Постанова № 8403686, 26.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-38830/08 Головуючий у 1-й інстанції: Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2009 р.

м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                         Ізмайлової Т.Л.

суддів:                                                                       Шостака О.О.

Умнової О.В.

           при секретарі                                                             Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року в справі за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» про стягнення штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6451,22 грн. та пені в розмірі 325,08 грн. за незабезпечення нормативу 1-го робочого місця для інвалідів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведена позапланова невиїзна перевірка щодо подання до відділення Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році, сплати суми адміністративно – господарських санкцій та пені СТОВ «Поділля».

Результати цієї перевірки оформлені актом перевірки № 84 від 04 липня 2008 року.

Перевіркою встановлені порушення, а саме звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік подано з порушенням п.п.3.3, 3.7 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна), не вірно розрахований норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, не розрахована сума адміністративно – господарських санкцій, не виконаний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у кількості 1 робочого місця.

Відповідно до цього акту відповідачу нараховано адміністративно – господарські санкції за невиконання нормативу відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в розмірі 6451,22 грн.

Оскільки відповідач не сплатив зазначені кошти, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути суму цих санкцій в розмірі 6451,22 грн. та пені в розмірі 325,08 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Крім цього, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Фонд не має права проводити нарахування адміністративно – господарських санкцій.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду (далі - відділення Фонду) в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізують владні управлінські функції.

Право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку (частина 9 статті 20 Закону).

З огляду на викладене та відповідно до пункту 1 частини першої статті 3, пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), справи за позовами суб'єктів владних повноважень - відділень Фонду до роботодавців про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за кожне робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, є адміністративними.

Відповідно до частин другої, третьої статті 19 Закону роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (частина перша статті 18 Закону).

Показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях (пункт 1.9 Наказу Держкомстату «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників). Тому роботодавцям слід визначати середньооблікову чисельність працівників та чисельність працівників за встановленим Законом нормативом у цілих числах, округлюючи дробові числа відповідно до встановлених правил математики.

Тобто, якщо відповідачем розрахований норматив – кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, в розмірі 1,6 – то підприємству слід округлити ці дані у бік збільшення до 2.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 5), що відповідачем подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, в якому зазначено кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 вищезазначеного Закону – 1,6.

Фактично зайнято на підприємстві 1 інваліда, коли потрібно працевлаштувати 2 інвалідів.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31 січня 2007 року № 70.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Крім цього, відповідно до абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31 січня 2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Ця форма -№ 3-ПН, затверджена Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав тільки річний звіт за 2007 рік форми 10-ПІ, який подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 23 лютого 2008 року, не надавши протягом 2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць для інвалідів, хоча з матеріалів справи вбачається, що саме 1 місце було в наявності у відповідача.

Відповідач не забезпечив належного інформування Фонд соціального захисту інвалідів для працевлаштування інваліда робочим місцем у 2007 році.

Дійсно, у підприємства немає обов’язку підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця і такий висновок узгоджується з чинним законодавством України. Разом з тим, у підприємства є обов’язок інформувати органи Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вільних місць.

Тобто, підприємство не забезпечило інформування Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вільних робочих місць, наслідком чого стало не забезпечення робочого місця інваліда у 2007 році.

За таких підстав, Фонд соціального захисту інвалідів правомірно розраховував суму штрафних санкцій, які підлягають стягненню за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а тому є всі підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року – скасувати, прийнявши нову, якою позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» (23244, с. Оленівка, Вінницький район, Вінницька обл. р/р 26008212, ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 302623, код ЄДРПОУ 03733973) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Вінницький район, р/р 31212230700071 код ЄДРПОУ 34701209, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік») адміністративно – господарські санкції в розмірі 6451,22 грн., пеню в розмірі 325,08 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01. 12. 2009 року.