Рішення № 84070754, 06.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1782/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій просить суд визнати вимоги від 06.11.2018 та від 19.02.2019 протиправними та скасувати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вимоги про сплату боргу за несплату єдиного соціального внеску як підприємцем є протиправними, оскільки вона майже 15 років тому закрила свою підприємницьку діяльність.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

15.07.2019 відповідачем подано до суду відзив на позов, згідно з яким просить відмовити в його задоволенні. Вказує, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з реєстраційних даних зареєстрована підприємцем з 19.08.2002 року за номером державної реєстрації 13Р. З 1 січня 2017 року підприємці зобов`язані сплачувати ЄСВ незалежно від доходу. Згідно вимоги про сплату боргу 06.11.2018 року № Ф- 713-57 станом на 31 жовтня 2018 року загальна сума боргу становить 15115,54 грн. (за 11 місяців 2017 року та за 9 місяців 2018 року). Згідно вимоги про сплату боргу від 19.02.2019 року № Ф-713- 57 станом на 31 січня 2019 року загальна сума боргу становить 17572,72 грн. (за 11 місяців 2017 року та 2018 рік).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2019, записів щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не знайдено.

Також, листом державного реєстратора Полонської РДА від 15.07.2019 за №14 повідомлено, що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не знайдено.

Водночас, відповідач вказує, що згідно з реєстраційними даними Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована підприємцем з 19.08.2002; дата взяття на облік платника єдиного внеску - 09.02.2017 за номером НОМЕР_2 .

У листі Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 05.04.2019 за №14055/22-01-57-07-08 (наданим позивачу у відповідь на заяву про незгоду з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2019 року № Ф-713-57) зазначено, що згідно з реєстраційними та обліковими даними платників податків, інформація по зняттю з обліку по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не надходила. Станом на 05.04.2019 року стан платника податків - 0 - платник податків за основним місцем обліку.

Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.11.2018 № Ф- 713-57 станом на 31 жовтня 2018 року загальна сума боргу позивача становить 15115,54 грн.

Згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 19.02.2019 № Ф-713- 57 станом на 31 січня 2019 року загальна сума боргу позивача становить 17572,72 грн.

Нарахування вказаних сум підтверджується також карткою особового рахунку позивача.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон 2464-УІ ).

Пунктом 4 ч.1 ст. 4 Закону 2464-УІ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-УІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, незалежно від отримання доходу (прибутку).

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону 2464-УІ мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

У статті 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі 3200 грн. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі 3723 грн.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України 2464-УІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, мінімальний розмір єдиного внеску в місяць з мінімальної заробітної плати в 2017 році становив 704 грн. (3200 х 22%), у 2018 році - 819,06 грн. (3723 х 22%). Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску за 11 місяців 2017 року становив 7744 грн. (704 х 11), за 9 місяців 2018 року - 7371,54 грн. (819,06 х 9), за 2018 рік - 9828,72 грн. (819,06 х 12).

Однак позивачем єдиний внесок у 2017-2018 роках, всупереч Закону 2464-УІ, не сплачувався.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону 2464-УІ недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону 2464-УІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Отже, оскільки сума заборгованості позивача з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 31.10.2018 становила 15115,54 грн., а станом на 19.02.2019 - 17572,72 грн., тому контролюючим органом на вказані суми було сформовано оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки).

При цьому суд звертає увагу на те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні будь-які відомості щодо позивача, що не свідчить про припинення підприємницької діяльності.

Так, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань включено лише відомості, які зареєстровані після 01.07.2004 - дати набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" №755-IV.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 7, 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання" від 01.07.2010 № 2390-VI цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

Процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.

Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру.

Після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Єдиного державного реєстру" від 25 березня 2014 року №1155-VII пункти 2 - 4 і 7 - 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання" було виключено.

Водночас, пункт 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" викладено в такій редакції: "Усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру".

Також, згідно з ч.2 ст.18 Закону №755-IV (у чинній редакції) для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.

Враховуючи наведене, відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 зумовлена нездійсненням дій, спрямованих на їх включення (в тому числі й самим позивачем).

Статтею 51 Господарського кодексу України визначені підстави припинення підприємницької діяльністі: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому такої підстави припинення підприємницької діяльності, як відсутність відомостей про фізичну особу-підприємця в Єдиному державному реєстрі, чинним законодавством не визначено.

Отже, позивач не припинив підприємницьку діяльність і є платником єдиного внеску згідно із Законом 2464-УІ. Таким чином, відповідач діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваних вимог, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу - відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя О.О. Михайлов