Рішення № 84070275, 04.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3001/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кривошапка Н.А.

представника позивача – ОСОБА_1 .

представника відповідача – Клименко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 21.02.2019 № 1084117/2621510163 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання вчинити певні дії;

- зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 03.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі також - ДФС України), Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - ГУ ДФС у Полтавській області), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Своєю ухвалою від 19 серпня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с.2-3 т.1/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної ФОП ОСОБА_2 на вимогу фіскального органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті до уваги, у зв`язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН).

З квитанції про зупинення реєстрації ПН та рішення про відмову в реєстрації незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону. Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій. Вказано, що позивач не підпадає під визначення жодного з вищевикладених пунктів "Критеріїв ризиковості платника податку".

Представник відповідачів у наданому до суду відзиві на позов /а.с. 1-3 т.2/ проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем разом з письмовими поясненнями не надано фіскальному органу усіх первинних документів, які підтверджують факт надання послуг перевезення, безпосередньо це стосується документів, які підтверджують факт оплати за виконані послуги перевезення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

ФОП Кібенко ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), зареєстрована 05.09.2018 /а.с. 19-20 т.1/.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одним з основних видів діяльності ФОП ОСОБА_2 за КВЕД 49.41 є вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве ОСОБА_4 Ананім Ширкеті" (замовник) укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів № 9 від 04.10.2018 /а.с. 99-101 т.1/, за умовами якого перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж вантажоодержувачу. Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу обумовлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що оплата за надані позивачем послуги перевезення здійснена замовником відповідно до платіжних доручень № 59700 від 22.08.2018, № 62419 від 19.12.2018 /а.с. 103-104 т.1/.

На виконання вказаного договору був складений акт приймання виконаних робіт № 2 від 03.12.2018 /а.с. 105 т.1/.

На підтвердження факту здійснення перевезення ФОП ОСОБА_2 вантажів надані товарно-транспортні накладні /а.с. 108-197 т.1/. Для перевезення вантажів позивачем залучались транспортні засоби відповідно до договорів оренди транспортних засобів № 1 від 01.10.2018, № 2 від 01.10.2018, № 3 від 01.10.2018 /а.с. 73-75 т.1/, а також укладались трудові угоди з водіями /а.с. 76, 78, 80, 82/, здійснювалась закупівля дизельного пального /а.с. 84, 90 т.1/.

ФОП ОСОБА_2 складена податкова накладна № 2 /а.с. 21 т.1/ від 03.12.2018 на загальну суму 743 972 грн 88 коп. та подана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі – ЄРПН).

Після направлення для реєстрації податкової накладної автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику Квитанції, у яких зазначено що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве ОСОБА_4 Ананім Ширкеті" щодо перевезення вантажів, та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.

Однак відповідач, зробивши висновок про надання копій документів, які складені з порушенням законодавства, прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2019 № 1084117/2621510163.

Не погоджуючись з рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, (надалі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Висновки щодо правозастосування

В даному разі у спірних правовідносинах Квитанція щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 2 містить зазначену інформацію про те, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податків. Виявлено, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Відповідно до запропонованого, позивачем складено та направлено відповідачу через автоматизовану систему повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення, а також первинну документацію на підтвердження реальності господарських операцій з Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве ОСОБА_4 Ананім Ширкеті".

Однак відповідачем вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням у рішенні на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З огляду на викладене, Комісією ГУ ДФС у Полтавській області прийняте оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018, № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства", або "ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку"; або "ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено".

Необхідно зазначити, що, по-перше, квитанція про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, не містила чіткої вказівки на те, яку первинну документацію позивач повинен подати для здійснення їх реєстрації в ЄРПН.

Поряд з цим також з оскаржуваного рішення не вбачається за можливе встановити, які саме документи, що були надані платником податку, складені з порушенням законодавства.

У відзиві на позов представник відповідачів уточнив, що відповідно до п. 3.2 Договору про надання послуг з перевезення вантажів № 9 від 04.10.2018, розрахунок за договором здійснюється шляхом переведення коштів з р/р замовника на р/р перевізника протягом 5 банківський днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Враховуючи те, що позивачем в підтвердження реальності господарської операції надані акт приймання виконаних робіт № 2 від 03.12.2018 на суму 7433972,88 грн та платіжне доручення № 62419 від 19.12.2018 на суму 569388,04 грн, ГУ ДФС у Полтавській області прийшло до висновку, що ФОП Кібенко ОСОБА_3 не повністю надано документи, які підтверджують факт оплати за виконані послуги перевезення.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач фактично обґрунтовує правомірність оскаржуваного рішення ненаданням у повному обсязі документів, в той час як саме рішення містить посилання як на його підставу - надання документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області, вважав порушенням законодавства те, що первинні документи позивача містили інформацію про те, що розрахунок контрагентом позивача, Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве ОСОБА_4 Ананім Ширкеті", проведено відповідно до платіжного доручення № 62419 від 19.12.2018 на суму 569388,04 грн., а відповідний акт приймання виконаних робіт № 2 від 03.12.2018 складено на суму 7433972,88 грн.

Суд зазначає, що стан розрахунків між контрагентами не містить жодного порушення податкового законодавства, та позивач правомірно врахував відповідну податкову накладну, складену за фактом "першої події" - актом виконаних робіт.

Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, враховуючи відсутність встановлення документів, що складені з порушенням законодавства, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.12.2018.

Відтак, позовна вимога про скасування протиправного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної підлягає задоволенню.

Також позивач просив зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 03.12.2018 в ЄРПН.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 03.12.2018 датою її подання.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_2 . повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул.Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ 39461639), Державної фіскальної служби України (пл. Львівська 8 м.Київ ЄДРПОУ 39292197) задовольнити повністю.

Рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №1084117/2621510163 від 21 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03 грудня 2018 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - визнати протиправним та скасувати.

Зобов"язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 03 грудня 2018 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1 921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 вересня 2019 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков