Рішення № 84035596, 04.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2330/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, управління) про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як матері особи з інвалідністю з дитинства та зобов`язання призначити ОСОБА_1 достроково пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у віці 50 років, маючи страховий стаж роботи 25 років 8 місяців 9 днів, звернулася до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства. Листом від 14.06.2019 №6949/02-39 відповідач повідомив про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що донька позивача вперше визнана особою з інвалідністю з дитинства після досягнення шестирічного віку. Позивач з такими твердженнями не погоджується та зазначає, що чинним законодавством України не передбачена вимога про те, що інвалідність дитини повинна настати саме до досягнення нею 6 років, також не передбачена вимога для призначення пенсії як обов`язковість визнання дитини з інвалідністю до 6-ти річного віку. У відповідному законі наявна лише вимога про виховання такої дитини до вказаного віку. З огляду на наведене просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-1а).

В поданому до суду відзиві (а.с.29-32) відповідач позов ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що згідно з поданими позивачем документами дочка позивача вперше визнана особою з інвалідністю з дитинства у віці 13 років, після досягнення шестирічного віку. Відповідачем правомірно було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком позивачу відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як матері особи з інвалідністю з дитинства, яка народила і виховала її з дитинства, оскільки в даному випадку не підтверджено настання медичних показань для визнання дитини інвалідом з дитинства до досягнення шестирічного віку.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.14), яка відповідно до медичного висновку від 15.09.2005 №104 є інвалідом з дитинства (а.с.19).

05.06.2019 позивач звернулася до Ковельського ОУПФУ із заявою про призначення їй достроково пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства (а.с.34).

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області від 06.06.2019 №1524 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих, що дитина-інвалід з дитинства мала медичні показання для визначення її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку (а.с.24).

14.06.2019 листом за №6949/02-39 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком згідно абзацу 1 пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як матері особи з інвалідністю з дитинства, яка народила і виховала її до шестирічного віку, оскільки із витягу з протоколу засідання лікарсько-консультативногї комісії Ковельської дитячої поліклініки від 15.04.2019 №158, виданий на ім`я ОСОБА_3 , вказано, що згідно записів у наявній медичній документації ознаки інвалідності в дитини настали після досягнення шестирічного віку (а.с.22-23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон - №1058-IV).

Пунктом 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1. Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують особливий статус особи: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).

Згідно з пунктом 2.18 Порядку № 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Таким чином, чинним законодавством розмежовано поняття інваліда з дитинства та дитини-інваліда. При цьому, в разі, якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку. Отже, необхідність подання висновку лікарсько-консультаційної комісії передбачено для тих інвалідів з дитинства, які визнані такими після досягнення вісімнадцятирічного віку.

Водночас, з наведених норм права вбачається, що законом не передбачена вимога про те, що інвалідність особи з інвалідністю з дитинства повинна настати саме до 6 років, також не передбачена вимога для призначення пенсії, як обов`язковість визнання дитини з інвалідністю з дитинства до 6-ти річного віку. В законі визначена лише вимога про виховання такої дитини до шести років.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №501/2838/16-а.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент звернення із заявою про призначення дострокової пенсії за віком досягла 50-ти річного віку, мала загальний страховий стаж роботи більше 15 років, що не оспорюється відповідачем, та є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у 13-річному віці на підставі медичного висновку Ковельської дитячої районної лікарні від 15.09.2005 №104 визнана особою з інвалідністю з дитинства з діагнозом «Хондросаркома лівої великогомілкової кістки, стадія ІІ В, Т2 N0 М0 У2» (а.с.24, 19).

Таким чином, оскільки донька позивача була визнана інвалідом з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку, а саме у віці 13 років, то відмова відповідача у призначенні пенсії з мотивів ненадання висновку лікарсько-консультаційної комісії є необґрунтованою.

Крім того, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1. Порядку №22-1 у якості документів, які необхідно додати до заяви про призначення пенсії визначено лише документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у підтвердження інвалідності своєї дочки з дитинства надала: свідоцтво про народження дитини (а.с.14); медичне заключення обласної лікарсько-консультативної комісії №1212 від 19.04.2005 ОСОБА_4 , відповідно до якого остання підлягає визнанню інвалідом з дитинства на період до 29.04.2009 (а.с.18); медичний висновок від 15.09.2005 №104 на дитину (підлітка)- інваліда з дитинства у віці до 16 років, яким встановлено у ОСОБА_4 захворювання (патологічний стан) «Хондросаркома, лівої великогомілкової кістки, стадія ІІ В, Т2 N0 М0 У2» та встановлено інвалідність в строк до 29.04.2009 (а.с.19); довідку до акта огляду МСЕК серія 12ААА №757031, яким при повторному огляді інваліда встановлено інвалідність на строк до 01.05.2020, причина інвалідності - інвалідність з дитинства (а.с.21).

Вказані документи засвідчують той факт, що донька позивача ОСОБА_6 визнана інвалідом з дитинства до 18-річного віку. Крім того, факт виховання ОСОБА_1 дочки до шестирічного віку відповідач не заперечує.

Отже, враховуючи, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком було надано висновок, яким підтверджується, що інвалідність її дочки настала до виповнення вісімнадцятирічного віку, та з урахуванням подання ОСОБА_1 всіх інших документів, передбачених Порядком №22-1, в тому числі про наявність достатнього страхового стажу для призначення пенсії, суд дійшов висновку, що рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області від 06.06.2019 №1524 прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, враховуючи приписи статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Волинській області від 06.06.2019 №1524 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV з 05.06.2019, тобто з моменту звернення із заявою про призначення пенсії.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн, сплачений згідно з квитанцією від 24.07.2019 №66 (а.с.2).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 06 червня 2019 №1524 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) дострокову пенсію за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства, відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05 червня 2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) судові витрати в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій