Ухвала суду № 84090737, 19.08.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43693/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали клопотання адвоката Дробязко Катерини Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Галич Торг» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 15.08.2019 у кримінальному провадженні №42016000000000866 від 29.03.2016 року,-

В С Т А Н О В И В :

26.10.2018 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Дробязко Катерини Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Галич Торг» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 15.08.2019 у кримінальному провадженні №42016000000000866 від 29.03.2016 року.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Так, зі змісту клопотання убачається, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 15.08.2019 року, у кримінальному провадженні №42016000000000866 від 29.03.2016 року, накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Інтер Галич Торг» (ЄДРПОУ 40400967).

При цьому, в клопотанні порушено питання про скасування зазначеного арешту майна.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Отже, клопотання власника майна чи його представника про скасування арешту, накладеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, підлягає розгляду тим самим судом, яким такий арешт накладено.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 174 КПК України наведена у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц та постанові Верховного суду від 07.03.2018 у справі 362/392/16-ц.

Обгрунтовуючи звернення з вказаним клопотанням до Печерського районного суду адвокат вказує, що процесуальне керівництво здійснюється Генеральною прокуратурою України, яка знаходиться у межах територіальної юрисдикції Печерського районного суду м.Києва.

У відповідності до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Однак, ч. 2 ст. 36 КПК України встановлено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, в той же час, відповідно до ч.2 ст. 38 КПК України досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою,.

Таким чином, враховуючи наведене, виходячи з аналізу ст. 32 КПК України щодо територіальної підсудності, клопотання адвоката Дробязко К.М. в інтересах ТОВ «Інтер Галич Торг» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 15.08.2019 року, у кримінальному провадженні №42016000000000866 від 29.03.2016 року, підлягає розгляду слідчим суддею Дніпровського районного суду м.Києва, оскільки вказана категорія клопотань розглядається місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться зазначений орган досудового розслідування, а підтвердження, що орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні територіально знаходиться в територіальної юрисдикції Печерського районного суду м.Києва слідчому судді захисником не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Разом з тим, відповідно до п.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права.

Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про скасування арешту майна, яке не підлягає розгляду в цьому суді, не врегульовано положеннями КПК України, слідчий суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч.2 ст.304 КПК України.

Так, відповідно до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Таким чином, враховуючи, що арешт на майно накладений на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва, а захисником в порушення ст.ст.32, 132 КПК України не доведено підстав звернення до Печерського районного суду м.Києва, воно не підлягає розгляду у цьому суді, і відповідно належить повернути для подачі до належного суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 9, 32, 132, 174, 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Дробязко Катерини Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Галич Торг» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 15.08.2019 у кримінальному провадженні №42016000000000866 від 29.03.2016 року - повернути особі, що його подала.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя І. В. Литвинова