Ухвала суду № 84040466, 05.09.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3565/17

Провадження № 1-кп/0203/95/2019

У Х В А Л А

іменем України

05.09.2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої-судді – Васіної Л.А.,

при секретарі – Труновій К.О.,

за участю:

прокурора – Васильєвої М.В.

захисника – Тафінцева К.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінальних проваджень, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2017 р. за № 12017040030002281, 29 квітня 2017 р. за № 12017040030001130 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, –

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалася на те, що на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Захисник Багірова З ОСОБА_2 – ОСОБА_3 заперечував проти клопотання прокурора про продовження відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, захисник в судовому засіданні подав клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, оскільки вина обвинуваченого не доведена, слухання справи продовжується вже понад два роки, останній має місце мешкання. Крім того, на даний час вже допитані три потерпілих та два свідка, явку інших свідків в судові засідання сторона обвинувачення не має можливості забезпечити, внаслідок чого судові засідання відбуваються лише для того, щоб продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому. Ризик ймовірної можливості переховування обвинуваченого не доведений стороною обвинувачення, оскільки відсутність місяця реєстрації в м.Дніпрі у ОСОБА_1 не є підтвердженням існування цього ризику.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав доводи захисника та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час.

Заслухавши учасників судового процесу, думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши сторони, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню та ОСОБА_4 З. ОСОБА_5 необхідно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки не має підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 буде перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, переховуватися від суду, знищувати, сховувати або спотворювати будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Змінюючи запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує та оцінює сукупність всіх обставин кримінального провадження, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці постійного проживання, у тому числі репутацію обвинуваченого.

При цьому суд, враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, осіб обвинувачених та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Згідно з ч.1 ст.181 КПК домашній арешт полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Приймаючи до уваги також інші обставини передбачені ст.178 КПК України, та оцінивши їх у сукупності суд вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, буде достатнім та дозволить забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 131, 132, 176 -178, 181, 183, 202, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строку тримання під вартою залишити без задоволення.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на період з 23.00 годин до 06.00 год. ранку наступної доби строком на 2 місяці, тобто до 05 листопада 2019 включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду в період часу з 22 год. вечора до 06 год. ранку наступної доби, а також крім невідкладних випадків, пов`язаних із зверненням за медичною допомогою чи для відвернення ризику для життя, а також явки до суду.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

– з`являтися за першим викликом до суду;

– повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

– утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у справі;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він мешкає без дозволу суду.

Виконання ухвали покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 , контроль покласти на прокурора що приймає участь у провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Васіна