Ухвала суду № 84070243, 05.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

05 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 816/42/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Клочка К.І., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі №816/42/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

23.04.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 19.04.2019 про визнання, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, протиправними дій та бездіяльності Управління Міністерства внутрішніх справ України (надалі - УМВС) в Полтавській області - відповідача у справі №816/42/16 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 20.08.2018.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 повідомляє про протиправні дії та бездіяльність УМВС в Полтавській області щодо неналежного виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №816/42/16 в частині покладеного судом зобов`язання здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 06.11.2015 по дату поновлення на посаді.

На підтвердження обставин неналежного виконання рішення суду заявник стверджує, що 20.08.2018 виконавчий лист у даній справі був пред`явлений для примусового виконання. На даний час виконавче провадження за №57018529 є закінченим відповідно до постанови державного виконавця від 30.01.2019.

Зважаючи на те, що станом на 31.01.2019 на його особовий картковий рахунок здійснено безготівкове зарахування грошових коштів лише в сумі 52353,90 грн, тоді як належна до виплати сума без індексації складає 93671,66 грн, ОСОБА_1 вважає, що на даний час рішення суду не виконано з огляду на наявність боргу відповідача, а виконавче провадження завершено протиправно.

Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 суд встановив наступне.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р. по справі № 816/42/16 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та в частині стягнення судових витрат у сумі 1612,71 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов в цій частині задоволено частково. Зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання, затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області починаючи з 06.11.2015 року. Зобов`язано управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 06.11.2015 року по дату поновлення на посаді.

15.03.2018 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №816/42/16 про зобов`язання управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 06.11.2015 року по дату поновлення на посаді.

Постановою cтаршого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №57018529 від 20.08.2018 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №816/42/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом від 11.01.2018, про зобов`язання управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 06.11.2015 року по дату поновлення на посаді.

Згідно наданого відповідачем розрахунку суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 20.08.2018 згідно з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №816/42/16 ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 20.08.2018 в сумі 62718 грн. 38 коп., виходячи з грошового забезпечення 1875 грн. 26 коп. Із вищевказаної суми утримано податок з доходів фізичних осіб (18%) в сумі 9567 грн. 21 коп. та військовий збір (1,5%) в сумі 797 грн. 27 коп. Зазначено, що ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 20.08.2018 було виплачено в сумі 52353 грн. 90 коп.

30.01.2019 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмаслом М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №57018529, якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №816/42/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом від 11.01.2018, про зобов`язання управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 06.11.2015 року по дату поновлення на посаді закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з наданням до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області підтверджуючої документації виконання рішення суду, а саме, платіжного доручення №9 від 29.01.2019, яким здійснено виплату стягувачу за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 не погодився із вищезазначеним розрахунок середнього заробітку і звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

В рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Як вже зазначалося судом, при виконанні постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №816/42/16 ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 20.08.2018 в сумі 62718 грн. 38 коп., виходячи із середньомісячного грошового забезпечення 1875 грн. 26 коп.

Разом з тим, як вбачається з довідки УМВС України в Полтавській області № 4/2685 від 04.09.2019, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 перед його звільненням 06.11.2015, розраховане у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, складає 2184,54 грн, а середньоденне 71,62 грн.

Таким чином, відповідачем помилково обчислено суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка підлягає виплаті заявнику.

При цьому, твердження заявника про те, що його середньомісячна заробітна плата згідно довідки Кременчуцького відділу поліції № 1584/115/107/04-2016 від 17.02.2016 має складати 2802, 34 грн. є також помилковим, оскільки згідно з підпунктом б пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством України не враховуються одноразові виплати.

Між тим, аналізуючи довідки УМВС України в Полтавській області № 4/2685 від 04.09.2019 та Кременчуцького відділу поліції № 1584/115/107/04-2016 від 17.02.2016 слід дійти висновку, що у жовтні 2015 року ОСОБА_1 крім заробітної плати було виплачено одноразову виплату.

За таких обставин, дії УМВС України в Полтавській області щодо виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 816/42/16 в частині зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 06.11.2015 по 20.08.2018 є протиправними.

Відтак, заява ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - відповідача у справі № 816/42/16 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 20.08.2018 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись приписами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем положень статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили, що є підставою для постановлення окремої ухвали і направлення її до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Разом з тим, вимоги заявника про зобов`язання УМВС України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, оскільки статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку якої звернувся до суду ОСОБА_1 , врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, тобто, перевірки судом правомірності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду. Зазначена процедура не передбачає повноважень суду, який здійснює судовий контроль, зобов`язувати відповідача вчинити певні дії, змінювати чи встановлювати порядок чи спосіб виконання судового рішення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 816/42/16 вже було зобов`язано УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу і повторно зобов`язувати відповідача вчинити ці дії суд не має повноважень.

За викладених обставин заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 19.04.2019 про визнання протиправними дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі №816/42/16 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - відповідача у справі № 816/42/16 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 20.08.2018.

Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме невиконанню постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 року у справі № 816/42/16 в частині зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 06.11.2015 року по дату поновлення на посаді.

Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області протягом тридцяти календарних днів з дня отримання окремої ухвали надати відповідь до Полтавського окружного адміністративного суду про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.

В іншій частині заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Копію ухвали направити заявнику та Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Суддя К.І. Клочко