Рішення № 84103692, 27.08.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/887/19

провадження №: 2/398/959/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" серпня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

позивача ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Новопразької селищної ради Олександрійського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_4 , яка розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, та належала спадкодавцеві на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР №041629 , виданого 16.05.2002 року. З приводу прийняття спадщини в установлений строк він не звернувся через хворобу. Крім того, просить встановити факт родинних відносин між ним та бабою, оскільки в свідоцтві про смерть вона зазначена як ОСОБА_3 , а її син - батько позивача та сам позивач за паспортом ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного просить визнати поважною причину пропуску встановленого строку та визначити додатковий строк для прийняття спадщини та встановити факт родинних відносин.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що він є онуком ОСОБА_3 . ЇЇ прізвище в свідоцтві про одруження та свідоцтві про народження дитини (його батька) зазначено як ОСОБА_3 . Під час заміни паспорту було допущено помилку. Разом з бабусею він не проживав, вважав, що бабуся склала заповіт на його ім`я, але фактично його не було. На момент закінчення строку на подання заяви про прийняття спадщини він хворів, що підтверджується медичною довідкою, тому пропустив строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що при укладені шлюбу та народженні дитини ОСОБА_3 мала прізвище ОСОБА_3 , а при отриманні паспорта громадянина України її прізвище зазначено як ОСОБА_3. ЇЇ син, батько позивача, теж мав прізвище ОСОБА_3 .

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, свого представника в судове засідання не направив. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши вступне слово позивача та його представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища 01 липня 1952 року, актовий запис №30, зареєстровано шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_3 (а. с. 53).

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записано ОСОБА_10 та ОСОБА_3 ( а. с. 50).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записані ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а. с. 12).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що її тітка ОСОБА_3 все життя мала прізвище - ОСОБА_3 , а її чоловік - ОСОБА_10 , з яким вони розлучилися. В шлюбі в них народився син ОСОБА_12 , який помер в 2006 чи 2007 році. ОСОБА_3 померла в 2013 році. ОСОБА_12 мав двох дітей позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_15 . ОСОБА_16 вийшла заміж і з чоловіком проживає в м. Москва вже дуже багато років.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що знав ОСОБА_3 . Вона працювала дояркою в колгоспі, мала сина ОСОБА_18 та двох онуків ОСОБА_1 - позивача та ОСОБА_15 , яка проживає в Російській Федерації. Позивач є рідним онуком ОСОБА_19 . ОСОБА_20 помер раніше ніж його мати ОСОБА_3 .

Встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин та на підставі досліджених доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, в частині встановлення юридичного факту, позовна заява підлягає задоволенню, а юридичний факт встановленню з метою реалізації позивачем свої спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 11).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належні їй майно та майнові права, в тому числі на земельну ділянку, яка розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, та належала спадкодавцеві на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР №041629 , виданого 16.05.2002 року (а. с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 51), який був сином ОСОБА_3 та батьком позивача (а. с. 12, 50, 53).

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки, ОСОБА_12 , який був сином ОСОБА_3 та батьком позивача, та помер до смерті своєї матері ОСОБА_3 , тобто в силу ст. 1261 ЦК України був її єдиним спадкоємцем першої черги, то його син та відповідно онук ОСОБА_3 - позивач, є єдиним спадкоємцем після смерті останньої за правом представлення.

При зверненні позивача до нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав йому було роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину не може бути видано через пропуск ним шестимісячного терміну для прийняття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкодавців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Як зазначено в ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спадкові справи після смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_3 не заводились та відповідно свідоцтв про право на спадщину не видавалось, заповіти від імені померлих не посвідчувались, що підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (а. с. 31 - 34).

Згідно з довідкою Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 05 червня 2019 року ОСОБА_3 до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті разом з нею ніхто спільно не проживав та не був зареєстрований, заповіт від її імені сільською радою не посвідчувався.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з січня 2013 року по липень 2019 року неодноразово проходив лікування, що підтверджується випискою з медичної картки, наданої Новопразькою амбулаторією загальної практики сімейної медицини. В тому числі, позивач в липня 2013 року, тобто на момент закінчення шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини, знаходився на лікуванні.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи з наведеного, враховуючи відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , та відсутність заперечень проти позову зі сторони відповідача, а також те, що перебування на лікуванні позивача на момент закінчення шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері, на переконання суду, є поважною причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На відшкодуванні судових витрат позивач не наполягав та просив не стягувати судовий збір з відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 78, 80, 81, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, сел. Нова Прага, вул. Центральна, 14, код ЄДРПОУ 04366086) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк два місяці на подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з часу набрання рішення законної сили.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 вересня 2019 року.

Суддя О.В.Авраменко