Рішення № 84070110, 31.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 р. № 400/1257/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Залуцької Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 про:визнання протиправним і скасування абзаців 6 та 7 пункту 2 наказу від 12.11.2018 № 718; визнання протиправним і скасування наказу від 07.03.2019 № 31-дс,

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом (арк. спр. 81-87), що містив вимоги:

визнати протиправними та скасувати абзаци 6 та 7 пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС або відповідач) від 12.11.2018 № 718 про оголошення зауваження за «неналежне виконання службових обов`язків, організацію роботи підлеглих у частині забезпечення надходжень у погашення заборгованості з єдиного внеску у вересні 2018 року, що призвело до невиконання зазначеного індикативного показника»;

визнати протиправним та скасувати наказ ДФС від 07.03.2019 № 31-дс про оголошення заступнику начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі – Головне управління) ОСОБА_1 догани за «неналежне виконання посадових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема погашення боргу».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що при прийнятті оскаржуваних наказів ДФС не дотрималась вимог Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (надалі – Закон № 889). Крім того, на думку ОСОБА_1 , відповідач не довів факт неналежного виконання позивачем посадових обов`язків.

У відзиві (т. спр. 1, арк. 156-164, 169-178) ДФС доводи позовної заяви заперечила.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

В судовому засіданні позивач і його представник вимоги адміністративного позову підтримали, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов`язав відповідача подати належним чином засвідчені копії всіх документів, що стали підставою для видання оскаржуваних наказів; належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами.

Перелік поданих ДФС доказів міститься на арк. 178 т. 2 справи.

Як встановлено судом, наказом ДФС від 17.02.2016 № 378-о ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника начальника Головного управління. Відповідно до абзацу третього пункту 2 частини другої статті 6 Закону № 889, ця посада віднесена до категорії «Б» посад державної служби.

Згідно з наказами Головного управління від 24.04.2018 № 907 «Про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДФС у Миколаївській області» (т. спр. 3, арк. 44-46), від 11.09.2018 № 2002 «Про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДФС у Миколаївській області» (т. спр. 3, арк. 48-50), у вересні 2018 року позивач керував роботою, зокрема, управління погашення боргу Головного управління.

09.10.2018 директор Департаменту погашення боргу ДФС направив до Директора організації роботи Служби лист № 2113/99-99-17-02-18 «Про надання пропозицій до проекту наказу за підсумками роботи у вересні 2018 року» (надалі – Лист від 09.10.2018, т. спр. 2, арк. 224).

У Листі від 09.10.2018 зазначено, що «… індикативний показник із надходжень по єдиному соціальному внеску зокрема не виконано ГУ ДФС у Миколаївській (91,6 %) та Харківській (93,3 %) областях. Зазначене стало наслідком в тому числі неналежної організації роботи зі стягнення ЄСВ, так по ГУ у Миколаївській області при загальній сумі заборгованості без банкрутів 257,8 млн грн. надходження від заходів склали лише 3,7 млн грн. (1,3 %) … при цьому зазначені ГУ майже не користуються своїм правом звернення до ДВС з відповідними поданнями на заборону виїзду за кордон боржникам або посадовим особам підприємств боржників, направлено з початку року всього 36 … звернень до ДВС … при цьому результат відсутній …».

З урахуванням цього, директор Департаменту погашення боргу висловив у Листі від 09.10.2018 пропозицію «… заступнику начальника ГУ ДФС у Миколаївській області Ангелову за неналежне виконання службових обов`язків, організацію роботи підлеглих в частині забезпечення надходжень в погашення заборгованості з єдиного соціального внеску що призвело до невиконання індикативних показників …» оголосити догану.

Листом від 31.10.2018 № 33839/7/99-99-17-03-17 (т. спр. 2, арк. 227) директор Департаменту погашення боргу ДФС звернувся до начальника Головного управління з приводу забезпечення «… до 31 жовтня надання … Ангеловим … пояснення на ім`я в.о. Голови ДФС Власова О.С. …».

31.10.2018 позивач подав пояснення (т. спр. 2, арк. 229), в яких не заперечив інформацію щодо невиконання індикативних показників за вересень 2018 року, проте зазначив, зокрема, що індикативні показники з ЄСВ за 9 місяців 2018 року були виконані на 101,5%. Також ОСОБА_1 виклав обставини, що, на його думку, свідчать про наявність об`єктивних перешкод у погашенні податкового боргу з ЄСВ.

На підставі Листа від 09.10.2018 та пояснень ОСОБА_1 від 31.10.2018 ДФС пунктом 2 наказу (абзаци 6 та 7) від 12.11.2018 № 718 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у вересні 2018 року» (надалі – Наказ № 718, т. спр. 1, арк. 88-101), з посиланням на пункт 1 частини першої статті 66 Закону № 889, оголосила позивачу зауваження за «… неналежні виконання службових обов`язків, організацію роботи підлеглих у частині забезпечення надходжень у погашення заборгованості з єдиного внеску у вересні 2018 року, що призвело до невиконання зазначеного індикативного показника …».

Згідно з наказом Головного управління від 25.10.2018 № 518-в, з 12.11.2018 по 30.11.2018 ОСОБА_1 перебував у відпустці (т. спр. 1, арк. 140).

Доказів ознайомлення позивача з Наказом № 718 відповідач не надав.

Відповідно до наказу ДФС від 12.10.2018 № 659, в період з 22.10.2018 по 02.11.2018 робоча група працівників органів ДФС провела перевірку Головного управління «… з метою вивчення стану організації роботи з питань вжиття заходів з погашення податкового боргу, застосування заходів впливу до платників, що мають борг (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та застосування до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, та з інших питань …», результати якої оформила атом від 02.11.2018 № 1161/99-99-06-01-02-20 (надалі – Акт, т. спр. 1, арк. 179-247, т. спр. 2, арк. 1-198).

30.11.2018 керівник Департаменту внутрішнього аудиту ДФС направила керівнику ДФС доповідну записку (№ 1292/99-99-06-01-02-20), в якій стисло виклала інформацію з Акта та висловила пропозиції: «… з метою поліпшення стану організації роботи територіальних органів ДФС у Миколаївській області, а також посилення відповідальності посадових осіб за виконання покладених службових обов`язків, вважала би за доцільне зобов`язати керівництво ГУ ДФС у Миколаївській області забезпечити усунення виявлених перевіркою недоліків, порушень вимог чинного законодавства, недопущення їх у подальшій роботі та вжиття відповідних заходів впливу, у тому числі шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень стосовно посадових осіб, якими допущено виявлені перевіркою порушення та недоліки …» (надалі – Доповідна записка, т. спр. 1, арк. 127-134).

Реакцією керівника ДФС на Доповідну записку було доручення (від 05.12.2018 № 175/99-99-01-25д(06), надалі – Доручення, т. спр. 1, арк. 135-136), підпунктом 4.1 пункту 4 якого директор Департаменту внутрішнього аудиту ДФС була зобов`язана направити «… матеріали до Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС, передбачені ст. 73 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», стосовно заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області Ангелова О.Л. …».

07.12.2018 керівник Департаменту внутрішнього аудиту ДФС направила до Головного управління лист № 38090/7/99/06-01-02-17 «Про надання пояснень та матеріалів» (т. спр. 1, арк. 126), в якому, з посиланням на «… ініційоване питання порушення дисциплінарного провадження стосовно … Ангелова …», зобов`язала Головне управління не пізніше 13.12.2018 забезпечити надання, зокрема пояснень позивача на ім`я Голови ДФС, а також його безпосереднього керівника та інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного стягнення.

12.12.2018 начальник Головного управлення направив керівнику Департаменту внутрішнього аудиту ДФС лист № 5646/8/14-29-17-16 (т. спр. 1, арк. 42), до якого додав свої пояснення, пояснення ОСОБА_1 , характеристику на ОСОБА_1 та біографічну довідку позивача (арк. спр. 43-61).

У поясненнях від 12.12.2018 (т. спр. 1, арк. 46) позивач зазначив, зокрема, що у Доповідній записці не конкретизовано, в чому саме полягає дисциплінарний проступок, коли він був вчинений тощо. Крім того, ОСОБА_1 заперечив свою причетність до певних подій, вказаних у Доповідній записці, та зауважив, що притягнення до дисциплінарної відповідальності є законним у тому випадку, коли дотримані встановлені частиною п`ятою статті 74 Закону № 889 строки.

Пояснення начальника Головного управління від 12.12.2018 (т. спр. 1, арк. 45) за змістом майже не відрізняються від пояснень позивача. Додатково начальник Управління вказав, що «… у зазначеній доповідній записці переписано перелік порушень, виявлених актом перевірки … від 02.11.2018 … ГУ ДФС у Миколаївській області направлено зауваження до цього акту листом від 06.11.2018 … В доповідній наші зауваження не враховано …».

У «Додаткових поясненнях до відзиву на адміністративний позов» ( т. спр. 1, арк. 169-178) ДФС зазначила, що зауваження Головного управління до Акту «… були розглянуті у встановленому порядку …».

Доказів на підтвердження цього факту суду не надано.

22.12.2018 посадові особи ДФС склали «Акт про ненадання пояснень» (№ 1416/99-99-06-01-02-20, надалі – Акт про ненадання пояснень, т. спр. 2, арк. 223), в якому, зокрема, вказано: «… за результатами тематичної перевірки стану організації роботи ГУ ДФС у Миколаївській області, ініційовано питання порушення дисциплінарного провадження стосовно … ОСОБА_1 Для забезпечення вимог ст. 73 Закону України «Про державну службу», з метою формування дисциплінарної справи, до Головного управління ДФС у Миколаївській області направлено лист від 07.12.2018 № 38090/7/99-99-06-01-02-17. Станом на 22.12.2018 пояснення інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не надано …».

Також, у зазначених вище «Додаткових поясненнях …» ДФС вказала, що «… не засіданні Дисциплінарної комісії ДФС, яке відбулось 21.01.2019, було відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 …».

Відповідне рішення у матеріалах справи відсутнє.

Листом від 25.01.2019 № 2377/7/99-99-00-ДК-17 (т. спр. 1, арк. 39-40) голова дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС повідомила позивача про відкриття дисциплінарного провадження стосовно нього за фактом неналежного виконання посадових обов`язків та запропонувала «… надати особисті пояснення щодо обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі …».

Листом від 28.01.2019 № 421/8/14-29-01-03-09 (т. спр. 1, арк. 41) позивач повідомив голову дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС (надалі – Комісія) про те, що пояснення були надані 12.12.2018, а також висловив намір взяти участь у засіданні Комісії.

Листом від 30.01.2019 № 2827/7/99-99-00-ДК-17 (т. спр. 1, арк. 137-138) голова Комісії повідомила ОСОБА_1 про те, що чергове засіданні Комісії «… відбудеться орієнтовано 7 лютого 2019 року …».

Наказом Головного управління від 01.02.2019 № 19-К позивач був відряджений до міста Києва для участі у черговому засіданні Комісії.

Доказів того, що 07.02.2019 відбулось, як стверджував відповідач у «Додаткових поясненнях …» чергове засідання Комісії, матеріали справи не містять.

Крім вказаних вище документів, матеріали дисциплінарної справи, що їх надав відповідач, містять: не підписану інформаційну довідку (т. спр. 2, арк. 216-220), не підписаний висновок від 21.02.2019 про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (надалі – Висновок, т. спр. 2, арк. 211-215), подання керівнику ДФС за підписом голови Комісії (від 26.02.2019 № 305/99-99-00-ДК-18, надалі – Подання, т. спр. 2, арк. 210) з рекомендацією застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно з викладеним у Поданні «… за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання від 21.02.2019 № 3) у діях заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_3 О. виявлено вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків …».

Вказаний вище протокол засідання Комісії від 21.02.2019 № 3 відповідач суду не надав.

Наказом від 07.03.2019 № 31-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (надалі – Наказ № 31-дс, т. спр. 1, арк. 25-31). Згідно з цим наказом, позивачу було оголошено догану за «… неналежне виконання посадових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема погашення боргу, чим не дотримано Положення про Головне управління ДФС у Миколаївській області в частині незабезпечення повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов`язків, що призвело до порушення вимог чинних нормативно-правових актів та ненадходження до бюджету належних платежів, а саме: зменшення в ІПК податкового боргу за ТОВ «Астера-Лайт», без підтвердних первинних документів та свідчить про ймовірне перекручення показників; направлення податкових вимог з порушенням терміну, а також зволікання з формуванням податкових вимог; порушення термінів реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі; незабезпечення роботи у частині формування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску та їх надсилання, ненаправлення (несвоєчасне направлення) до органів державної виконавчої служби вимог про сплату боргу за платниками єдиного внеску при виникненні або зростанні такого боргу тощо …».

Підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у Наказі зазначені: Акт, зауваження до Акта, Доповідна записка, Доручення, Подання, пояснення ОСОБА_3 від 12.12.2018.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у частині першій статті 64 Закону № 889, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку. Встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 65 Закону № 889 встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовим актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є дисциплінарним проступком.

Згідно з частиною третьою статті 65 Закону № 889, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Статтею 66 Закону № 889 визначені види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування; статтею 68 Закону № 889 – суб`єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення; у статті 69 Закону № 889 зазначені повноваження дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ; статтею 73 Закону № 889 встановлені вимоги до дисциплінарної справи; у статтях 74, 75, 76 Закону № 889 зазначено, якими правами користуються державний службовець під час застосування дисциплінарного стягнення; стаття 77 Закону № 889 містить вимоги щодо рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

При цьому, частинами другою та четвертою статті 74 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця; дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Таким чином, законним та обґрунтованим є притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, якщо у сукупності виконані такі умови:

1) встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця;

2) дотримання процедури дисциплінарного провадження, в тому числі забезпечення гарантованих прав державного службовця та належне формування дисциплінарної справи;

3) відповідність застосованого виду дисциплінарного стягнення дисциплінарному проступку;

4) застосування дисциплінарного стягнення в межах строків, встановлених Законом № 889.

З урахуванням частини другої статті 77, частини третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, саме відповідач мав довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідність прийнятих ним наказів критеріям, зазначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На думку суду, при виданні оскаржуваних наказів вказані вище умови не були виконані.

Так, дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (Наказ № 718), в порушення частини четвертої статті 74 Закону № 889, було застосовано під час перебування позивача у відпустці.

Частиною третьою статті 66 Закону № 889 встановлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого, зокрема, пунктом 2 частини другої статті 65 цього Закону (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Оголошення зауваження допускається у випадку недотримання державним службовцем правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до статті 75 Закону № 889, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмові пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Ця вимога не була дотримана.

Пояснення, що були надані ОСОБА_1 31.10.2018 (т. спр. 2, арк. 229) на Лист від 09.10.2018 (т. спр. 2, арк. 227), не є поясненнями з приводу вчиненого дисциплінарного проступку, оскільки у Листі від 09.10.2018 йдеться про виконання Головним управлінням індикативного показника з надходжень з єдиного соціального внеску та про неналежну організацію роботи зі стягнення ЄСВ.

Відповідач не надав суду жодного документа, яким встановлено персональну відповідальність заступника начальника Головного управління за результати діяльності цього управління, в тому числі за виконання індикативних показників.

Як вказано у статті 77 Закону № 889, у рішенні про накладення дисциплінарного стягнення, яке оформлюється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З урахуванням цих вимог, суд визнав, що Наказ № 718 ані за змістом, ані за формою не є рішенням суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки підставою для його видання був не факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а необхідність узагальнення показників роботи структурних підрозділів та територіальних органів ДФС.

На підставі викладеного суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування відповідної частини Наказу № 718.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання подання дисциплінарної комісії у державному органі.

Як вказано у частині третій статті 73 Закону № 889, подання дисциплінарної комісії є результатом розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Закону № 889, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідач не надав суду копії матеріалів дисциплінарної справи.

Як вказано вище, ДФС не подала суду доказів на підтвердження наявності підстав для відкриття дисциплінарного провадження, не були надані також протоколи, на яких послався відповідач у «Додаткових поясненнях …» (від 21.01.2019, від 21.02.2019), а надані інформаційна довідка (т. спр. 2, арк. 216-220) та Висновок (т. спр. 2, арк. 211-215) не підписані.

Крім того, ДФС не повідомила суд, яке рішення прийняла дисциплінарна комісія на засіданні 07.02.2019 (на якому ОСОБА_1 був присутній та надав пояснення), та з яких причин дисциплінарну справу не було розглянуто 07.02.2019.

Статтею 76 Закону № 889 встановлено, що державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Для реалізації цього права державний службовець мав бути повідомлений про завершення формування дисциплінарної справи та, відповідно, про наявність висновку.

Доказів відповідного повідомлення ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд визнав, що відповідач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами дотримання процедури дисциплінарного провадження.

Суд погодився з позивачем в тому, що керівник ДФС не дотримався вимог статті 75 Закону № 889, оскільки доказів звернення до позивача з приводу надання пояснень (що надаються не дисциплінарній комісії, а безпосередньо перед накладенням дисциплінарного стягнення, після того, як суб`єкт призначення отримав подання дисциплінарної комісії) відповідач не надав.

Крім того, суд зауважив, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності не були дотримані вимоги частини третьої статті 65 Закону № 889, що непрямо підтвердив відповідач у «Додаткових поясненнях …»: «… в описовій частині наказу № 31-ДС про притягнення є періоди, що підпадають під дисциплінарні проступки по яких не минув термін притягнення до відповідальності …».

Позивач, в якості однієї з підстав для визнання протиправним та скасування Наказу № 31-дс, вказав на те, що дисциплінарне провадження мала здійснювати дисциплінарна комісія Головного управління, оскільки, згідно з частиною другою статті 2 статті 69 Закону № 889, дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. На думку ОСОБА_1 , у зазначеній нормі йдеться про керівника державної служби у Головному управлінні.

Суд з позивачем не погодився. Дійсно, норми Закону № 889 в цій частині не є достатньо чіткими, проте тлумачення позивача, на думку суду, є помилковим.

Так, ОСОБА_1 був призначений на посаду наказом ДФС. Отже, суб`єктом призначення (державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади) є ДФС (державний орган).

Керівником державної служби у державному органі, посади керівників яких належать до посад державної служби, згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Закону № 889, є керівник відповідного органу.

Відповідно, зазначені у частині другій статті 69 Закону № 889 слова «керівник державної служби у кожному державному органі» в даному випадку необхідно розуміти як керівник державної служби у ДФС».

Частиною шостою статті 77 Закону № 889 встановлено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Суд зауважив, що відповідач не надав доказів дотримання цієї норми, проте, таке недотримання не впливає на оцінку судом правомірності самих наказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів законність та обґрунтованість прийнятих ним наказів, що є підставою для задоволення позову.

На підтвердження заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу (1 500 грн.) позивач надав: договір від 16.04.2019 № 16 про надання правової допомоги (т. спр. 1, арк. 148), ордер від 24.04.2019 серія МК № 137800 (т. спр. 1, арк. 149), додатковий договір від 14.05.2019 (т. спр. 1, арк. 160), попередній розрахунок судових витрат із зазначенням робіт/послуг (т. спр. 1, арк. 151).

Відповідач клопотання про зменшення суми витрат не заявив.

Судові витрати (сплачений позивачем судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) розподіляються відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом стягнення відповідних сум за рахунок бюджетних асигнувань ДФС.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати абзаци 6 та 7 пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 12.11.2018 № 718 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у вересні 2018 року» в частині оголошення зауваження ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 07.03.2019 № 31-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1536,80 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 24.04.2019 № 0.0.1336057250.1, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Дата підписання та оформлення

рішення суддею 05 вересня 2019 року