00314272 135,001 серпня 2017 р.500,00313961 980,001 вересня 2017 р.500,00303651 825,001 жовтня 2017 р.500,00313351 675,001 листопада 2017 р.500,00303041 520,001 грудня 2017 р.500,00312741 370,001 січня 2018 р.500,00312431 215,001 лютого 2018 р.500,00282121 060,001 березня 2018 р.500,0031184920,001 квітня 2018 р.500,0030153765,001 травня 2018 р.500,0031123615,001 червня 2018 р.500,003092460,001 липня 2018 р.500,003162310,001 серпня 2018 р.500,003131155,00

Однак, ч. 1 ст. 196 СК України безальтернативно встановлено обмеження розміру стягнення судом неустойки (пені) - не більше 100 відсотків заборгованості за аліментами.

Як вбачається з розрахунку державного виконавця, заборгованість за аліментами за вказаний період складає 33 000, 00 грн.

Оскільки неустойка не може перевищувати розмір заборгованості, з відповідача підлягає стягненню сума пені за період з 01 лютого 2015 року по 01 серпня 2018 року у розмірі 33 000,00 грн.

Суд враховуючи положення Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» - вважає за можливе вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог про стягнення пені у розмірі 6695 грн., оскільки позивачем розрахунок пені при зверненні з позовом до суду фактично не проводився, а стягнення пені за несплату аліментів у визначеному позивачем розмірі приведе до порушення прав дитини на належне утримання.

Відповідно до ст.5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб…. у спосіб визначений законом або договором.

Саме керуючись виключно інтересами дитини, на утримання якої і повинні сплачуватись аліменти, суд вважає за можливе і необхідне вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем, щодо розміру пені за несплату відповідачем аліментів в інтересах дитини і це цілком відповідає положенням закону і захищає інтереси дитини на її належне і необхідне матеріальне утримання.

Посилання відповідача на те, що він щомісячно сплачує аліменти на утримання дитини, суд оцінює критично, оскільки такі посилання спростовуються розрахунком державного виконавця про наявність і розмір заборгованості по сплаті аліментів, із якого вбачається, що відповідач в спосіб і порядку визначеному рішенням суду, не сплачував аліменти на користь позивача.

Надані відповідачем копії квитанції про переказ коштів на ім`я позивача ОСОБА_1 не можуть бути зараховані судом в рахунок сплати аліментів, оскільки відповідачем не доведено, що вказані кошти сплачені на користь позивача саме в рахунок сплати аліментів, а не інших витрат, платежів тощо.

Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Тобто, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає в усіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

Відповідачем не наведено визначених у законі підстав для його звільнення від відповідальності за несплату аліментів.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 додаткових витрат на дитину у розмірі 7446,00 грн., які пов`язані з витратами на відпочинок дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З договору на туристичне обслуговування №05/01/20018-1 від 05.01.2018 року вбачається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у туристичній подорожі у Єгіпет з 19.01.2018 року по 25.01.2018 року. Вартість наданих туристичних послуг щодо дитини ОСОБА_3 складає 7446,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05.01.2018 року на вказану суму.

Згідно з ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Сімейний Кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 18 постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними доказами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу та документами про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, довідками, розрахунковими та проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Аналізуючи вищевикладені норми, слід дійти висновку, що вартість туристичної поїздки до Єгипту не є особливими обставинами, які потребують додаткових витрат з боку іншого з батьків.

При цьому суд також враховує позицію відповідача, який заперечував проти необхідності такої туристичної поїздки.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на відпочинок дитини ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76, 81, 141, 264, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 180, 185, 196 Сімейного Кодексу України, ст.549 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості по аліментам, пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з лютого 2015 року по серпень 2018 року у розмірі 33 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя: В.Г. Черняк