Ухвала суду № 84033735, 28.08.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/12711/18

Провадження №2/523/3410/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Домінанта-Д», товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягненнябезпідставно набутого майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Суворовського районного суду м. Одеси Бабакова В. П. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Домінанта-Д», товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягненнябезпідставно набутого майна.

Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року суддею Бабаковим В. П. проголошено ухвалу та відведено суддю від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Домінанта-Д», товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягненнябезпідставно набутого майна.

Справу передано до канцелярії суду для визначення нового судді згідно ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначеного головуючого – суддю Сувертак І. В. Справу отримано суддею 27 серпня 2019 року.

Уважно вивчивши матеріали справи, суд на стадії прийняття до свого провадження залишає зазначений позов без руху, виходячи з наступного.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

В порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Згідно Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, що набрав законної чинності з 01.11.2011 р. судовий збір сплачується за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розмір ставки судового збору за подання заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру – для фізичних осіб 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (вимога про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна), вимога майнового характеру на загальну суму 935743 грн. 34 коп., вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 200000 грн. 00 коп.

Таким чином загальній оплаті підлягає наступний судовий збір 704 грн. 80 коп. (вимога немайнового характеру) + 8810 грн. 00 коп., (вимога майнового характеру) + 3000 грн. 00 коп. (вимога про стягнення моральної шкоди). (по ставкам 2018 року, оскільки позовна заява подана 13 вересня 2018 року).

Загалом матеріали справи містять докази сплати судового збору у розмірі 2000 грн. 00 коп. та 6810 грн. 00 коп. = 8810 грн. 00 коп.

Таким чином доплаті підлягає судовий збір у розмірі 3704 грн. 80 коп.

Окрім того, матеріали справи містять клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору (т.2, а.с. 193, 194).

Вивчивши зазначене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Суду не надано належних, допустимих та переконливих доказів неможливості сплатити судовий збір у належному розмірі. До матеріалів клопотання від 21 серпня 2019 року не надано жодних належних доказів неможливості сплати судового збору.

Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючий зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим заявнику слід усунути недоліки заяви, які зазначені в ухвалі.

Керуючись ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви – залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Домінанта-Д», товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягненнябезпідставно набутого майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя