Ухвала суду № 84036092, 30.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

30 серпня 2019 року Справа № 280/4200/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали заяви

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до Фізичної особи - підприємця Калмикової ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2019 року о 17 год. 00 хв. Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , в якій просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_2 застосованого на підставі рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29 серпня 2019 року.

Відповідно до частини 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29 серпня 2019 року заява залишена без руху на підставі частини 2 статті 283 КАС України та заявнику наданий строк до 30 серпня 2019 року до 16 год. 00 хв. для усунення недоліків заяви.

Ухвалою суду від 29 липня 2019 року суд зобов`язував заявника надати:

- уточненої заяви (для суду та докази направлення такої заяви на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Вячеславівни) із зазначенням у ній інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта представника заявника, яким підписано заяву; офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

- власне письмове підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документу про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства за наступними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38025423; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - 34310206084010; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *; 101; ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".

30 серпня 2019 року о 15 год. 36 хв. ГУ ДФС у Запорізькій області подано до суду уточнену заяву щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, заявником не виконано у повному обсязі вимоги ухвали суду від 29 серпня 2019 року про залишення заяви без руху щодо надання інформації про наявність у позивача оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Представником ГУ ДФС у Запорізькій області зазначено, що заява органу Державної фіскальної служби, передбачена статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, не є об`єктом справляння судового збору. В зв`язку з чим ГУ ДФС у Запорізькій області вважає, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" заява передбачена статтею 283 КАС України не відноситься до об`єктів за які справляється судовий збір.

Проте суд вважає дане твердження хибним з огляду на наступне.

Спір у цій справі відноситься до категорії термінових адміністративних справ, розгляд яких здійснюється у порядку, передбаченому §2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 1 статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, подана до суду органом доходів і зборів заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є особливою формою позовної заяви.

Частина 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог до позовної заяви визначає надання документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула вказаного Закону).

Згідно з 1 першою статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Серед визначених у частині 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб`єктів, визначених у статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнених від сплати судового збору.

Системний аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, є долучення до такої заяви документу про сплату судового збору.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в ухвалах від 24 січня 2019 року у справі №640/18757/18, від 15 липня 2019 року у справі №360/1592/19.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 10 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Враховуючи викладене Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Фізичної особи - підприємця Калмикової ОСОБА_1 без долучення документу про сплату судового збору, чим порушив вимоги статті 4 Закону України "Про судовий збір"

Суд звертає увагу на те, що суддею в ухвалі від 29 серпня 2019 року про залишення заяви без руху всі положення Закону України "Про судовий збір", виходячи з яких обчислено суму судового збору, що підлягає сплаті при поданні заяви в цій справі.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення заяви без руху у визначений такою ухвалою строк є безумовною підставою для постановлення суддею ухвали про повернення такої заяви.

Враховуючи вищенаведене та те, що заявником у встановлений судом строк не усунуто недоліки заяви, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення ГУ ДФС у Запорізькій області заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та доданих до неї документів.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Фізичної особи - підприємця Калмикової ОСОБА_4 Вячеславівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків повернути заявникові.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати на адресу заявника разом із заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Суддя Д.В. Татаринов