Рішення № 84036717, 30.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 серпня 2019 р. № 520/5873/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Головного управління ДФС України у Харківській області - Міронова А.А.,

представника відповідача Державної фіскальної служби України - Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання скарги задоволеною, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в яком з урахуванням пояснень та доповнень просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.11.2018 року на суму 15819,54 грн. щодо платника податків та зборів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , у зв`язку з чим визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень ДФСУ та ГУ ДФС у Харківській області щодо адресованих до позивача вимог сплати зазначеної суми;

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень ДФСУ та ГУ ДФС у Харківській області та зобов`язати відкоригувати загальну суму заборгованості за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , шляхом її зменшення на суму 15819,54 грн. та внесення відповідних змін про це до інформаційної системи органу доходів і зборів щодо платника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , в тому числі інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску та інших відповідних розділів системи обліку.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вимога №Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.11.2018 року на суму 15819,54 грн є протиправною оскільки позивач не має боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідачі протиправно внесли відомості про наявність у позивача заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 15819,54 грн до інформаційної системи органу доходів і зборів, в тому числі до інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) булла скасована за результатами її адміністративного оскарження позивачем. Також вказано, що станом на 08.07.2019 р. згідно інтегрованої картки платника автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» по ОСОБА_1 обліковується борг (недоїмка) по ЄСВ в сумі 21 030. 90 грн., у зв`язку з чим відповідачем було сформовано нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року № 126442-17 на суму 21030,90 грн. Отже, на думку відповідача позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є доцентом кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул.. Пушкінська, 77), що є його основним видом діяльності та основним місцем роботи.

Також позивач набув право на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №827 від 14.05.1998 року.

Судовим розглядом справи встановлено, що 14.11.2018 р. ОСОБА_1 було отримано вимогу № Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) за ЄСВ від 08.11.2018 р. на суму 15819,54 грн.

Позивач, не погодившись із отриманою вимогою про сплату боргу (недоїмки), 17.11.2018 р. направив до Державної фіскальної служби України скаргу на рішення контролюючого органу ГУ ДФС у Харківській області в порядку положень ст.56 Податкового кодексу України з приводу оскарження вимоги № Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) за ЄСВ від 08.11.2018 р. на суму 15819,54 грн.

Судовим розглядом справи встановлено, що 04.01.2019 року позивачем було отримано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №Р/99-99-11-05-02-25 від 20.12.2018 р. за підписом першого заступника Голови Державної фіскальної служби України, яким надано оцінку вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-126442-17.

Проте, як встановлено судом зі змісту зазначеного рішення, Державною фіскальною службою за результатами розгляду скарги позивача було скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2018 № Ю-28500-50 ГУ ДФС у Запорізькій області та вирішено вважати її відкликаною з дня прийняття даного рішення, скаргу фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвоката) Радутного Олександра Едуардовича від 17.11.2018 № б/н – задовольнити частково. Зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника, сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства.

Зі змісту рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №Р/99-99-11-05-02-25 від 20.12.2018 р. вбачається, що в якості підстав для скасування та відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-126442-17 зазначено про обставини того, що в облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника обліковується подвійне нарахування єдиного внеску за IV квартал 2017 року.

Під час судового розгляду справи позивачем було надано пояснення та вказано, що на виконання зазначеного рішення Головне управління ДФС у Харківській області повинно було самостійно вжити заходи щодо внесення до електронної системи об ліку відомостей про відсутність у позивача заборгованості у розмірі 15819,54 грн. зі сплати ЄСВ або відкоригувати загальну суму шляхом її зменшення на суму 15819,54 грн., припинити нараховувати штрафи і пеню. Однак, в подальшому, на офіційному сайті відповідачів sfs.gov.ua/businesspartner з`явилася інформація про те, що станом на 21.02.2019 р., 21.04.2019 р. щодо платника податків ОСОБА_1 наявна інформація про перебування на обліку в органах доходів та зборів та про те, що станом на 24.02.2019 р. та 25.04.2019 р. платник податків не має податкового боргу, але за адресою http://саbіnеt.sfs.gov.ua/tax-account містилася інформація про наявність у позивача недоїмки на суму 18276,72 грн.

Матеріали справи свідчать, що 06.05.2019 р. позивач звернувся до відповідача Головного управління ДФС у Харківській області вимогу про внесення змін в облікові дані інформаційної системи органу до ходів і зборів, а саме відсутність заборгованості на суму 15819,54 грн. від 06.05.2019 р.

У відповідь на вказану вимогу позивачем було отримано 06.06.2019 р. лист Головного управління ДФС у Харківській області від 04.06.2019 р. №13925/ФОП/20-40-17-03-06 «Про розгляд звернення», в якому вказано про скасування вимоги № Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) за ЄСВ від 08.11.2018 р. на суму 15819,54 грн., але також вказано на наявність у позивача боргу у розмірі 15819,54 грн. станом на 31.12.2018 р. та рекомендовано його сплатити у більшій сумі (21030,90 грн.) за відповідними реквізитами ГУ ДФС у Харківській області.

Вважаючи вказану вимогу та дії Головного управління ДФС у Харківській області стосовно нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з одного і того ж джерела (заробітної плати) протиправними та такими, що порушують права позивача, він звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону №2464-VІ, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що підставою для винесення спірної у даній справі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.11.2018 року послугували обставини наявності за даними контролюючого органу у позивача заборгованості у сумі 15819,54 грн., яка за даними АІС «Податковий блок» значиться як така, що виникла 02.05.2018 року у сумі 8448,00 грн. за період з 01.01.2017 року – 31.12.2017 року; 19.04.2018 року в сумі 2457,18 грн. за І квартал 2018 року, 19.07.2018 року в сумі в сумі 2457,18 грн. за ІІ квартал 2018 року, 19.10.2018 року в сумі в сумі 2457,18 грн. за ІІІ квартал 2018 року.

Позивачем у судовому засіданні було надано пояснення та вказано, що у 2017 році ним не було отримано доходу від здійснення адвокатської діяльності, а тільки отримано заробітну плату за основним місцем роботи, де роботодавець, діючи як податковий агент, здійснив сплату усіх необхідних платежів стосовно позивача. Отже, позивач наголосив на обставинах того, що нарахування йому єдиного соціального внеску у такому випадку фактично здійснюється відповідачем подвійно, що порушує права позивача.

Судовим розглядом справи зі змісту наданих представниками відповідачів пояснень судом встановлено, що рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №Р/99-99-11-05-02-25 від 20.12.2018 р. було скасовано спірну у даній справі вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-126442-17.

Проте, суд зазначає, що зазначене рішення Державної фіскальної служби України містить у своєму змісті зазначення про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2018 № Ю-28500-50 ГУ ДФС у Запорізькій області та вказано вважати її відкликаною з дня прийняття даного рішення із одночасним зазначенням про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 . Крім того, у вказаному рішенні зобов`язано Головне управління ДФС у Харківській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника, сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства.

Водночас, суд зазначає, що вказане рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №Р/99-99-11-05-02-25 від 20.12.2018 р. не містить в собі обґрунтувань скасування зазначеної вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також містить неточності в резолютивній частині, що не дає можливості суду здійснити належну перевірку доводів контролюючого органу стосовно обставин і підстав часткового задоволення скарги позивача та в цілому вважати належним доказом скасування і відкликання спірної у даній справі вимоги.

Враховуючи надані позивачем під час розгляду справи звіти щодо єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 – 2018 р.р., зокрема, таблиця 3 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність» за 2017 рік, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 р., суд приходить до висновку що матеріали справи не містять та відповідачами до суду не надано доказів отримання позивачем у 2017 році доходу від здійснення адвокатської діяльності.

В той же час, зі змісту наданих під час розгляду справи позивачем пояснень судом не встановлено заперечень останнього стосовно нарахування контролюючим органом єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік.

Відтак, з огляду на норми Закону № 2464-VІ у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування за 2017 рік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, з метою належного та повного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування вимоги №Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.11.2018 року на суму заборгованості у розмірі 8448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області 06.02.2019 року сформовано вимогу №Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 18276,72 грн. та 16.05.2019 року сформовано вимогу №Ф-126442-17 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 21030,90 грн.

Зі змісту наданих відповідачами пояснень судом встановлено, що до наступних, складених на ім`я позивача вимог про сплату боргу (недоїмки) включено суму заборгованості позивача у розмірі 8448,00 грн. у зв`язку з її автоматичним врахуванням при формуванні вказаних вимог.

При цьому, до суду не надано доказів приведення Головним управлінням ДФС у Харківській області у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів позивача, сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства, як останнє було зобов`язано рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №Р/99-99-11-05-02-25 від 20.12.2018 р. Вказані обставини також не дають суд можливості врахувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги позивача як належний доказ доводів відповідачів по справі.

Таким чином, враховуючи обставини справи та встановлені судом порушення прав позивача контролюючим органом щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року №Ф-126442-17 в частині визначення суми недоїмки у розмірі 8448,00 грн., а також з огляду на обставини відсутності у позивача зазначеної заборгованості, проте контролюючим органом зазначену заборгованість було внесено до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ОСОБА_1 , в тому числі інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску, з метою повного та належного захисту прав ОСОБА_1 суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління ДФС України у Харківській області відкоригувати загальну суму заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника податків ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , шляхом її зменшення на суму заборгованості у розмірі 8448,00 грн.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС України у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057), Державної фіскальної служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053) про визнання скарги задоволеною, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року №Ф-126442-17 в частині визначення суми недоїмки у розмірі 8448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп.

Зобов`язати Головне управління ДФС України у Харківській області відкоригувати загальну суму заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника податків ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , шляхом її зменшення на суму заборгованості у розмірі 8448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. та внести відповідні зміни про це до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , в тому числі інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 39599198).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 04 вересня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.