Рішення № 84053618, 30.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3949/19

Справа №760/2126/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т. Г.

при секретарі: Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути заборгованість за кредитним договором №622 від 24.10.2006 року за період з 31.12.2014 року по 31.01.2015 року в сумі 138600,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.10.2006 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №622, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 600000 доларів США, терміном до 24.10.2008 року, за плату в розмірі 13% річних.

21.06.2006 року між сторонами укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору №622 від 24.10.2006 року, згідно п. 1 якої Банк надає Позичальнику транш кредиту в сумі 200 000 дол. США.

Додатковою угодою №2 до Договору, укладеною 27.11.2006 року, згідно п.1 якої Банк надає Позичальнику транш кредиту в сумі 28 700 дол. США.

Додатковою угодою №3 до Договору, укладеною 26.08.2008 року, згідно п.1 сторони домовилися викласти п.1.1.3. Договору №622 від 24.10.2006 року в наступній редакції: «Плата за користування кредитом: 16% річних».

Додатковою угодою №4 до Договору, укладеною 21.10.2008 року, згідно п.1 пункт 1.1.2. кредитного договору №622 від 24.10.2006 року викласти в наступній редакції: термін користування кредитом: до 16 год. 00 хв. 24 серпня 2009 року.

ОСОБА_1 було видано 228 700 дол. США, отже банк виконав покладені на себе зобов`язання в повному обсязі, а відповідач в свою чергу зобов`язався повернути кредит до 24.08.2009 року.

Позивач вказує, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту у розмірі 1620311,20 грн., заборгованості по відсотках 327662,65 грн., пені 102066,24 грн. а всього 2 050 040 грн. 00 коп.

У процесі виконавчого провадження між сторонами 11.09.2012 року була укладена мирова угода, яка булла визнана ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18.09.2012 року.

Проте, починаючи з 22.12.2014 року відповідач свої зобов`язання за мировою угодою не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 05.05.2018 року становить 614518,04 грн.

При цьому, позивач просить стягнути заборгованість за період з 31.12.2014 року по 31.01.2015 року в сумі 138600,00 грн., що є його правом.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.02.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії рішення Обухівського районного суду Київської області від 13.03.2019 року, копії рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року та копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2017 року.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Встановлено, що 24.10.2006 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 622, на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання згідно п 1.1.3. плата за користування кредитом 13% річних.

21.06.2006 року між сторонами укладена Додаткова угода №1 до Кредитного договору №622 від 24.10.2006 року, згідно п. 1 якої Банк надає Позичальнику транш кредиту в сумі 200 000 дол. США.

Додатковою угодою №2 до Договору, укладеною 27.11.2006 року, згідно п.1 якої Банк надає Позичальнику транш кредиту в сумі 28 700 дол. США.

Додатковою угодою №3 до Договору, укладеною 26.08.2008 року, згід п.1 сторони домовилися викласти п.1.1.3. Договору №622 від 24.10.2006 року в наступній редакції: «Плата за користування кредитом: 16% річних».

Додатковою угодою №4 до Договору, укладеною 21.10.2008 року, згідно п.1 пункт 1.1.2. кредитного договору №622 від 24.10.2006 року викласти в наступній редакції: термін користування кредитом: до 16 год. 00 хв. 24 серпня 2009 року.

10.02.2011 року рішенням Солом`янського районного суду м. Києва стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість по кредиту у розмірі 2 050 040 грн. 00 коп. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист.

11.09.2012 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження № 31436807 була укладена мирова угода про закінчення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-723 від 28.07.2011 року, виданого Солом`янським районним судом м. Києва у справі № 2-273/2011.

Відповідно до умов вищевказаної угоди відповідач зобов`язався у строк з вересня 2012 року до вересня 2017 року включно повернути позивачу залишок боргу в сумі 922 518,04 грн. у готівковій формі на транзитний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 3810537, код ЄДРПОУ 19017842, а стягував прийняти грошові кошти у сумі не менше ніж 15 400,00 грн. щомісяця.

Відповідно до ст.175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ст.372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18.09.2012 року визнано мирову угоду укладену 11.09.2012 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № 31436807 на умовах: боржник зобов`язався у строк до вересня 2017 року включно повернути стягувачу залишок боргу в сумі 922518,04 грн. на транзитний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 3810537, код ЄДРПОУ 19017842, а стягував прийняти грошові кошти у сумі не менше ніж 15 400,00 грн. щомісяця. Погашення боргу може здійснюватись іншими незабороненим законодавством України способом ніж передбаченим мировою угодою, лише за попереднім письмовим погодженням сторін. Ані боржник, ані стягувач не можуть здійснювати жодні дії, які є, чи можуть розцінюватися як заходи, що суперечать умовам виконання зобов`язань за даною мировою угодою або затягують чи унеможливлюють хід її виконання. У разі якщо боржник не виконає мирової угоди до вересня 2017 роу стягувач має право вимагати стягнення усієї неповерненої суми боргу.

Відповідно до умов мирової угоди відповідач у період з вересня 2012 року по грудень 2014 року здійснював готівкові платежі за реквізитами вказаними у мировій угоді, загальна сума платежів становить 431 200,00 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 №63 з 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.02.2018 №474 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» на два роки з 20.03.2018 по 19.03.2020 включно.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2017 року, в задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди відмовлено.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року, яке набрало законної сили встановлено, що позивач, в зв`язку з ліквідацією банку, змінивши на початку 2015 року реквізити банку, не повідомив відповідачу нові реквізити для оплати за кредитним договором та виконання мирової угоди чим порушив умови мирової угоди, в зв`язку з чим не можна вважати винним відповідача в утворенні заборгованості перед банком.

Крім того, за умовами мирової угоди від 11.09.2012 року право стягувача вимагати повернення усієї суми боргу в разі невиконання боржником мирової угоди встановлено вересень 2017 року, а позивач звернувся з такими вимогами в червні 2016 року тобто до настання строку виконання мирової угоди.

Рішенням Обухівського районного суду м. Києва від 13.03.2019 року у задоволенні позову ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

З вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови у позові були встановлені обставини справи у рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі не доведено наявність заборгованості за відповідачем перед позивачем за кредитним договором № 622 від 24.10.2006 року за період 31.12.2014 року по 31.01.2015 року, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя