Постанова № 8403078, 17.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/531

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          14 год.37 хв.           № 2а-9432/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"

до Фастівська об'єднана Державна податкова інспекція Київської області

провизнання дій неправомірними

за участю представників сторін:

позивача, Чешковський В.А., відповідача, Ядвіжина Д.О., 17.12.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі ДТГО «Південно-Західна залізниця») з позовом до Фастівської об’єднаної Державної податкової інспекції в Київській області (далі Фастівська ОДПІ) про визнання дій податкового органу неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2009 р. №00002521705/0 та рішення про результати розгляду скарги від 19.05.2009 р. № 3011/10/25-013/16.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач - Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця», вказує на те, що відповідач своїми діями порушує чинне законодавство України в частині залишення без розгляду скарги підприємства на податкове повідомлення –рішення від 30.04.2009 р. №00002521705/0 на загальну суму 43080,60 грн., з яких 28198,00 грн. основного платежу, 14882,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій про донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств. А також, спірне податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі Закон України № 283/97-ВР), оскільки при проведенні перевірки податковий орган дійшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2, п. 16.4 ст. 16 цього Закону. Позивач стверджує, що Залізнична станція Фастів-1 Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»не є юридичною особою, не зареєстрована в Фастівській ОДПІ як платник окремих податків, а тому податкове повідомлення –рішення має бути скасоване.

          Відповідач - Фастівська об’єднана Державна податкова інспекція в Київській області, проти позову заперечує з огляду на те, що при залишенні скарги позивача без розгляду, відповідач діяв відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ та «Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 р. № 29. Відповідач вказує, що подана скарга не відповідала нормам вказаних нормативних актів. Окрім того, п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», філії та відокремлені підрозділи є платниками податку на прибуток, а тому донарахування податкового зобов’язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає чинному законодавству України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Фастівською об’єднаною державною податковою інспекцією в Київській області була проведена планова виїзна перевірка Залізничної станції Фастів-1 Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2008 року. За результатами перевірки був складений акт від 16.04.2009 р. № 192/21/2301/05827247 та прийняте податкове повідомлення –рішення від 30.04.2009 р. № 0000202301/0 на загальну суму 43080,60 грн., з яких 28198,00 грн. основного платежу, 14882,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій про донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення підпункту 2.2.2 пункту 2 статті 2, пункт 16.4 статті 16 Закону України № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого платником податку на прибуток, який одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. Відповідач вказує, що за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2008 р. Залізничною Станцією Фастів-1 ДТГО «Південно-Західна залізниця»задекларований скоригований валовий дохід у сумі 30 162 104,00 грн.

Так як Залізнична Станція Фастів-1 ДГТО «Південно-Західна залізниця»надавала послуги оренди приміщення вокзалу та послуги з надання реклами, що не відносяться до господарської діяльності залізничного транспорту, перелік яких визначений Постановою кабінету Міністрів України від 16.02.1998 р. №173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту та порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту», (далі Постанова №173), підприємство повинно подати декларацію з податку на прибуток за перевірений період до Фастівської ОДПІ, в якій віднести до валового доходу дохід, отриманий від надання послуг з оренди приміщення вокзалу та послуги з надання реклами, за перевірений період, у сумі 112786,00 грн. Постановою №173, прийнятою відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України № 283/97-ВР, було затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту. Однак, Фастівська ОДПІ вказує на те, що позивач вимоги нормативних актів не виконав, тому донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач не погодився з вказаним висновком Фастівської ОДПІ, та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області скарга ДТГО «Південно-Західна залізниця» від 08.05.2009 р. № юр-02-47 була залишена без розгляду на підставі того, що вказана скарга подана не керівником юридичної особи –платника податку, а її представником. При цьому, підпис представника скріплено печаткою не юридичної особи –платника податку, а печаткою особи, яка представляє її інтереси.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Суд погоджується з позовними вимогами Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»щодо неправомірності донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 43080,60 грн. виходячи з наступного.

Відповідач в акті перевірки №192/21/2301-05827247 від 16.04.09 р. вказує, що оскільки Залізнична станція Фастів-1 надавала послуги оренди приміщення вокзалу та послуги по розміщенню реклами, підприємство повинно подати декларацію з податку на прибуток за відповідні періоди до Фастівської ОДШ, в якій віднести до зобов'язання та сплатити податок на прибуток отриманий від надання послуг з оренди приміщення та послуг по розміщенню реклами за перевіряє мий період. При цьому, податковий орган посилається на п.п.2.2.2. п.2.2. ст..2, п.16.4. ст.1б.Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки податковим органом не вказано кількість договорів оренди та послуг реклами, їх реквізити (номери та дати укладання), перелік контрагентів по договорам, хто зі сторони залізниці укладав ці договори, термін дії договорів та суми прибутку залізниці по кожному з таких договорів.

Відповідно до п.п.2.2.2. п.2.2. ст..2 Закону України № 283/97-ВР, платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. На думку суду, вказана норма закону допускає сплату податку на прибуток як безпосередньо підприємством залізничного транспорту так і його структурним підрозділом. Відповідно ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»податок на прибуток підприємств належать до загальнодержавних податків, тому законодавцем і допускається сплата цього виду податку як підприємством залізничного транспорту, так і його структурним підрозділом.

Згідно з п. З ст.9 цього Закону, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Доходи від оренди частини приміщення вокзалу ст. Фастів та послуги по розміщенню реклами, що використовується для забезпечення якісного обслуговування громадян на залізничному транспорті, за період, що перевіряється, включені в декларацію з податку на прибуток і в складі зведеної декларації по Козятинській дирекції залізничних перевезень включені в декларацію з податку на прибуток по основній діяльності юридичної особи - ДТГО «Південно-Західна залізниця», яка і здійснювала перерахування податку на прибуток за відповідні періоди у відповідний податковий орган.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 007909 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.12.1997 р. була проведена державна реєстрація Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»за № 1074120 0000 000921.

Відповідно до довідки від 04.12.2003 р. № 7115 Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»взята на облік як платник податків з 03.03.1998 р. за №14085/3379 в ДПІ Шевченківського району у місті Києві.

Судом встановлено, що договори оренди та договори на розміщення рекламної продукції укладались не керівництвом станції, а начальником Козятинської дирекції залізничних перевезень. Отже, послуги оренди приміщень та послуги на розміщення реклами надавались Південно-Західною залізницею в особі Козятинської дирекції залізничних перевезень, а не Залізничної станції Фастів-1 (копії договорів наявні в матеріалах справи).

Окрім того, в грудні 2004 року станція Фастів знята з обліку платника податку на прибуток, як структурний підрозділ без статусу юридичної особи. Про це свідчать : лист заступника начальника залізниці № НЗЕ -19-1383 від 15.10.2001 року, листи Фастівської ОДПІ від 02.12.2004 року №17626/7/15 та №210 від 13.09.04 р., за змістом яких Фастівська ОДПІ вказує, що відповідно до п.п.2.2.2 п.2.2. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податок на прибуток сплачується управлінням залізниці.

Відповідно до п.п.2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України № 283/97-ВР, платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія.

Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 15.12.2009 р. за № 23602/10/24-120 у ДТГО «Південно –Західна залізниця»відсутня заборгованість по податках та зборах.

Отже, відповідно п. 3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»позивач виконує свої зобов'язання щодо сплати податку на прибуток підприємств.

Суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про нарахування податкового зобов'язання №0000202301/0 від 30.04.2009 р. на суму 43 080,60 грн. (28 198,00 грн. за основним платежем та 14 882,60 грн. штрафні (фінансові) санкції) суперечить вимогам чинного законодавства.

          В частині скасування рішення про результати розгляду скарги суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги з огляду на наступне.

Порядок розгляду скарг платників податків встановлений п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби»затвердженого наказом ДПА України від 03.03.1998 р. № 93 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 02.03. 2001 р. N 82), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 238/5429.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього….

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з п.п. 5.2.4 цієї статті, процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги податковим органом приймаються податкові повідомлення –рішення, які є підставою для сплати податкового зобов’язання.

Тобто, рішення про результати розгляду скарги не є рішенням (нормативно –правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути скасованим, як цього вимагає позивач.

          Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення –рішення від 30.04.2009 р. №0000202301/0 на суму 43080,60 грн., з яких 28 198,50 грн. –основного платежу та 14882,60 грн. –штрафні (фінансові) санкції,

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судові витрати у розмірі 1,70 грн. присудити на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.