Ухвала суду № 84038495, 05.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

м. Київ

05.09.2019Справа № 910/12028/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф - Либідь ЛТД»

Про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф - Либідь ЛТД»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас транс Логістик»

Про стягнення заборгованості

Суддя Бондаренко Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф - Либідь ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Транс Логістик" про стягнення заборгованості, в розмірі 146 801, 40 грн, з яких 126 000, 00 грн заборгованість по сплаті суборендних платежів, 14 873, 32 грн заборгованість за комунальні платежі, 3 745, 48 грн пені, 1 739, 47 грн інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання та 443, 13 грн 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов`язань за договором № 01/03-18 суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2018, в частині оплати суборендних платежів та оплати комунальних послуг.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Транс Логістик», що містяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Транс Логістик», а саме: р/р № НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «Приватбанк» в м. Києві, МФО 320649, про що винести відповідну ухвалу.

Подана позивачем заява про забезпечення позову мотивована тим, що оскільки відповідач не здійснює оплат по договору та ігнорує листи позивача, у останнього є підстави побоюватися, що така позиція відповідача може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивач зазначає також, що на даний час відповідач не здійснює господарську діяльність, і що ситуація аналогічна такій, що склалася у відносинах позивача та відповідача, склалася у відповідача і з іншими контрагентами. Крім того, позивач вказує в заяві про забезпечення позову, що у випадку продажу вагонів, які є єдиною власністю відповідача виконання рішення суду буде неможливим.

До заяви заявником додано квитанцію про оплату судового збору за подання заяви, 3 копії платіжних доручень про сплату відповідачем суборенд них платежів в травні, червні, липні 2018 року та докази направлення позивачем відповідачу заяви про забезпечення позову.

Господарський суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф - Либідь ЛТД» про забезпечення позову, та дослідивши додані до неї документи дійшов висновку про відмову в її задоволенні з нижчевикладених підстав.

Так, відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Отже, чинне законодавство України передбачає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет спору та заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник на підтвердження доводів викладених в його заяві не надав суду жодного доказу на підтвердження тверджень, викладених в заяві про забезпечення позову, до заяви було додано лише квитанція про сплату судового збору, 3 копії платіжних доручень про сплату відповідачем суборенд них платежів в травні, червні, липні 2018 року та докази направлення позивачем відповідачу заяви про забезпечення позову.

Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, частиною 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поданими заявником доказами не підтверджено та необґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, заявником не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано суду відповідних належних доказів, також з матеріалів заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 139, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф - Либідь ЛТД» про забезпечення позову відмовити.

2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя Г.П. Бондаренко