Рішення № 84070244, 06.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/2560/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати незаконними дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії до виплати;

зобов`язати відповідача виплатити нараховану з 1.03.17 пенсію без обмеження її максимальним розміром з урахуванням вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що пенсійний орган безпідставно обмежив розмір його пенсії максимальною величиною, адже пенсію за вислугу років йому призначено до набрання чинності змінами, якими запроваджено обмеження пенсії до виплати максимальним розміром .

2. Позиція відповідача.

19.08.19 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 34-36/. Звертав увагу на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу цивільної авіації у максимальному розмірі, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як те передбачено статтею 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 7.08.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 у 1974-1976 роках навчався у Краснокутському льотному училищі цивільної авіації, а у період з 30.09.76 по 9.12.92 працював на посадах льотного складу цивільної авіації у Полтавському об`єднаному авіазагоні Українського управління цивільної авіації, що підтверджено копією довідки Полтавського об`єднаного авіазагону УУЦА /а.с. 49-50/.

Позивачу з 10.12.92 призначено пенсію за вислугу років, що підтверджено копією протоколу /а.с. 43/.

16.03.17 позивачу проведено перерахунок пенсії з 1.03.17, за результатами якого розмір пенсії склав 11500,61 грн, що підтверджено копією розпорядження №142045 /а.с. 59/.

23.12.17 позивачу проведено перерахунок пенсії з огляду на зміну розміру прожиткового мінімуму з 1.01.18, розмір пенсії склав 11500,61 грн /а.с. 60/.

1.03.18 позивачу проведено перерахунок пенсії з огляду на підвищення заробітку за відповідною посадою, розмір пенсії з 1.03.18 склав 15763,89 грн /а.с. 61/.

28.11.18 позивачу проведено перерахунок пенсії з огляду на зміну розміру прожиткового мінімуму з 1.12.18, розмір пенсії склав 15763,89 грн /а.с. 62/.

15.04.19 позивачу проведено перерахунок пенсії з огляду на підвищення заробітку за відповідною посадою з 1.03.19, розмір пенсії з 1.03.19 склав 19671,29 грн /а.с. 63/.

Довідкою відділу обслуговування громадян Шевченківського району в м. Полтаві (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУПФ України в Полтавській області від 15.07.19 вих.№2351 підтверджено, що ОСОБА_1 за період з березня по грудень 2017 року фактично виплачена пенсія за вислугу років у розмірі 10740,00 грн щомісячно, у січні та лютому 2018 року - 11500,61 грн щомісячно, упродовж березня - червня 2018 року - 13730,00 грн щомісячно, упродовж липня - листопада 2018 року - 14350,00 грн щомісячно, упродовж грудня 2018 року - червня 2019 року - 14970,00 грн щомісячно, а у липні 2019 року - 15640,00 грн /а.с. 16-17/.

19.06.19 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою, у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії з 1.03.17 без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб /а.с. 11/.

Листом від 24.06.19 вих.№3031/К-02 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнавались, а тому правомірно застосовані пенсійним органом під час виплати пенсії позивачу /а.с. 12-13/.

Не погодившись з такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом статті 52 Закону України від 5.11.91 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №№1788-ХІІ) /у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії/ право на пенсію за вислугу років мають окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу.

У статті 54 Закону №№1788-ХІІ визначено, що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.92 №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9.08.05 №713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

За змістом статті 2 Закону України від 8.07.11 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених законами України від 24.12.15 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 6.12.16 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до ... Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до ... Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

Законами №№ 3668-VI, 911-VIII, 1774-VIII було внесено зміни до низки інших законів, зокрема до частини третьої статті 85 Закону №1788-ХІІ та частини третьої статті 27 Закону України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).

Так, відповідно до частини третьої статті 85 Закону №1788-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Так само, частиною третьою статті 27 Закону №1058-IV визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Разом з цим, відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, пунктом 2 розділом II Прикінцевих положень Закону №911-VIII визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Спір у цій справі стосується правомірності обмеження пенсії позивача за вислугу років до виплати з 1.03.17 по 31.12.17 сумою у розмірі 10740,00 грн, а з 1.01.18 - десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, тобто застосування пенсійним органом максимальної величини розміру пенсійних виплат.

Так, матеріалами справи підтверджено, що:

у період з березня по грудень 2017 року позивачу нарахована пенсія у розмірі 11500,61 грн щомісячно, а фактично виплачена - 10740,00 грн /а.с. 59/;

у січні та лютому 2018 року - фактично нарахована і виплачена пенсія у розмірі 11500,61 грн щомісячно /а.с. 16, 60/;

упродовж березня - червня 2018 року - 15763,89 грн та 13730,00 грн відповідно /а.с. 61/;

упродовж липня - листопада 2018 року - 15763,89 грн та 14350,00 грн відповідно /а.с. 16-17, 61/;

упродовж грудня 2018 року - лютого 2019 року - 15763,89 грн та 14970,00 грн відповідно /а.с. 16-17, 62/;

у період з березня по червень 2019 року - 19671,29 грн та 14970,00 грн відповідно /а.с. 16-17, 63/;

у липні 2019 року - 19671,29 грн та 15640,00 грн відповідно /а.с. 16-17, 63/.

Таким чином, відповідач застосував обмеження, передбачені частиною третьою статті 85 Закону №1788-ХІІ та частиною третьою статті 27 Закону №1058-IV у редакції законів №№ 3668-VI, 911-VIII, 1774-VIII.

Разом з цим, суд враховує, що пенсію за вислугу років позивачу призначено з 10.12.92, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копію протоколу-подання від 14.01.93 №3/162 /а.с. 43/.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановлене статтею 2 Закону №3668-VI, частиною третьою статті 85 Закону №1788-ХІІ та частиною третьої статті 27 Закону №1058-IV, на позивача не поширюється, оскільки пенсія йому призначена до набрання чинності Законом №3668-VI (1.10.11).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 3.10.18 у справі №127/4267/17, що враховується судом з огляду на припис частини п`ятої статті 242 КАС України, які зобов`язують суд враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До того ж, аналогічні висновки викладено у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 9.04.19 у справі №440/4370/18, від 28.05.19 у справі №440/4371/18, від 10.06.19 у справі №440/608/19.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач, обмежуючи розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також без дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 до виплати за період з 1.03.17 по 31.12.17 та з 1.03.18 по 31.07.19 належить визнати протиправними, а позов в цій частині - задовольнити.

Щодо виплати позивачу пенсії за січень та лютий 2018 року, суд зауважує, що у цей період розмір фактично нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 пенсії збігався та становив 11500,61 грн, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Окрім того, суд зазначає, що невиплата позивачу призначеної пенсії у повному обсязі є позбавленням останнього його конституційного права на соціальний захист, а нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ГУПФ України в Полтавській області здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 без обмеженням її максимального розміру за період з 1.03.17 по 31.12.17 та з 1.03.18 по 31.07.19.

При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають саме порушені права та свободи позивача, а тому відсутні підстави для ухвалення рішення на майбутнє.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Щодо визначення відповідача у справі, суд врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.18 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" визначено реорганізувати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області шляхом приєднання до ГУПФ України в Полтавській області.

Наказом ГУПФ України в Полтавській області від 31.05.19 №324 визначено, що Головне управління після завершення процедури реорганізації шляхом приєднання територіальних органів Пенсійного фонду України є правонаступником Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) 30.08.19 внесено запис № про припинення юридичної особи Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Таким чином, належним відповідачем у справі є ГУПФ України в Полтавській області як правонаступник Полтавського ОУПФ.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 16.07.19 №12695 /а.с. 3/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 4/.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою для виникнення даного спору стали протиправні дії відповідача в частині обмеження пенсійних виплат без наявних на те законних підстав, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за період з 1 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року та з 1 березня 2018 року по 31 липня 2019 року максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) пенсію за вислугу років за період з 1 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року та з 1 березня 2018 року по 31 липня 2019 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій та зобов`язання провести виплату пенсії без обмеження її розміру за січень та лютий 2018 року відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба