Постанова № 8403106, 07.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          15:35           № 2а-3476/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелків С.Р. вирішив адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Інтернешенел бізнес парк»

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проВизнання нечинними податкових повідомлень-рішень           ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солом»янка» звернулося до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просить: визнати нечинними податкові повідомлення рішення № 0001122202/0 від 14.10.2008, № 0001122202/1 від 21.11.2008, № 0001122202/2 від 03.02.2009, винесені ДПІ у Голосіївському районі міста Києва та визнати нечинним податкове повідомлення рішення форми «Р»№0001122202/3 від 23.03.2009, видане ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів надали заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечили.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.12.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.12.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.04.2002, свідоцтво серії А01 № 214597.

26.10.2009 зборами учасників ТОВ «Солом»янка»прийняте рішення змінити назву підприємства на ТОВ «Інтернешенел бізнес парк».

10.11.2009 змінено назву вказаного підприємства на ТОВ «Інтернешенел бізнес парк», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 623146 від 10.11.2009 та довідкою АА № 218066 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено документальну перевірку дотримання вимог чинного податкового законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю «Солом»янка», за результатами якої складений акт № 423/1-22-02-31984181 від 30.09.2008 (далі - Акт).

Документальною перевіркою встановлено порушення п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі –Закон) зі змінами та доповненнями, а саме підприємством було занижено податок на дохід нерезидентів на суму 106 050,00 грн.

03.05.2006 ТОВ «Солом'янка»- Ліцензіат та «WORLD CENTERS ASSOCIATION, INC.»- Ліцензіар (далі - WTCA) укладено договір ліцензії, відповідно до умов якого Ліцензіар надає Ліцензіату як постійному члену Асоціації центрів Міжнародної торгівлі, права на використання Ліцензійної власності. Відповідно до умов договору Ліцензії, WTCA є власником наступних торгових марок та знаків обслуговування, а також різних видів реєстрації та заявок на реєстрацію марок та знаків.

Право на використання Ліцензійної власності надається наступним чином: протягом 5 років з моменту дії даного договору надається виключна Ліцензія на використання Ліцензійної власності на території м. Києва; протягом наступних 5 років з моменту дії даного договору і на протязі всього наступного строку дії договору Ліцензіату надається невиключне право на використання ліцензійної власності на території України; в якості оплати за використання Ліцензійної власності враховуються платежі, здійснені на користь Ліцензіара у розмірі 200000 США як одноразового платежу (членський внесок) та 10000 дол. США як щорічний платіж (членський внесок); WTCA надає право на використання Ліцензійної власності при наданні послуг, виконанні робіт, пов'язаних з будівництвом і фінансуванням Міжнародного торгівельного торгового центру Київ, а саме реклама, послуги по проведенню Семінарів, конференцій; готельні послуги. Згідно з абзацом третім вищезазначеного договору при реєстрації в будь-якій країні Ліцензійна власність повинна використовуватись в рекламних проектах та інших письмових матеріалах як зареєстрований знак обслуговування в тій країні, що має відповідне повідомлення про реєстрацію чи виноску після знаку щодо зареєстрованого знаку обслуговування.

Перерахування з рахунку позивача на рахунок «WORLD CENTERS ASSOCIATION, INC»коштів у сумі 210000, 00 доларів США підтверджується довідкою Індекс банку № 70/2 -3029 від 11.11.2009, яке проведене на підставі інвойсу №0050906 від 05.09.2006 на зазначену вище суму, виданого підприємством, зареєстрованим в США.

На підставі Акту відповідачем винесені податкові повідомлення – рішення форми «Р» № 0001122202/0 від 14.10.2008, № 0001122202/1 від 21.11.2008 , № 0001122202/2 від 03.02.2009 (далі –рішення) на суму 318150, 00 грн., з яких 106050, 00 грн., - основний платіж, 212100, 00 грн.- штрафні (фінансові санкції).

Дані рішення були оскаржені в адміністративному порядку, так позивачем до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва направлено скаргу № 433 від 23.10.2008 та до ДПА у місті Києві № 459 від 28.11.2008 та № 498 від 30.01.2009 до ДПА України.

Листом ДПІ у Голосіївському районі міста Києва № 17170/10/25-011 від 19.11.2008 позивача повідомлено про залишення оскаржуваного податкового повідомлення рішення 0001122202/0 від 14.10.2008 без змін, а скарги № 433 від 23.10.2008 – без задоволення, листом № 501/7/25-114 ДПА у місті Києві скаргу залишено без змін.

Крім того, рішенням ДПА України № 2424/6/25-0115 від 19.03.2009 вказані вище рішення також залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

В зв’язку передачею облікової справи позивача до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, останнім винесено податкове повідомлення - рішення № 0001122202/3

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі –Закон) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею, підпунктом «в»п.13.1. ст. 13 під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до положень п. 1.30 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіо касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання

будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно з п.18.1 ст. 18 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки (далі-Конвенція) про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, яка підписана 04.03.1994, ратифікованої 26.05.1995 і яка набула чинності 05.06.2000, роялті, якими фактично володіє резидент Договірної Держави, можуть оподатковуватись у тій Державі.

Пунктом 2 Конвенції такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичним володарем цих роялті є резидент іншої Договірної Держави, податок, який стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.

Термін „роялті" при використанні в цій Конвенції означає платежі будь-якого виду, що одержуються як винагорода за використання або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або наукову роботу, включаючи комп'ютерні програми, відеокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за будь-яке інше подібне право або власність; або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (пункт 3).

Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, суд приходить до висновку про правомірність винесених відповідачами податкових повідомлень-рішень, про правильність нарахування штрафних санкції (які становлять 212100, 00 грн. та дорівнюють 200% від суми нарахованого податку) відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва своєчасно розглянуто скаргу на повідомлення рішення № 0001122202/0 від 14.10.2008.

Також позивачем не було заявлено позовних вимог до ДПА у місті Києві. Крім того, останньою своєчасно розглянуто скаргу № 459 від 28.11.2008 та надано відповідь про законність повідомлення-рішення № 0001122202/1 від 21.11.2008, отже суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача про порушення строку розгляду вказаної скарги.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Ковзель П.О.