Рішення № 8407388, 17.09.2009, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа №2 – 1738/2009

Р І Ш Е Н Н Я

Ім’ям України

17 вересня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.

при секретарі Драгунцевій С.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом АТЗТ Страхова компанія «ДІСКО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, і просить суд стягнути в порядку регресу заподіяні збитки. Свої позовні вимоги позивач в позовній заяві обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №ВА 3725798 від 19.12.2007 року, строком на 1 рік. Згідно умов даного Договору, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «ВАЗ 21093», д/н «АЕ3910ВЕ». 16.09.2008 року, о 15.30годині, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21093», д/н «АЕ3910ВЕ» по пр. Незалежності у м. Дніпродзержинську, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпеці маневру та скоїв зіткнення зі стоячи автомобілем марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», під керуванням гр. ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Відповідач ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 ПДР, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», який належить на праві власності ОСОБА_3 Відповідача по справі ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.09.2008 року. Для встановлення характеру та розміру шкоди, що заподіяна Власнику транспортного засобу «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», була замовлена автотоварознавча експертиза. Згідно висновку №055 від 30.09.2008 року, складеного Відділом судової автотоварознавчої експертизи, ТОВ «Агентство незалежних експертиз», вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», складає - 2515,31 гривню. Вартість проведення експертизи автомобіля згідно квитанцій від 17.09.2008 року та 19.09.2008 року складає 650 гривень. Франшиза, згідно договору страхування - 510гривень. Тому, загальна сума страхового відшкодування складає 2655,32 гривні. Позивач, керуючись умовами договору та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі страхового акту від 14.05.2009 року, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 2655,32 гривні, Власнику автомобіля марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА» ОСОБА_3 Зазначена виплата підтверджується видатковим касовим ордером №166 від 20.05.2009 року. Відповідач по справі ОСОБА_1 повідомив АСК «ДІСКО» про настання ДТП тільки 19.03.2009 року, вхід.№164. У зв’язку з тим, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і не повідомив АСК «ДІСКО» про настання ДТП впродовж трьох робочих днів, АСК «ДІСКО» просить стягнути на свою користь заподіяні збитки, а також відшкодувати витрати, пов’язані з розглядом справи. До початку відкритого попереднього судового засідання позивач надав суду заяву, згідно якої просить суд, справу розглянути у відсутність їх представника, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в попереднє судове засідання з’явився, проти задоволення позову не заперечує, підтвердив факт і обставини укладання договору купівлі - продажу між ним та позивачем, передачу йому позивачем товару, невиплату згідно зобов’язання вартості товару.

Судом досліджені докази по справі:

- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

У попередньому судовому засіданні судом встановлено.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №ВА 3725798 від 19.12.2007 року, строком на 1 рік. Згідно умов даного Договору, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «ВАЗ 21093», д/н «АЕ3910ВЕ».

Дійсно встановлено, що 16.09.2008 року, о 15.30годині, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21093», д/н «АЕ3910ВЕ» по пр. Незалежності у м. Дніпродзержинську, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпеці маневру та скоїв зіткнення зі стоячи автомобілем марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», під керуванням гр. ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Відповідач ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 ПДР, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», який належить на праві власності ОСОБА_3 Відповідача по справі ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25.09.2008 року. Для встановлення характеру та розміру шкоди, що заподіяна Власнику транспортного засобу «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», була замовлена автотоварознавча експертиза. Згідно висновку №055 від 30.09.2008 року, складеного Відділом судової автотоварознавчої експертизи, ТОВ «Агентство незалежних експертиз», вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», складає - 2515,31 гривню. Вартість проведення експертизи автомобіля згідно квитанцій від 17.09.2008 року та 19.09.2008 року складає 650 гривень. Франшиза, згідно договору страхування - 510гривень. Тому, загальна сума страхового відшкодування складає 2655,32 гривні. Позивач, керуючись умовами договору та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі страхового акту від 14.05.2009 року, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 2655,32 гривні, Власнику автомобіля марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА» ОСОБА_3 Зазначена виплата підтверджується видатковим касовим ордером №166 від 20.05.2009 року. Відповідач по справі ОСОБА_1 повідомив АСК «ДІСКО» про настання ДТП тільки 19.03.2009 року, вхід.№164. У зв’язку з тим, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і не повідомив АСК «ДІСКО» про настання ДТП впродовж трьох робочих днів, АСК «ДІСКО» просить стягнути на свою користь заподіяні збитки, а також відшкодувати витрати, пов’язані з розглядом справи.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Згідно ст.1166 ЦК України, що передбачає загальні підстави відповідальності за спричинення шкоди, шкоду, заподіяну особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному об'ємі, за винятком випадків, передбачених законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Ч.2 вищевказаної статті передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. із змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

На підставі ч.2 ст.16 ЦК України, захист порушених прав громадян здійснюється крім цього шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

П.1 ч.2 ст.22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Також, відповідно до вимог ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Все вище перераховане є незаперечною підставою для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в повному обсязі.

Згідно даних суду пояснень відповідача, вивчених судом матеріалів справи, з’ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позову АТЗТ Страхова компанія «ДІСКО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в зв’язку з тим, що відповідачем не сплачене страхове відшкодування. На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме 51 гривну судового збору, 252 гривні за сплату інформаційно-технічного забезпечення.

Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються:

• страховим полісом /а.с.6/, згідно якого підтверджуються правовідносини між позивачем та відповідачем;

• довідкою /а.с.7/, що підтверджує наявність механічних пошкоджень автомобіля марки «ВАЗ 21093» д/н «АЕ3910ВЕ»;

• копією посвідчення водія на ім’я ОСОБА_1 /а.с. 8/;

• копією постанови суду від 25.09.2008року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 34 гривні в рахунок держави;

• висновком експерта №055 від 30.09.2008 року, складеного Відділом судової автотоварознавчої експертизи, ТОВ «Агентство незалежних експертиз», згідно якого вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «ВАЗ 21051», д/н «АЕ2213АА», складає - 2515,31 гривню /а.с. 10 - 19/;

• заявою ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування /а.с. 22/;

• копією посвідчення водія на ім’я ОСОБА_2 /а.с. 23/;

• копією страхового акту від 14.05.2009 року /а.с. 24/;

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України; ст.ст.16, 22, 23, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України; Постановою пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування збитку" від 27.03.1992р., з наступними змінами; Законом України «Основи законодавства про охорону здоров'я» від 19.11.1992р., а також ст.ст. 3, 15, 27, 31, 38, 60, 61, 79, 80, 109, 110, 118, 119, 120 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов АТЗТ Страхова компанія «ДІСКО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТЗТ Страхова компанія «ДІСКО», яке знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 4Д, ЗАТ «Хоум Кредит банк», р/р 26501001008756, МФО 307123, ОКПО 13470552:

- 2 655 (дві тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) гривень 32 коп. у відшкодування заподіяних збитків в порядку регресу;

- 51 (п’ятдесят одну) гривню у відшкодування витрат по сплаті судового збору;

- 252 (двісті п’ятдесят дві) гривні у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Федоріщев С.С.

Справа №2 – 225/2008

Р І Ш Е Н Н Я

Ім’ям України

28 лютого 2008року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Кір'яка А.В.

при секретарі Киця Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агрос» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо – транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, і просить суд стягнути матеріальну та моральну шкоду, спричинену дорожньо – транспортною пригодою. Свої позовні вимоги позивач в позовній заяві і в судовому засіданні обґрунтовує тим, що 31.07.2007р., о 18.00годині, водій ОСОБА_4, у порушення вимог п.2.5, 13.1 ПДР України, керуючи автомобілем «Москвич 2140», д/н «09727АВ» по пр. Маршала Жукова у м. Дніпродзержинську, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не обрав безпечної дистанції руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 10247», д/н «51127АЕ» під керуванням ОСОБА_5 Власником автомобіля «ЗАЗ 110247», д/н «51127АЕ» є ТОВ «Агрофірма «Агрос», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії «ЯАА №793170», яке видане Новомосковським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 27.12.2003р. Вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_4, про це свідчить постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.08.2007р., згідно якої його піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. На момент ДТП ОСОБА_4 володів автомобілем «Москвич 2140», д/н «09727АВ», отже заподіяна шкода повинна відшкодовуватися саме ним. Згідно висновку спеціаліста №0762/08/3 від 30.08.2007р., складеного спеціалістом ОСОБА_6, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «ЗАЗ 110247», д/н «51127АЕ», в результаті його пошкодження, складає 7021,46грн. Крім того, позивач поніс витрати, пов’язані з оплатою послуг спеціаліста в сумі 400грн. Загальна вартість матеріального збитку завданого внаслідок ДТП складає: 7021,46грн. (висновок спеціаліста) + 400грн. (оплата послуг спеціаліста) = 7421,46грн., а також судових витрат в сумі 112,72грн. вказану сум позивач просить стягнути в повному обсязі. Після об’явленої перерви по справі представник позивача в судове засідання не з’явився, згідно наданої суду заяви просить справу закінчити розглядом в його відсутність.

Відповідно до ч.1ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Ч.2 цієї статті передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. із змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). На підставі ч.2ст.16 ЦК України, захист порушених прав громадян здійснюється крім цього шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ч.1ст.22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. П.1ч.2ст.22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім матеріальної (майнової) шкоди, внаслідок вищевказаної ДТП позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що в результаті протиправних дій відповідача був пошкоджений автомобіль, який належить позивачу. Відповідно до ч.1ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із змінами внесеними постановою ПВСУ №5 від 25.05.2001р. - спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень. В даному випадку були порушені права позивача, як власника, які закріплені ст.41 Конституції України (кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може незаконно бути позбавленим права користування). Все вище перераховане є незаперечною підставою для стягнення з відповідача на користь позивача моральної (немайнової) шкоди в повному обсязі. Ґрунтуючись на положеннях ст.23 ЦК України, сам позивач оцінює моральну шкоду в сумі 2000грн.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечує проти позову, та після об’явленої перерви в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи є заява, згідно якої останній просить справу закінчити розглядом в його відсутність. Згоден відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, спричинену дорожньо – транспортною пригодою.

Третя особа, ОСОБА_5, в судове засідання не з’явився, хоча про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню по наступних підставах. Згідно ст.1166 ЦК України, що передбачає загальні підстави відповідальності за спричинення шкоди, шкоду, заподіяну особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному об'ємі, за винятком випадків, передбачених законодавство. Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ст.1172 ЦК України організація зобов'язана відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників при виконанні ними своїх трудових обов'язків. Згідно ст.1187, 1188 ЦК України організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла унаслідок непереборної сили або наміру потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У судовому засіданні судом встановлено.

Позивач у справі є власником автомобіля «ЗАЗ 110247», д/н «51127АЕ», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії «ЯАА №793170», яке видане Новомосковським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 27.12.2003р.

Відповідач у справі ОСОБА_4 31.07.2007р., о 18.00годині, у порушення вимог п.2.5, 13.1 ПДР України, керуючи автомобілем «Москвич 2140», д/н «09727АВ» по пр. Маршала Жукова у м. Дніпродзержинську, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не обрав безпечної дистанції руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 10247», д/н «51127АЕ» під керуванням ОСОБА_5 Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.08.2007р. на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Внаслідок винних дій водія транспортного засобу в автомобілі «ЗАЗ 10247», д/н «51127АЕ», що належить позивачу, пошкоджені: паливний бак, задній бампер, глушник, задня підвіска, задні фари, і т.і. Дані обставини підтверджені висновку спеціаліста по визначенню матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, довідкою про одержані автомобілем позивача пошкодження, свідченнями позивача, відповідача, згідно яких по локалізації і кількості заподіяних автомобілю позивача пошкодження останні заперечень не мають.

У позовній заяві і в процесі слухання справи про відшкодування збитку у зв'язку з ДТП позивач просить стягнути з відповідача в рахунок заподіяного матеріального збитку у зв'язку з ДТП 7421,46грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 2000грн. Дану суму позивач обґрунтував актом авто товарознавчого дослідження від 30.08.2007р., виконаного за заявою позивача згідно п. 5.4 Положення про порядок проведення судової авто товарознавчої експертизи транспортних засобів, затвердженого Наказом МЮ України 1 жовтня 1999 року № 60\5. Даний звіт прийнятий судом як доказ. Згідно цього звіту сума заподіяного відповідачем збитку у зв'язку з ДТП позивачу складає 7021,46грн. Пошкодження вказані в обґрунтуванні, їх характер і локалізація, їх кількість відповідають обставинам ДТП, встановленим судом підтверджені сторонами по справі. Підстав для сумнівів в правдивості складеного звіту про оцінку майна у суду не має.

В даному випадку, для визначення винних в ДТП спеціальних пізнань не потрібно. Згідно п.2.5, 13.1 ПДД, діючими на момент ДТП, (водій повинен дотримувати безпечну дистанцію та безпечний інтервал для безпеки руху). Матеріалами адміністративної справи і ухвалою судді, що вступила в законну силу, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 встановлено, що останній 31.07.2007р., приблизно о 18.00 годині, порушив вимоги п. 2.5, 13.1 ПДД керував автомобілем «Москвич 2140», д/н «09727АВ» по пр. Маршала Жукова у м. Дніпродзержинську, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. від медичного огляду у присутності двох свідків відмовився, факту алкогольного сп’яніння не заперечував. Постанова суду ніким не оскаржена.

Згідно адміністративного матеріалу водій в даній дорожній ситуації не діяв відповідно вимогам ПДД, не намагався безпечно для інших учасників руху об'їхати, чи перечекати один одного. Згідно ст.1167ЦК України моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, що порушила їх законні права, відшкодовується особою, що заподіяла збиток, якщо вона не доведе, що моральна шкода спричинена не з його вини. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичних або моральних страждань потерпілого, також інших негативних наслідків...

Стягненню також підлягають судові витрати пов’язані з розглядом справи: відшкодування судового збору в сумі 30,00грн.; відшкодування витрат, пов’язаних з залученням спеціаліста по визначенню розміру матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля 400грн.; стягнути з відповідача по справі у відшкодування судового збору на оплату вимог в частині стягнення матеріальної шкоди на користь держави суму в розмірі 74,22грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України; ст.ст.16, 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України; Постановою пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування збитку" від 27.03.1992р., з наступними змінами та Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р., з наступними Змінами; Законом України «Основи законодавства про охорону здоров'я» від 19.11.1992р., а також ст.ст. 3, 15, 27, 31, 38, 60, 61,79, 80, 109, 110, 118, 119, 120 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агрос» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо – транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агрос»:

- 7021(сім тисяч двадцять одну)грн. 46коп. - у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо - транспортної пригоди;

- 400 (чотириста)грн. - у відшкодування витрат по оплаті послуг спеціаліста;

- 74 (сімдесят чотири)грн. 22коп. - у відшкодування витрат на оплату судового збору, сплаченого в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди;

- 30 (тридцять)грн. - у відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У задоволенні позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Кір’як А.В.

Справа №2 – 591/2007

Р І Ш Е Н Н Я

Ім’ям України

26 березня 2007 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Кір'яка А.В.

при секретарі Киця Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства «Коксохімічний завод» за участю третьої особи Дніпродзержинської філії ЗАТ «Страхова група ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ВАТ «Коксохімічний завод», і просить суд стягнути матеріальну та моральну шкоду, спричинену дорожньо – транспортною пригодою. Свої позовні вимоги позивач в позовній заяві і в судовому засіданні обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу д/н «ЯАА 647411», виданого Дніпродзержинським МРЕО 21.03.2002р., він є власником автомобілю «Опель – кадет - караван» під реєстраційним номером «75898АВ», 1987р. випуску. Відповідач по справі ВАТ «Коксохімічний завод» є власником автомобіля «Сітроен», д/н «01630АВ». 23.01.2006р. автомобілем «Сітроен» 23.01.2006р. водій Дніпродзержинського КХЗ ОСОБА_8, що перебував з відповідачем в трудових відносинах. Так, 23.01.2006р. о 14.00 годин водій ДКХЗ ОСОБА_8, керуючи автомобілем «Сітроен» д/н «01630АВ», що належить відповідачу, в м. Дніпродзержинську на автостоянці №4 союзу автомобілістів скоїв зіткнення з автомобілем «Опель – кадет - караван», що належить йому, на підставі виданої ним довіреності автомобілем керував ОСОБА_9 Постановою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.03.2006р. обидва водія – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винними в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на кожного з них накладений штраф в розмірі 50 грн. в рахунок держави. Водій ДКХЗ ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він не виконав вимоги дорожнього знака 4.7 (об’їзд перешкоди з правого боку). Рухався прямо по проїзду автостоянки, на якому організовано рух тільки в зустрічному йому напрямку, при виникненні небезпеки для руху не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги дорожнього знаку 4.7 та п.12.3 Правил дорожнього руху України. Водія автомобіля «Опель – кадет - караван» ОСОБА_9 визнано винним в тому, що він не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку (ожеледицю), чим порушив п.п. 12.1, 12.3 ПДР України. Внаслідок винних дій водіїв транспортних засобів в автомобілі «Опель – кадет - караван», що належить позивачу, пошкоджені: передній бампер, кришка капота, панель, радіатор системи охолодження, розбитий корпус передньої блок – фари. Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного 2006р. спеціалістом ОСОБА_10, розмір матеріальної шкоди, пов’язаної з пошкодженням його автомобіля під час ДТП, складає: 4430,45грн. Відповідно до ст.22, 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Відповідно до ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями, підлягає відшкодуванню особою, що її завдала. Згідно зі ст.1172 ЦК України шкоду, заподіяну працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків, відшкодовує юридична особа. Таким чином, за шкоду, заподіяну пошкодженням його автомобіля, несуть відповідальність відповідач ВАТ “ДКХЗ”, водієм якого був ОСОБА_8, та ОСОБА_9 Цивільно-правова відповідальність ВАТ “ДКХЗ“ як власника автомобіля “Сітроен”, д/н «01630АВ» застрахована Дніпродзержинською філією ЗАТ “СГ“ТАС” за полісом обов’язкового страхування №ВА/25826087 від 12.01.2006р. Директор Дніпродзержинської філії ЗАТ “СГ“ТАС” своїм листом відмовив ВАТ “ДКХЗ” у виплаті за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВА/25826087 від 12.01.2006р. для сплати позивачу грошової суми у відшкодування заподіяної відповідачем - ВАТ «ДКХЗ» – шкоди у зв’язку з тим, що майнова шкода заподіяна з вини двох учасників ДТП, ступінь вини яких страхова група визначати не уповноважена, оскільки вирішення питання ступеню вини учасників ДТП є компетенцією суду. Оскільки саме водій «ДКХЗ» ОСОБА_8 створив 23.01.2006р. аварійну ситуацію на дорозі, бо рухався прямо по проїзду автостоянки, на якому організовано рух тільки в зустрічному йому напрямку, а при виникненні небезпеки для руху не вжив своєчасно заходів аж до зупинки транспортного засобу, вважаю, що ступінь його вини у дорожньо - транспортній пригоді складає 80%, а водія ОСОБА_9, що лише не зміг зреагувати при виникненні небезпеки з вини ОСОБА_8, - 20%. ОСОБА_9 добровільно сплатив йому 886 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, що складає саме 20% від загальної суми матеріальної шкоди, тому до нього він не заявляє позовних вимог. Вважає, що ВАТ «ДКХЗ» має сплатити йому 3544,45грн. (4430,45грн. - 886грн.= 3544,45грн.) у відшкодування матеріальної шкоди, а також відшкодувати моральну шкоду, яку по відношенню до ВАТ «ДКХЗ» він оцінюю в 4000грн. З вини відповідача порушено його право власності, він був змушений витрачати власні кошти на ремонт автомобіля, витрачати час і кошти на судові клопоти. ВАТ «ДКХЗ» письмово відмовив йому в задоволенні претензії про відшкодування шкоди, пославшись на те, що заподіяну з його вини шкоду має відшкодовувати Страхова компанія. Вважає, що шкоду, заподіяну його майну з вини працівника підприємства, має відшкодувати ВАТ «ДКХЗ» в розмірі, що визначить суд з урахуванням ступеню вини обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, а в подальшому ВАТ «ДКХЗ» має змогу вирішити питання про страхове відшкодування. Та обставина, що йому належить автомобіль ”Опель-Кадет-Караван” під реєстраційним номером 75898 АВ, 1987 року випуску, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію засобу ЯАА№647411, виданим Дніпродзержинським МРЕО 21.03.2002р. Та обставина, що йому завдана матеріальна та моральна шкода у зв’язку з пошкодженням автомобіля, її розмір підтверджується довідкою ГАЇ м. Дніпродзержинська про механічні пошкодження автомобіля, звітом №10 про оцінку майна, складеним 06.02.2006р. спеціалістом ОСОБА_10, актом огляду транспортного засобу від 31.01.2006р. товарним чеком №0806 від 08.06.02006р., актом №16 виконаних робіт від 04.07.2006р., постановою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 220.03.2006р. Вина відповідача підтверджується постановою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.03.2006р., згідно з якою на водія ВАТ «ДКХЗ» ОСОБА_8 накладений штраф. Згідно Правил дорожнього руху, затверджених постановою КабМін України №1306 від 10.10.2001р., в розділі 33 знак 4.7. вказаний як предписуючий знак. Згідно п.8.4. “г) Предписуючі знаки показують ОБОВ’ЯЗКОВИЙ напрямок руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині або окремим її учасникам, а також вводять або відміняють деякі обмеження.” Ця норма є імперативною і ніякому розширеному тлумаченню не підлягає. З приводу дорожньо - транспортної пригоди вже була винесена постанова Дніпровського суду, де вже признано факт порушення водієм ОСОБА_8 правил дорожнього руху, в тому числі визнано порушення ним вимог знаку 4.7, що і привело до зіткнення. При цьому ОСОБА_8 визнав свою провину і ніякого оскарження по справі не він, не відповідач не здійснювали, тому цей факт додатковому доказуванню не підлягає і є предюциональним. Відповідач та третя особа не оцінили схеми дорожньої пригоди, де видно, що ОСОБА_8 не тільки виїхав на дорогу з зустрічним рухом, а ще й рухався по лівій її стороні, зрізав кут повороту і здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_9, який на час зіткнення ще не встиг виїхати на перехрестя і займав крайню праву полосу. Про те що ОСОБА_8 рухався ще й по лівій частині дороги вказується і в постанові суду від 22.03.2006р. Виходячи з напрямків руху ОСОБА_8 наліво, а ОСОБА_9 направо, на виїзд зі стоянки – вони мали роз’їхатися, але якби ОСОБА_8 виконував маневр по нормальному радіусу, а не зрізав його. Таким чином ОСОБА_9 не мав жодного шансу уникнути зіткнення. Схемою пригоди підтверджується факт, де не вказується якихось перешкод руху, а вказується ширина проїзної частини, яка дозволяє провести зустрічний роз’їзд. Моральна шкода завдана йому, полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку із пошкодженням його майна - автомобіля. Було порушено його право власності. І відповідач і третя особа (страхова компанія) неодноразово заявляли, що він зовсім не отримає відшкодування і тільки даремно витратить час і кошти на звернення до суду. Розбита машина являється універсальною і призначена для перевозки невеликих вантажів. До пригоди він також користувався авто при першій своїй потребі, але після пригоди вона не могла рухатись і перешкоджає вести домашнє господарювання. На даний період часу він повинен був забезпечувати її збереження, нести на це витрати, витрати на транспортній збір та інше, але користуватись своїм майном не міг. Для її ремонту він повинен був використовувати свої кошти, витрачати на це свій час. Крім цього він витратив час і кошти на судові клопоти. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Просить стягнути з ВАТ “Дніпродзержинський коксохімічний завод “на свою користь 3544,45 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 4000 грн. – у відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати (судовий збір по справі в розмірі 51грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн., вартість товарознавчого дослідження – 350грн.), а загалом - 431грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечує проти позову, в обґрунтування своїх заперечень вказав, що ухвалою від 05.02.2007 року відкрите провадження у справі №2-591/2007 за позовом ОСОБА_7 до ВАТ «ДКХЗ» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3544,45грн., спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, відшкодування моральної шкоди у розмірі 4000,00 грн. Проти позовних вимог гр. ОСОБА_7 заперечують з наступних підстав. По-перше, зіткнення з автомобілем «Сітроен», який не рухався, скоїв водій автомобіля «Опель-Кадет-Караван» ОСОБА_9 з причини неуважності або несправності гальмівної системи автомобіля. По-друге, водій автомобіля «Сітроен» ОСОБА_8 не виконав вимоги дорожнього знаку 4.7 (об'їзд перешкоди з правого боку) та рухався по проїзду автостоянки на якому організовано рух тільки у зустрічному йому напрямку з причини того, що інших розчищених від снігу проїздів на території автостоянки не було і таким чином водій був вимушений їхати саме цим проїздом. По-третє, водій автомобіля «Сітроен» ОСОБА_8 рухався на швидкості 10 км/год., та при виникненні небезпеки для руху зупинив керований ним транспортний засіб. По-четверте, ураховуючи винні дії водія автомобілю «Опель-Кадет-Караван» ОСОБА_9 в скоєнні аварійної ситуації та допущеному ним зіткненні з автомобілем «Сітроен», незначний характер ушкоджень та зовнішній технічний стан автомобілю «Опель-Кадет-Караван», позивачем, на їхній погляд, не визначено зміст, характер та розмір моральної шкоди, заподіяної йому з вини ВАТ «ДКХЗ». Крім того, цивільно-правова відповідальність ВАТ «ДКХЗ», як власника автомобіля «Сітроен», д/н №01630АВ застрахована Дніпродзержинською філією ЗАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується договором обов'язкового страхування №2/050 від 06.01.2006р. та страховим полісом №ВА/25826087 від 12.01.2006р. На підставі ст.22 Закону України від 01.07.2004р. №1961–ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» (із змінами та доповненнями), при настанні страхового випадку страховик відповідально до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду відповідно до законодавства. В задоволенні позовних вимог позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди просить відмовити.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що приблизно взимку 2006року., десь приблизно в обідній час знаходився в мікроавтобусі, яким керував ОСОБА_8, вони заїхали на автостоянку, щоб витягнути машину, на стоянці стояли знаки направлення руху тільки направо, але т.я. був сніг, неможливо було проїхати, спромагались об’їхати заноси, був нечищений сніг, вони поїхали прямо, проти руху, метрів за п’ять побачили рухаючийся їм назустріч «Опель-Кадет-Караван». Водій «Опель-Кадет-Караван» виконував поворот, але сигналу повороту не було, вони намагались зупинитись, але їх несло, зупинились тільки на перехресті, водій «опеля» теж намагався гальмувати, але його несло юзом, внаслідок чого трапилось зіткнення, «опіль» заїхав в лівий бік їхнього автомобіля своїм правим боком.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що пригоду не пам’ятає, це було приблизно взимку 2006 року, приблизно об 11-00 годині. Він виїздив, здавати гроші, надавши перевагу в русі по прямій мікроавтобусу, який пройшов зі швидкістю вище 5 км-годину, він заїздив. Побачив в кутку стоянки купку народу, відбулось ДТП. Підійшовши ближче побачив відому ситуацію: опель стояв по правій стороні траси, сітроен зрізавши кут в лівій частині на полосі зустрічного руху на перехресті 90%. Виходячи з дорожньої обстановки сітроен мав надати можливість проїхати опелю, сніжні намети не заважали, їх не було, великий рух авто. Відстань від автомобіля який стояв крайнім до стовбурів був 3,5-4 метрів. Можна було роз’їхатися, але був недостатній радіус повороту. Він виїздив з того боку, як вказувала стрілка. Самого ДТП не бачив. Дорога була накатана і посипана піском, кожен автомобіліст їздив чітко по знаку, все що відбулось - це порушення. Обидві полоси були не розчищені, а накатані, полоса 6 метрів. Все останнє розчищається вручну. Проїзні частини були розчищені по 4 метра, одностороннього руху. Саме в цьому місці 3,5-3,7 розчищено, з права був замет. Від замету до навісу відстань була 3,7 м. По ходу руху опеля від снігового замету, який знаходився з правої сторони по ходу руху опеля до критого навісу відстань сягала 3,7м. Ця відстань при порушенні правил давала можливість роз’їхатися. Там можливий був двосторонній рух. Опель вони вручну відкотили і він там простоїв два місяці.

Вислухавши сторони, враховуючи пояснення третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню по наступних підставах. Згідно ст.1166 ЦК України, що передбачає загальні підстави відповідальності за спричинення шкоди, шкоду, заподіяну особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному об'ємі, за винятком випадків, передбачених законодавство. Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ст.1172 ЦК України організація зобов'язана відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників при виконанні ними своїх трудових обов'язків. Згідно ст.1187, 1188 ЦК України організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла унаслідок непереборної сили або наміру потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У судовому засіданні судом встановлено.

Позивач у справі ОСОБА_7 є власником автомобіля «Опель-Кадет-Караван», д/н «75898АВ».

Третя особа у справі ОСОБА_8 знаходиться в трудових відносинах з ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод», який є юридичною особою, автомобіль “Сітроен”, д/н «01630АВ», яким керував останній, 23.01.2006р. при здійсненні ДТП, належить відповідачу по справі. Дані обставини підтверджені показами представника відповідача і третьої особи, матеріалами адміністративної справи про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України. 23.01.2006р, приблизно о 14.00 годині ОСОБА_8, знаходячись в трудовим відносинах з відповідачем, керуючи автомобілем «Сітроен», д/н «01630АВ» що належить відповідачу, в м. Дніпродзержинську на автостоянці №4 союзу автомобілістів, порушуючи вимоги п. 4.7 ПДД, (об’їзд перешкоди з правого боку). Рухався прямо по проїзду автостоянки на якому організовано рух тільки в зустрічному йому напрямку по його лівій стороні, при виникненні небезпеки для руху не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем позивача, яким керував водій ОСОБА_9, внаслідок чого автомобілю були заподіяні механічні пошкодження. Вина ОСОБА_8 в порушенні п. 4.7, 12.3 Правил дорожнього руху встановлена, останній притягується у зв'язку з цим до адміністративної відповідальності. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.03.2006р. на ОСОБА_8 покладено штраф в сумі 50грн. на користь держави.

Третя особа у справі ОСОБА_9 керував автомобілем «Опель-Кадет-Караван», д/н «75898АВ», 23.01.2006р. при здійсненні ДТП, який належить позивачу по справі. Дані обставини підтверджені показами позивача і третьої особи, матеріалами адміністративної справи про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України. 23.01.2006р, приблизно о 14.00 годині ОСОБА_9, керуючи автомобілем «Опель-Кадет-Караван», д/н «75898АВ», що належить позивачу, в м. Дніпродзержинську на автостоянці №4 союзу автомобілістів, при виникненні небезпеки для руху не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку (ожеледиця), внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем відповідача, яким керував водій ОСОБА_8, внаслідок чого автомобілю були заподіяні механічні пошкодження. Вина ОСОБА_9 в порушенні п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху встановлена, останній притягується у зв'язку з цим до адміністративної відповідальності. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.03.2006р. на ОСОБА_9 покладено штраф в сумі 50грн. на користь держави. Дані обставини підтверджуються матеріалами адміністративної справи про залучення ОСОБА_8, ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

Внаслідок винних дій водіїв транспортних засобів в автомобілі «Опель – кадет - караван», що належить позивачу, пошкоджені: передній бампер, кришка капота, панель, радіатор системи охолодження, розбитий корпус передньої блок – фари. Дані обставини підтверджені первинним дослідженням автомобіля за заявою позивача, довідкою про одержані автомобілем позивача пошкодження, свідченнями позивача, представника відповідача і третіх осіб, згідно яких по локалізації і кількості заподіяних автомобілю позивача пошкодження згідно попереднього дослідження автомобіля за заявою позивача останні заперечень не мають.

У позовній заяві і в процесі слухання справи про відшкодування збитку у зв'язку з ДТП позивач просить стягнути з відповідача в рахунок заподіяного матеріального збитку у зв'язку з ДТП 3544,45грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 4000грн. Дану суму позивач обґрунтував актом авто товарознавського дослідження від 06.02.200р., виконаному за заявою позивача згідно п. 5.4 Положення про порядок проведення судової авто товарознавської експертизи транспортних засобів, затвердженого Наказом МЮ України 1 жовтня 1999 року № 60\5. Даний звіт прийнятий судом як доказ. Згідно цього звіту сума заподіяного третьою особою збитку у зв'язку з ДТП позивачу складає 4430,45грн. Пошкодження вказані в обґрунтуванні, їх характер і локалізація, їх кількість відповідають обставинам ДТП, встановленим судом підтверджені сторонами по справі. Підстав для сумнівів в правдивості складеного звіту про оцінку майна у суду не має. Позивачу відшкодована сума збитку третьою особою ОСОБА_9 в сумі 886грн. Та розподіляючи суму відшкодування треба врахувати ступінь вини кожного з водіїв, тобто вина водія ОСОБА_8 в процентному відношенні складає 70%, а вина водія ОСОБА_9 30%, звідси розмір, який необхідно відшкодувати 4430,45 * 0,7 = 3101,31грн.

В даному випадку, для визначення винних в ДТП спеціальних пізнань не потрібно. Згідно п.4.7 ПДД, діючими на момент ДТП, (об’їзд перешкоди з правого боку). Матеріалами адміністративної справи і ухвалою судді, що вступила в законну силу, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8, та ОСОБА_9 встановлено, що останні 23.01.2006р.. приблизно о 14.00 годині, порушили вимоги п. 4.7, 12.1, 12.3 ПДД один рухався прямо по проїзду автостоянки на якому організовано рух тільки в зустрічному йому напрямку по його лівій стороні, інший при виникненні небезпеки для руху не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку (ожеледиця), при цьому обидва допустили зіткнення, заподіявши механічні пошкодження автомобілям. Постанова суду ніким не оскаржена.

Згідно адміністративного матеріалу водії в даній дорожній ситуації не діяли відповідно вимогам ПДД, не намагались безпечно для інших учасників руху об'їхати, чи перечекати один одного. Та обставина, мали або не мали технічної нагоди обидва водії запобігти зіткненню, для вирішення питання про наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_8, ОСОБА_9, і ДТП значення не має, оскільки згідно п.1.4 ПДД дії або бездіяльності учасників дорожнього руху.. не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху.

Згідно ст. 1167ЦК України моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, що порушила їх законні права, відшкодовується особою, що заподіяла збиток, якщо вона не доведе, що моральна шкода спричинена не з його вини. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичних або моральних страждань потерпілого, також інших негативних наслідків... У зв'язку з відбувшимся ДТП позивач зазнав певні моральні страждання, що виразилися у тому, що його автомобілю заподіяні технічні пошкодження; порушене право його власності унаслідок несумлінного відношення посадовців відповідача до своїх обов'язків - за наявності безлічі порушень ПДД з боку ОСОБА_8, останній продовжує працювати у відповідача на посаді водія, що створює небезпеку для інших транспортних засобів; ДТП викликало необхідність додаткових зусиль для організації способу життя у зв'язку з відсутністю транспортного засобу, постійними приниженнями, знаходячись в ролі шукача конкретного винуватця в спричиненні йому збитку; умисне безпідставне затягування представником відповідача розгляду справи вабить нервову напругу позивача. Моральний збиток суд оцінює в 2000 грн.

Стягненню також підлягають судові витрати пов’язані з розглядом справи: відшкодування судового збору з урахуванням, - 51 * 0,7 = 35,7 грн.; відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи з урахуванням, - 30 * 0,7 = 21грн.; відшкодування витрат, пов’язаних з залученням спеціаліста по визначенню розміру матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля з урахуванням, - 350 * 0,7 = 245грн.; стягнути з позивача та відповідача по справі у відшкодування судового збору на оплату вимог в частині стягнення моральної шкоди на користь держави суму в розмірі 4,25грн.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187-1188, 1190 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 81, 86, 88, 131, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинський коксохімічний завод” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинський коксохімічний завод” на користь ОСОБА_7:

- 3101(три тисячі сто одну)грн. 31коп. у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо - транспортної пригоди;

- 2000 (дві тисячі)грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди;

- 35 (тридцять п’ять)грн. 70 коп. у відшкодування витрат на оплату судового збору, сплаченого за вимоги майнового характеру;

- 21(двадцять одну)грн. у відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

- 245(двісті сорок п’ять)грн. у відшкодування витрат, пов’язаних з залученням спеціаліста по визначенню розміру матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля.

У задоволенні позову в останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинський коксохімічний завод” на користь держави 4 (чотири) грн. 25 коп. судового збору на оплату вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 4 (чотири) грн. 25 коп. судового збору на оплату вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Кір’як А.В.