Рішення № 84042591, 28.08.2019, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№340/133/19

Провадження № 2/340/114/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів та стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача пені за несплату аліментів в розмірі 39250 грн. та стягнення аліментів на дитину яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно і до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.10.2005 стягувалися на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 250,00 грн. Однак, відповідач призначений рішенням суду розмір аліментів не сплачував, а тому в нього виникла заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 39250,00 грн. Оскільки, відповідач заборгованість зі сплати аліментів на час звернення з позовом до суду не погасив, а тому вона має право на отримання пені нарахованої на заборгованість зі сплати аліментів в сумі 39250,00 грн.

Крім того, син ОСОБА_4 досяг поволіття та навчається на 1-му курсі денної форми за державним замовленням на механіко-технологічному факультеті Національного університету біоресурсів і природокористування України в м. Києві у зв`язку із чим потребує додаткових коштів на навчання. Вона не в змозі самостійно забезпечити сина всім необхідним у період його стаціонарного навчання у закладі вищої освіти, який розташований на великій відстані від дому, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2019 позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

На підставі ухвали суду від 21.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.07.2019 розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялась у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлявся через відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Ухвалою суду від 28.08.2019 постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх в сукупності, суд задовольняє позов з таких підстав.

На підставі рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.10.2005 року (а.с.19) стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 250,00 грн. на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення сином повноліття.

Як вбачається з свідоцтв про зміну імені серія НОМЕР_1 від 18.10.2017, серія НОМЕР_2 від 28.02.2015 (а.с.12,13) вбачається, що Верховинським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ в Івано-Франківській області внесено зміни в прізвища дитини ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_5 на прізвище " ОСОБА_7 ".

Згідно довідки вих. №1242/12.6-26 від 02.11.2018 виданої Косівським районним відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області (а.с.23) заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття, станом на 31.10.2018, становить 39250,00 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки судом безспірно встановлено факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті аліментів перед позивачем, і жодних доказів поважності причин несплати такої, відповідачем суду не представлено, а тому суд вважає доведеною вину відповідача у несплаті аліментів та відповідно настання відповідальності за виникнення заборгованості по сплаті такої.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність нарахування пені відповідно до ст.196 СК України на суму заборгованості по аліментам.

Згідно із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановою від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч. 1 ст. 196 СК України суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.

Враховуючи, що загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати відповідачем аліментів на утримання дитини становить 53450,00 грн, тобто перевищує 100 % заборгованості по даному аліментному зобов`язанню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в межах наявної заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 39250,00 гривень.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів на дитину яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно і до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_3 досяг повноліття, у зв`язку із чим стягнення аліментів за рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.10.2005 року припинено.

Однак, ОСОБА_3 продовжує навчатися на 1-му курсі денної форми за державним замовленням на механіко-технологічному факультеті Національного університету біоресурсів і природокористування України в м. Києві, термін закінчення навчання 30.06.2022, що стверджується довідкою з місця навчання за вих.№311 від 17.12.2018 (а.с.18).

У відповідності до ч.1 та 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до роз`яснень у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За таких обставин, оскільки встановлено, що ОСОБА_4 будучи сином відповідача ОСОБА_2 , на даний час досяг повноліття, але не досяг 23 річного віку, продовжує навчатися після досягнення повноліття, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги, а тому враховуючи обов`язок батька брати участь в утриманні своєї дитини, позовні вимоги про стягнення аліментів на повнолітню дитину до завершення навчання, але не далі, як досягнення 23 річного віку є підставними.

А тому, враховуючи стан здоров`я відповідача, його матеріальне становище та наявність на утриманні інших осіб, а також стан здоров`я, матеріальне становище, потреби повнолітньої дитини, її вік та можливість залучення власних коштів для оплати навчання, обов`язку матері брати участь в утриманні повнолітньої дитини на період навчання, мінімальний гарантований державою розмір аліментів визначений ч.2 ст.182 СК України, суд приходить до переконання, що достатнім розміром аліментів, який забезпечить гармонійний розвиток ОСОБА_4 є 1000,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму (у зв`язку із досягнення дитиною повноліття застосовується загальний показник), які слід стягувати з відповідача на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися щомісячно та до завершення його навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України в м. Києві, але не дальше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 39250 гривень 00 копійок (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень нуль копійок).

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період його навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень 00 копійок (одна тисяча гривень нуль копійок), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму (у зв`язку із досягнення дитиною повноліття застосовується загальний показник), які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 14.03.2019 та до завершення ОСОБА_4 навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України в м. Києві, але не дальше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесять вісім гривень сорок копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 на період його навчання в твердій грошовій сумі, в межах суми платежу за один місяць, в розмірі 1000,00 гривень (однієї тисячі гривень нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 області, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 Косівського району АДРЕСА_4 Івано АДРЕСА_5 Франківської області.

Повний текст рішення суду складено 05 вересня 2019 року.

Суддя: Бучинський А.Б.