Рішення № 84047560, 12.08.2019, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1208547/642/18

Провадження №2/547/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Совєтовій І.І.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що батько позивача за життя придбав на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.1992 року вказану квартиру, не здійснивши після цього реєстрацію свого права власності на неї у передбаченому законом порядку. Постановою нотаріуса від 04.06.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало його батькові з підстави відсутності правовстановлюючого документа на підтвердження набуття спадкодавцем права власності на квартиру, як нерухоме майно. За вказаних обставин позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права на квартиру АДРЕСА_1 , від якого залежить реалізація його прав, як спадкоємця за законом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, прохав суд їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області не з’явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень проти їх задоволення (а.с.41).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом його про народження (серії НОМЕР_1 ), виданим 16.01.1962 року Оболонською сільською радою Оболонського району Полтавської області, де в рядку батько вчинено запис « ОСОБА_2 » (а.с.9).

Відповідно до договору купівлі-продажу №9 від 27.05.1992 року, укладеного між Семенівським ремонтно-транспортним підприємством в особі керуючого Юрова Ю.В., як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, останній придбав квартиру, що складається з однієї кімнати, загальною площею 44 кв.м. та житловою площею 33 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 (а.с.13).

Як вбачається із записів в обліковій картці об’єкта погосподарського обліку №7 (витягу з погосподарської книги), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , власником квартири є ОСОБА_2 , а роком побудови об’єкта нерухомості є 1958 рік (а.с.11-12).

Згідно довідки №1125, виданої 23.05.2018 року виконавчим комітетом Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, ОСОБА_2 був зареєстрований та до дня смерті проживав по АДРЕСА_3 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ), виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Семенівського районного управління юстиції Полтавської області, батько позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Оболонь Семенівського району Полтавської області у віці 72 років (а.с.8).

Відповідно до інформаційної довідки №3 від 16.05.2018 року, виданої фізичною особою-підприємцем, експертом з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.14).

Постановою державного нотаріуса Семенівської державної нотаріальної контори Полтавської області Погрібної С.С. від 04.06.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю наданого нотаріусу правовстановлюючого документа, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (а.с.5).

Судом по справі також встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою 09.03.2006 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи, заведеної 20.03.2006 року на майно померлого ОСОБА_2 державним нотаріусом Семенівської державної нотаріальної контори (а.с.29-30).

На підставі викладеного, з урахуванням засад змагальності та диспозитивності, суд вирішуючи спір на підставі наявних у справі доказів та відповідно до приписів ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Квартирою, як об`єктом права власності, є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (ч.1 ст.382 ЦК України). Згідно положень ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1269, ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.ч.1, 3 ст.1296 ЦК України). На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом, який прийняв спадщину після смерті свого батька, як спадкодавця, до суду з позовом про визнання за ним права власності на нерухоме майно, що було набуте його батьком за життя на підставі правочину та постійно перебувало у його володінні та користуванні, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право позивача на оформлення спадкових прав підлягає судовому захисту. Відповідно до роз’яснень п.3.1, викладених в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. При вирішенні спору, суд також враховує положення законодавства, яке регулювало виникнення права власності спадкодавця ОСОБА_2 на нерухоме майно, з урахуванням дати укладення ним договору купівлі-продажу квартири від 27.05.1992 року, зокрема, «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року, яка втратила чинність 13.12.1995 року (далі - Інструкція від 31.01.1966 року), та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, яка втратила чинність 07.07.1994 року (далі - Інструкція від 31.10.1975 року). Так, за змістом п.1 Розділу І Інструкції від 31.01.1966 року реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Тобто у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна в сільській місцевості не проводилась. Разом з тим, відповідно до п.62 Інструкції від 31.10.1975 року, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, могли бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Таким чином, з урахуванням викладеного, а також того, що обов’язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ могла здійснюватись на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції від 31.01.1966 року), а записи в погосподарських книгах, як особливій формі статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, суд приходить до висновку про належність наданого позивачем письмового доказу у виді витягу з погосподарської книги щодо об’єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно у виді квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується наявністю фактичних та правових підстав виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна: договору купівлі-продажу №9 від 27.05.1992 року; витягу із погосподарської книги про те, що вказана квартира належала спадкодавцеві ОСОБА_2 ; технічного паспорту на квартиру; постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.06.2018 року. Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із вимог діючого законодавства України та необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення ним спадкових прав у нотаріальному порядку. Щодо стягнення з відповідача по справі Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого ним судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивачем в судовому засіданні зазначено про відсутність у нього наміру стягувати з відповідача судові витрати у виді сплаченого ним судового збору. Відповідно до роз’яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при пред’явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки. З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору, що становить 711 грн. 09 коп.. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, у позивача відсутні, про що останній зазначив під час розгляду справи по суті. Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,3 кв.м та житловою площею 22,6 кв.м., позначену в технічному паспорті літерою «А-1», з огорожею, позначеною в технічному паспорті літерою «№1», які належали ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого ним судового збору в сумі 711 грн. 09 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Оболонська сільська рада Семенівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Позена, буд.№1/2 с.Оболонь Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38230, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22543563.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Повне рішення суду складено 16 серпня 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова