
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 вересня 2019 року Справа 160/8497/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новомосковської державної податкової інспекції Лівобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу платника податків, зобов`язання звільнити транспортний засіб з податкової застави, -
ВСТАНОВИВ:
03 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Новомосковської державної податкової інспекції Лівобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2016 року № 44536-13 про нарахування ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму - 25000 грн. за 2016 рік;
- визнати протиправним та скасувати рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.11.2016 року №448 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , автомобіля AUDI Q7, об`єм двигуна 2995 куб. см., рік випуску 2015, колір чорний, № двиг. НОМЕР_2 , № куз.НОМЕР_4, реєстр. номер НОМЕР_3 , та зобов`язати відповідача звільнити транспортний засіб з податкової застави.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Так, відповідно до вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року №2629-VIII, у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2019 року встановлено у розмірі - 1921,00 грн.
В силу вимог абз.1 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (скасування податкового повідомлення-рішення) та одну немайнового (скасування рішення про опис майна у податкову заставу платника податків та звільнення транспортного засобу з податкової застави-похідні вимоги), кожна з яких у розумінні Закону України «Про судовий збір» є окремим об`єктом справляння судового збору.
Суд встановив, що при поданні даного адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн, як за одну вимогу майнового характеру. Проте, не сплатив судовий збір за другу вимогу немайнового характеру.
А тому, з метою усунення виявлених недоліків, позивач повинен доплатити решту суми судового збору, що становить 768, 40 грн. (за позовну вимогу немайнового характеру).
Відтак, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявленої ним немайнової вимоги, у розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Суд звертає увагу на те, що адміністративне судочинство здійснюється виключно у порядку позовного провадження (загального або спрощеного - ст. 12 КАСУ).
Із становленням і розвитком адміністративного судочинства України питання про форму та зміст звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, законних інтересів набувають особливої актуальності. Чинне процесуальне законодавство регулює адміністративно-правові відносини, в тому числі й ті, що виникають з приводу права на позов.
Слід зазначити, що стаття 160 КАС України передбачає структуру та зміст позовної заяви.
Так, відповідно приписів наведеної статті:
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
5. В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
7. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, виходячи із контексту наведених норм, слід дійти до висновку про те, що по суті, позовна заява є юридичною підставою виникнення відносин у сфері адміністративного судочинства. Кодексом адміністративного судочинства України застосовано термін «позовна заява - ст. 160», як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (ст. 5).
Таким чином, правова природа позову як процесуального засобу захисту прав полягає в тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку вирішив законність і обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір про право.
Так, в позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2016 року № 44536-13, рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.11.2016 року №448 про опис майна у податкову заставу платника податків та зобов`язати відповідача звільнити транспортний засіб з податкової застави.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 додає податкове повідомлення-рішення від 19.07.2016 року № 44536-13 та рішення від 15.11.2016 року №448 про опис майна у податкову заставу платника податків Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначає відповідачем Новомосковську державну податкову інспекцію Лівобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу й на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року №296 Новомосковська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області реорганізована шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, права та обов`язки органів виконавчої влади у разі перетворення органу виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади.
Відтак, позивачу необхідно уточнити правильне найменування відповідача у даній справі та максимально чітко і зрозуміло сформувати позовні вимоги.
Крім цього, прохальна частина позовних вимог позивачем сформована перед початком вступної та описової частини позову, що й не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
З матеріалів позову убачається, що у описовій частині позову позивачем заявлено клопотання щодо визнання поважними підстави пропуску строку звернення до суду. В обґрунтування вказаного позивач зазначає, що у власності останнього з 18.12.2015 року перебуває автомобіль AUDI Q7, об`єм двигуна 2995 куб. см., рік випуску 2015, колір чорний, № двиг. НОМЕР_2 (бензин), №куз.НОМЕР_4, р.н. НОМЕР_3 . Перша реєстрація зазначеного автомобілю, як нового, відбулася в Україні 13.11.2015 року на іншого власника. В травні місяці 2019 року, вияви намір продати свій автомобіль AUDI Q7, р.н. НОМЕР_3 , позивач дізнався від нотаріуса, що він перебуває у податковій заставі. У зв`язку із чим, у травні 2019 року, ОСОБА_1 звернувся за місцем своєї реєстрації до податкового органу за відповідною інформацією. До того ж, позивач зазначає, що дати факту отримання спірних рішень останній не пам`ятає, та відповідний доказ наявний у відповідача.
Перевіривши означене клопотання, суд не вбачає підстав для визнання поважними підстави пропуску строку звернення до суду з огляду на наступне.
Також, згідно з частинами першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, протягом якого особа, яка вважає, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень порушують її права чи інтереси, може звернутися до суду за захистом.
Таким чином, строк звернення до суду - це прийом юридичної техніки, який функціонально пов`язаний із реалізацією права на судовий захист і визначає його часові межі.
Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним. Спеціальні строки звернення до суду встановлюються КАС або іншими законами.
Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).
У відповідності до частини другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2016 року № 44536-13, рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.11.2016 року №448 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача звільнити транспортний засіб з податкової застави, проте адміністративний позов на пошту позивачем подано лише 31.08.2019. Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений КАС України. Доказів того, коли позивачем отримані оскаржувані рішення позивачем суду не надано.
Суд зауважує, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд не приймає посилання представника позивача на відлік строків давності у справі з моменту отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у травні 2019 року. На думку суду, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 ПК України (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
З приводу оскарження позивачем рішення Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.11.2016 року №448 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача звільнити транспортний засіб з податкової застави, суд зазначає, що доводи позивача про обізнаність факту існування у травні 2019 року судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано документального підтвердження, а отже і пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаними вимогами, що є в свою чергу порушенням ч. 2 ст. 122 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в позовній заяві ОСОБА_1 .
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомосковської державної податкової інспекції Лівобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу платника податків, зобов`язання звільнити транспортний засіб з податкової застави - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову із копією для вручення відповідачу який відповідає структурі та змісту вимог ст. 160 КАС України із зазначенням: відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; уточненням правильного найменування відповідача у даній справі та максимально чіткого і зрозумілого формування позовних вимог:
- підтвердження дати отримання оскаржуваних спірних рішень, вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску;
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник
Судове рішення № 84035501, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 05.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/8497/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: