Рішення № 84035441, 15.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

15 травня 2019 року Справа № 160/1925/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі Тонояні А.К.

за участю:

представника відповідача - Дудченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №3758-13 від 01.02.2018 р. на загальну суму 42 553,6 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що Камянська міська рада, прийнявши 24.02.2017 р. рішення № 622-14/УІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 29.06.2011 р. № 139-09/УІ «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в місті» зі змінами», встановила розміри та ставки відповідного податку на 2017 рік з порушенням строків, встановлених пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України. Згідно з пп. 12.3.4 п.12.3 ст.12 Податковою кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період).Тобто, рішення органу місцевого самоврядування про встановлення ставок сплати місцевих податків на 2017 рік, повинно бути винесено до 15 липня 2015 року. Таким чином, рішення Камянської міської ради повинно було набрати чинності лише у 2017 році, введення його в дію раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, суперечить вказаним положенням ПК України, а томупозивач вважає, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № №3758-13 від 01.02.2018 р., винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на його підставі є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. провадження у справі, після залишення ухвалою суду від 28.02.2018 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито та справу призначено до розгляду у порядку підготовчого провадження.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення заявленого адміністративного позову заперечував, надав до суду відзив на нього, в якому зазначав, що спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, а відповідач при його прийняті діяв у межах повноважень та у спосіб передбаченому чинним законодавством.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.

Судом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником торговельно-розважального комплексу, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3324,5 м.кв., що позивачем не заперечується.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми Ф № 3758-13 від 01.02.2018 року, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 42 553,60 грн.

Позивач, вважаючи означене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Згідно приписів ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно пп.266.1.1п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1п.266.2ст.266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3ст.266 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року у відповідності пп.266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ.

Положеннями пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пільги для житлового будинку, встановленої рішенням, сільської ради та відповідної ставки, податку.

Відповідно до п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

У підпункті12.3.4пункту12.3статті12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає суду підстави дійти висновку про те, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII з 01.01.2015 року в Україні до переліку місцевих податків і зборів було віднесено обов`язків новий вид місцевого податку на майно, а саме податок на нерухоме майно, відмінне від земельного податку.

При цьому, до повноважень Верховної Ради України належить визначення переліку місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, та положень, визначених в пунктах7.1,7.2 статті7цьогоКодексущодо місцевих податків та зборів (тобто, щодо платників податку та об`єкту оподаткування), в той час як до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень належить прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Таким чином, місцеві ради за Податковим кодексом України мають обов`язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

24.02.2017 року Кам`янською міською радою було прийнято рішення № 632-14/VІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 29.06.2011 р. № 139-09/УІ «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в місті» зі змінами», відповідно до якого були збільшені ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що набрало чинності з моменту його оприлюднення - 28.02.2017 року на офіційному веб-сайті Кам`янської міської ради та в інформаційно-аналітичному щотижневику Кам`янської міської ради «Відомості» від 01.03.2017 року № 9.

На підставі вказаного рішення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми Ф № 3758-13 від 01.02.2018 року, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 13170,84 грн.

Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Тобто, у 2017 році зупинено дію п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік, таке має братись до уваги контролюючим органом при здійсненні розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік.

Отже, Податковим кодексом України встановлений обов`язок громадянина сплатити податок за 2017 рік незалежно від термінів прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №820/5457/17, провадження №К/9901/37801/18) і відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на наведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровської області № №3758-13 від 01.02.2018 року відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, отже, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 26.02.2019 р. № 0.0.1280766410.1 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №3758-13 від 01.02.2018 р. на загальну суму 42 553,6 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №3758-13 від 01.02.2018 р. на загальну суму 42 553,6 грн. - відмовити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова