Постанова № 8403111, 20.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 год. 20 хв. № 11/415

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Горбан А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної холдингової

компанії «Енергобуд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна акціонерна Холдингова компанія «Енергобуд»(надалі ДАХК «Енергобуд», позивач) звернулась до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, відповідач) №0002232306/0 від 20.03.2006р.. Також позивач просив зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вчинити дії по бюджетному відшкодуванню з ПДВ на користь ВАТ «ДАХК «Енергобуд»в сумі 792 642 грн. відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 68/168/46 від 14.02.2006р. „Про затвердження Порядку взаємодії Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України при відшкодуванні сум податку на додану вартість у рахунок погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позиками та фінансовою допомогою на зворотній основі".

У зв'язку з порушенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і його бездіяльністю позивач просив постановити окрему ухвалу і направити її ДПА України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені, згідно з заявою отриманою судом 20.07.2009р. на розгляд суду, в межах заявленого позову передані вимоги про:

- визнання нечинними та скасування акту № 108/23-06/23510755 від 20.03.2006р. про результати виїзної перевірки ВАТ ДАХК «Енергобуд», повідомлення-рішення № 0002232306/0 від 20.03.2006р.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ ДАХК «Енергобуд»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 792642 грн.;

- зобовязати Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва здійснити перерахування сум бюджетної заборгованості в сумі 792642 грн. на рахунок ВАТ ДАХК «Енергобуд»№ 26006301241696 в Філії «Київське міське відділення Промінвестбанку»МФО 322250.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю дій податкового органу щодо проведення перевірки позивача, винесення податкового повідомлення-рішення у звязку з чим наявною позивач вважає бездіяльність відповідача щодо відшкодування з бюджету на користь позивача суми податку на додану вартість згідно поданого уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004р.

На думку позивача, загальну суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 792642,00 гривень, що вказана в оспорюваному рішенні зменшено безпідставно без будь-якого документального підтвердження або обґрунтування, а внаслідок незаконних дій відповідач в порушення Конституції України, пп. ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" не належним чином здійснював контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), не забезпечив облік платника податків ДАХК „Енергобуд", провів перевірку через 2 роки після подання податкової декларації та склав акт від 20.03.2006р. і оформив рішення чим позбавив позивача, який знаходився в процедурі санації права на бюджетне відшкодування в сумі 792 642 грн. за жовтень 2004р. з викладенням формулювання в акті „у зв'язку з неподанням відповідних документів до перевірки".

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово, наявні у матеріалах справи та обґрунтовані правомірністю дій податкового органу, відсутністю підстав для відшкодування заявленої у позовній заяві суми податку на додану вартість з бюджету.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, адміністративний суд -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було проведено позапланову документальну перевірку з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ДАХК «Енергобуд»за жовтень 2004р. За результатами перевірки складено акт № 108/23-06/23510755 від 20.03.2006р. (надалі акт перевірки, акт від 20.03.2006р.).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002232306/0 від 20.03.2006р., яким згідно встановленого порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: 792 642 грн. за період жовтень 2004р.

На проведення перевірки позивача начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва був виданий Наказ №182/23-06 від 09.03.2006р. яким призначено провести позапланову виїзну перевірку у періоді з 09.03.06р. по 22.03.06р., на підставі Наказу було виписане направлення №337/23-06 від 09.03.06р. на проведення виїзної позапланової перевірки.

Перевірка проводилась в приміщенні ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за адресою: м. Київ вул. Політехнічна, 5а, оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходилось, про що працівниками податкового органу складено акт № 236/23-06/23510755 від 13.03.2006р. і встановити фактичне місцезнаходження не було можливим через відсутність відповідних повідомлень з боку позивача.

Докази направлення листа про ознайомлення ДАХК «Енергобуд»з результатами перевірки наявні в матеріалах справи, а саме лист №2262/10/23-1206 від 16.03.06р. «Щодо ознайомлення та підписання акту перевірки»отримано підприємством 20.03.2006р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке разом із поштовим чеком № 5511 від 17.03.2006р. залучене до справи. Акт перевірки та повідомлення-рішення, що надсилались позивачу за адресою: м. Київ вул. Комінтерна, 27 кур'єрською експрес поштою були повернуті з відміткою про незнаходження підприємства за зазначеною адресою.

Відповідно до пп. 1.2.2 Методичних рекомендацій, затверджених Наказом ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 "Щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" (в редакції чинній на час проведення перевірки) позапланова виїзна перевірка (документальна) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість - перевірка платника ПДВ, яка проводиться на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та поєднує в собі комплекс заходів, спрямованих на визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 1 частини першої ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право податкових органів здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки.

Згідно з ч. 6 ст. 11 вказаного закону позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності передбачених обставин, в тому числі якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (п. 9 ч. 6 ст. 11 Закону).

З урахуванням наведеного, твердження позивача щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

В будь-якому випадку, зменшення суми бюджетного відшкодування згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення здійснено саме у звязку з виявленим порушенням правил оподаткування, тому посилання на недотримання порядку проведення перевірки, допущення недоліків при оформленні акту перевірки, не буде належним доказом, що спростовує висновки про встановлені порушення, і саме при дослідженні первинних документів, які витребувані по справі (ухвала про відкриття провадження) адміністративним судом встановлюються факти підтвердження чи спростування викладених у акті порушень.

Заявлені позовні вимоги у даній справі зобовязують адміністративний суд здійснити розгляд по суті виявлених порушень Закону «Про податок на додану вартість», за наявністю яких, відповідним органом податкової служби зменшено суму бюджетного відшкодування з чим не погоджується позивач. Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення-рішення, що винесене ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, спір розглядається судом по суті встановленого порушення.

Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, Акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ДАХК «Енергобуд»за жовтень 2004р. і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обовязки для субєкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

З урахуванням наведеного суд відзначає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та відповідно для визнання нечинними актів складених за результатами перевірок.

Обовязковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень, яким є ДПІ у Шевченківському районі міста Києва по відношенню до ДАХК «Енергобуд»є податкове повідомлення-рішення винесене за результатами проведеної перевірки.

Акт перевірки № 108/23-06/23510755 від 20.03.2006р. складений ДПІ у Шевченківському районі міста Києва не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обовязкового характеру для ДАХК «Енергобуд». Під час вирішення даного спору, позивачем оспорюються зроблені під час проведеної перевірки висновки, що відповідно і є підставою для розгляду заявлених у даній справі вимог про скасування повідомлення-рішення № 0002232306/0 від 20.03.2006р., яке є обовязковим для виконання.

За висновками акту перевірки, встановлено, що ДАХК «Енергобуд»в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму ПДВ, що заявлена до відшкодування за жовтень 2004р. на 792642 грн.

Зазначену суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість було зменшено згідно з оспорюваним повідомленням-рішенням від 20.03.2006р. через непідтвердження під час перевірки суми вказаної підприємством за даними уточненого розрахунку за жовтень 2004р., який поданий до ДПІ 19.04.2005р. (підтверджується реєстровим номером 61237).

В силу положень пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При поданні уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість до декларації за жовтень 2004р. ДАХК «Енергобуд»було збільшено суму податкового кредиту на суму 792642 грн., у звязку з чим на вказану суму проведено збільшення суми заявленої до відшкодування з бюджету.

Як те встановлено судом під час розгляду справи, згідно даних облікової картки про сплату позивачем податку на додану вартість станом на 01.01.2005р. рахувалась переплата в сумі 21638, 23 грн., яка виникла в минулому податковому періоді, тобто у 2004р.

На вимоги ухвали суду від 06.10.2008р., якою і позивача і відповідача було зобовязано надати податкову декларацію ДАХК «Енергобуд»з податку на додану вартість за жовтень 2004р., такої сторонами до матеріалів справи не надано, під час розгляду справи представником позивача повідомлено про її втрату підприємством, а на підтвердження її відсутності в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва представлено акт № 1 від 14.03.2008р. про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду (звітні документи підприємств, установ та організацій юридичних осіб за 2004 рік знищено).

Після прийняття уточнюючого розрахунку 19.04.2005р. до декларації за жовтень 2004р., відповідачем вказану суму проведено в обліку платника, що підтверджується відповідним записом у картці особового рахунку як «збільшення суми ПДВ заявленої до відшкодування в рахунок ПДВ; уточнюючий документ 61237 від 19.04.2005р. за 10 місяць 2004р.».

Виключення з обліку зазначеної суми відбулось 31.03.2006р. через прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.03.2006р..

Висновки акту перевірки щодо відсутності у ДАХК «Енергобуд»права на бюджетне відшкодування в сумі 792642 грн. за жовтень 2004р. у звязку з неподанням відповідних документів до перевірки не спростовані позивачем і в судовому порядку.

Представлені до матеріалів справи податкові накладні № 655 від 08.10.2004р. на суму ПДВ 274, 69 грн., № 654 від 08.10.2004р. на суму ПДВ 640, 95 грн., № 1492 від 13.10.2004р. на суму ПДВ 672, 34 грн., № 1511 від 14.10.2004р. на суму ПДВ 258, 28 грн., № 78 від 18.10.2004р. на суму ПДВ 184, 67 грн., № 1/874 від 18.10.2004р. на суму ПДВ 18 грн., № 766/3 від 18.10.2004р. на суму ПДВ 16, 50 грн., № 1529 від 19.10.2004р. на суму ПДВ 109, 53 грн., № 1542 від 21.10.2004р. на суму ПДВ 16, 66 грн., № 81 від 21.10.2004р. на суму ПДВ 356, 33 грн., № 678 від 25.10.2004р. на суму ПДВ 50, 20 грн., № 563 від 26.10.2004р. на суму ПДВ 329, 92 грн., № 565 від 27.10.2004р. на суму ПДВ 10, 68 грн., № 86 від 28.10.2004р. на суму ПДВ 485000 грн., № 88 від 28.10.2004р. на суму ПДВ 300000 грн., № 688 від 28.10.2004р. на суму ПДВ 43, 02 грн., № 196174/9204333003 від 31.10.2004р. на суму ПДВ 64, 02 грн., № 98018/7700150454 від 31.10.2004р. на суму ПДВ 7, 74 грн., № 140978/9204333003 від 31.10.2004р. на суму ПДВ 6, 22 грн., № 45 від 18.10.2004р. на суму 5000 грн., а також документи на придбання товарів та підтверджуючих витрати на відрядження свідчать про можливість віднесення зазначених у них сум податку до суми заявленої як виявленої внаслідок помилки при заповненні податкової декларації з ПДВ за жовтень 2004р. згідно поданого уточнюючого розрахунку у квітні 2005р..

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

В даному випадку, представлений до матеріалів справи витяг з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за жовтень 2004р. підтверджує отримання підприємством вказаних вище накладних саме у жовтні 2004р., однак через відсутність податкової декларації за жовтень 2004р. немає підстав стверджувати що суми податку зазначені у накладних не були підставою для формування податкового кредиту підприємства задекларованого у жовтні 2004р. (чи були помилково не відображені у складі податкового кредиту). Дані щодо показників вказаної декларації (суми податкових зобовязань у періоді жовтень 2004р. та суми віднесеної до складу податкового кредиту згідно декларації) відсутні у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва і не можуть бути надані суду податковим органом через знищення звітних документів, не надані суду такі і позивачем.

Окрім того, враховуючи також позицію Верховного суду України (Постанова Судової палати в адміністративних справах від 27 травня 2008 року № 08/115 доведена до відома Листом Вищого адміністративного суду України від 01.10.2008р. № 1661/100/13-08 з метою забезпечення однакового і правильного застосування положень частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України) суд відзначає, що наявність у платника податку виданої йому податкової накладної оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з ПДВ тощо не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету, оскільки зазначений перелік доказів, є обов'язковим, але не вичерпним, а предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету.

На вимоги суду (ухвала від 06.10.2008р.) позивачем до справи не надано належних доказів, що підтверджують сплату податку на додану вартість в ціні придбаного товару за податковими накладними за якими сформовано податковий кредит у жовтні 2004р., відповідно не підтверджено сплати сум ПДВ у вартості придбаного товару (робіт, послуг) постачальникам, якими виписані податкові накладні.

Представлені до матеріалів справи баланси станом на 30.06.2004р., на 01.10.2005р., на 31.05.2007р. аудиторський висновок від 08.10.2004р. та аудиторський звіт незалежного аудитора ОСОБА_1 не містять відомостей щодо первинних документів на підставі яких формувався податковий кредит, визначались зобовязання з податку на додану вартість у жовтні 2004р., зазначені документи жодним чином не підтверджують достовірність даних наведених в уточнюючому розрахунку до податкової декларації за жовтень 2004р., оскільки мають відношення саме до показників які характеризують прибутковість/збитковість діяльності підприємства у відповідному періоді і не аналізують податкового обліку що вівся ДАХК «Енергобуд»по податку на додану вартість.

Враховуючи, що висновки акту перевірки в частині виявленого завищення суми ПДВ заявленої до відшкодування за жовтень 2004р. на 792642 грн. позивачем заперечуються, ненадання суду витребуваних документів унеможливлює встановлення обставин, які б спростовували висновки про встановлені порушення, а відтак вимоги позивача про нечинність спірного повідомлення-рішення визнаються судом недоведеними і такі задоволенню не підлягають.

Безпідставними є також вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ ДАХК «Енергобуд»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 792642 грн. а також про зобовязання Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва здійснити перерахування сум бюджетної заборгованості в сумі 792642 грн. на рахунок ВАТ ДАХК «Енергобуд»№ 26006301241696 в Філії «Київське міське відділення Промінвестбанку»МФО 322250.

У відповідності з пп. 7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.2.2 “Порядку відшкодування податку на додану вартість” (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.1997р. за №263/2067) підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом строку, визначеного у пп. 7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, вважаються бюджетною заборгованістю.

Дані зазначені позивачем в уточнюючому розрахунку до декларації за жовтень 2004р. не підтверджені документально та у звязку із прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення від 20.03.2006р. були виключені з обліку адміністрування сум податку на додану вартість податковим органом 31.03.2006р., що підтверджується обліковою карткою підприємства по вказаному податку за 2006р. (витяг залучено до матеріалів справи).

У відповідності з п.2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА та Держказначейства України від 02.07.1997р. №209/72 (в редакції наказу №200/86 від 21.05.2001р.), зареєстрованого в Мінюсті України 08.06.2001р. за №489/5680, відшкодування по настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображається в податковій декларації шляхом: перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує; зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість; зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів, які надходять до Державного бюджету України. Згідно до п.8.2 цього ж Порядку „якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобовязань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України”.

Згідно рядка 11 уточнюючого розрахунку за вхідним № 61237 від 19.04.2005р. поданого ДАХК «Енергобуд»до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004р., ПДВ у сумі 792 642 грн. підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобовязань платника протягом трьох наступних звітних періодів. Згідно п.11.1.1 вказаного розрахунку позивач за власним бажанням врахував 100% суми бюджетного відшкодування для зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість, що відповідає чинному законодавству. Доказів подання позивачем заяви податковому органу у відповідності з п.8.2 Порядку про повернення невідшкодованих сум ПДВ за жовтень 2004р. не надано, відповідно у відповідача був відсутнім обовязок по здійсненню бюджетного відшкодування зазначеної суми податку на рахунок у банку чи інше, і дії податкового органу, яким враховувалась сума згідно розрахунку в обліку підприємства в періоді до прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.03.2006р. повністю узгоджуються з вимогами закону. Вимоги позивача з цього приводу та зазначення що ВАТ ДАХК «Енергобуд»в поданому до ДПІ уточнюючому розрахунку було чітко визначене бажання останнього щодо відшкодування ПДВ з Державного бюджету (заява про збільшення та уточнення позовних вимог) не відповідають дійсності є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи. В подальшому згідно з повідомленням-рішенням від 20.03.2006р. зазначена сума була зменшена і виключена з обліку по податку на додану вартість підприємства, що як встановлено вище, відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 23.11.2009.